Постанова

від 04.12.2013 по справі 908/2836/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.12.2013 р. справа №908/2836/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М., суддівДіброва Г.І., Ломовцевої Н.В. за участю представників сторін: від позивача:Неведомий Д.О. - за дов., від відповідача:Чоп'як В.М. - за дов., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-Маркет" м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 26.09.2013р. у справі№ 908/2836/13 (суддя Серкіз В.Г.) за позовомрегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-Маркет" м.Запоріжжя простягнення 9530,25грн. пені та неустойки, повернення майна Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.2013р. у справі № 908/2836/13 позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя задоволено частково, стягнуто товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-Маркет" м.Запоріжжя на користь позивача 9 526 грн.54 коп. неустойки, виселено відповідача з державного нерухомого майна - частини окремо розташованої одноповерхової споруди, а також припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 грн. 71 коп. пені у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення мотивоване доведеністю позивачем факту незаконного знаходження відповідача у спірному приміщенні після припинення дії договору оренди.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для звільнення приміщення та стягнення неустойки через продовження дії договору оренди на тих же умовах та на той же строк.

У запереченнях на апеляційну скаргу №5459/35 від 13.06.2013 року третя особа просила оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку його дії.

Вказану правову позицію підтримано і позивачем у відзиві на апеляційну скаргу №10-14-07742 від 01.07.2013 року.

Зважаючи на необхідність витребування у позивача додаткових документів, ухвалою від 06.11.2013 року розгляд справи відкладено на 03.12.2013 року.

В судовому засіданні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04 липня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та ТОВ "Офіс-Маркет" (Орендар) був укладений договір № 1479/760 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "ГАММА" (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за актом прийому-передачі (Додаток № 2 до Договору) у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину окремо розташованої одноповерхової споруди, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 62, а саме:

- вбудоване нежитлове приміщення першого поверху загальною площею по внутрішньому обміру 127,3 кв. м (літ. А приміщення № 5, інв. № 2000177).

В п.2.1 Договору сторони узгодили, що вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі орендованого майна.

Факт передання об'єкту в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі (а.с.22).

Згідно з п.2.5 Договору, у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу (за вказівкою Орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцеві (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

У випадку відмови Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору, відповідно до п.9.3 Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідно до п.10.1, Договір укладено на строк з 04.07.2005 року по 04.07.2008 року.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

В разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.10.6 Договору).

Сторонами дія Договору № 1479/760 неодноразово пролонговувалась, зокрема востаннє, згідно Договору про зміни № 5 від 11.07.2012р.), термін дії Договору оренди сторонами було продовжено до 04.07.2013р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про закінчення строку дії договору оренди від 04.07.2005р. № 1479/760 та необхідність повернення майна з оренди (листи від 16.05.2013р. № 11-13-03496, від 03.07.2013р. № 11-13-04735, від 16.07.2013р. № 11-18-05083).

У зв'язку із тим, що відповідач не повернув орендоване майно шляхом підписання Акту прийома-передачі, позивач на підставі п.9.3 Договору нарахував неустойку за період з 05.07.2013р. по 07.08.2013р. в сумі 9 526,54 грн.

Крім того, посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів протягом дії Договору, позивач за період з 14.05.2013р. по 04.07.2013р. нарахував пеню в розмірі 3,71 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з розглядуваним позовом, предметом якого є: стягнення з відповідача 3,71 грн. пені, 9 526,54 грн. неустойки та виселення ТОВ "Офіс-Маркет" з державного нерухомого майна - частини окремо розташованої одноповерхової споруди, а саме: вбудованих нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею по внутрішньому обміру 127,3 кв. м (літера А, приміщення № 5, інв № 2000177), яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 62, шляхом повернення майна Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області за актом прийому-передачі.

Правовідносини, що стосуються оренди державного майна, до якого відноситься об'єкт оренди за договором оренди № 1479/760 від 04.07.2005р., врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положенням ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений, за умови, якщо проти цього не заперечують сторони за договором. При цьому такі заперечення мають бути висловлені як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Тому колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника щодо продовження дії спірного договору внаслідок відсутності заперечень орендодавця, які висловлюються, на думку апелянта, виключно протягом місяця після припинення дії договору.

Господарським судом попередньої інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, про що свідчать листи №11-13-04735 від 03.07.2013р., №11-18-05083 від 16.07.2013р., в якому він повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору оренди і необхідність повернення спірного майна з оренди (а.с.а.с.31,32).

Посилання апелянта на неотримання вищевказаних листів до уваги колегією суддів не приймається, оскільки такі доводи спростовуються відповідними поштовими повідомленнями, які наявні у матеріалах справі та свідчать про факт отримання відповідачем цих листів (а.с.83,84, зворотний бік).

Також колегія суддів зазначає про те, що сплата відповідачем грошових коштів за користування спірним приміщенням після закінчення строку дії договору оренди не є підставою вважати даний договір автоматично пролонгованим при наявності заперечень орендодавця відносно його продовження, тому в цій частині доводів апеляційні скарга також відхиляється.

З врахуванням викладеного, колегія суддів визнає правомірним висновок суду першої інстанції щодо припинення дії договору оренди № 1479/760 від 04.07.2005р. у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено, а доводи апелянта в частині продовження дії спірного договору оренди на тих же умовах та на той же строк - безпідставними та необґрунтованими.

Частиною 1 статті 785 ЦК передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю в разі припинення дії договору визначені частиною 2 статті 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що відповідач, як вірно встановлено судом першої інстанції, після припинення договору оренди не звільнив орендоване приміщення та не передав його по акту приймання-передачі орендодавцю або балансоутримувачу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду попередньої інстанції про звільнення спірного приміщення на користь орендодавця шляхом виселення відповідача та стягнення з останнього неустойки за весь час користування приміщенням за період з 05.07.2013 року по 07.08.2013 року в розмірі 9526,54 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3,71 грн. пені, господарський суд попередньої інстанції правомірно припинив провадження на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм надана належна правова оцінка, а тому вони висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-Маркет" м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2013р. у справі №908/2836/13 - залишити без змін.

Головуючий Н.М.Принцевська

Судді: Г.І.Діброва

Н.В.Ломовцева

Надруковано: 6 прим.

1 .позивачу

2,3 відповідачу

4 у справу

5. апеляційному суду

6. ГСЗО