Ухвала

від 03.12.2013 по справі 812/7828/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа №812/7828/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.М., за участю представника позивача Єрмоленка Є.В., представника відповідача Старицької Ю.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі № 812/7828/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон-Луганськ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон-Луганськ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області №0003891540 від 02.09.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 562753,00 грн., №0003901540 від 02.09.2013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 82613,00 грн., №0003941540 від 02.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135682,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково вважає, що лише вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду та з огляду на його відсутність, суд безпідставно не прийняв довід відповідача щодо наявності кримінального провадження відносно посадових осіб позивача, в той час, коли кримінальне провадження було відкрите 27.09.2013 року, що робить неможливим в короткі строки здійснити проведення та закінчення слідчих дій та винесення вироку у справі.

Також судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в ході проведення аналізу ланцюгу постачання позивачу олії соняшникової встановлено, що всі підприємства по ланцюгу постачання не знаходяться за податковою адресою, встановити місцезнаходження їх посадових осіб неможливо, на підприємствах відсутні основні засоби та інші активи, необхідні для здійснення господарської діяльності, трудові ресурси тощо. Крім того, під час проведення перевірки та під час розгляду справи в суді не встановлено виробника цієї олії, сертифікати та буд-які інші документи. У товарно-транспортних накладних на перевезення олії в пункті навантаження зазначено м. Харків, без будь-якої конкретної адреси пункту навантаження. Крім того, опитані власники деяких автомобілів, що вказані в ТТН на перевезення олії, які не підтвердили факту здійснення перевезень. Таким чином, зазначені вище товарно-транспорті накладні містять неправдиві відомості та не підтверджують реального транспортування олії соняшникової і свідчать про безтоварність укладених угод між позивачем та його контрагентами, а тому суд першої інстанції невірно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Технотон - Луганськ» сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, за результатами якої складено акт від 07.08.2013 р. №219/12-34-15-30/37178802 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.1, п.203 ст.200 Податкового кодексу України, що полягає у завищенні ТОВ «Технотон-Луганськ» податкового кредиту на загальну суму ПДВ 691541грн., в тому числі за квітень 2013 року на суму ПДВ 64751грн, за травень 2013року на суму ПДВ 626790грн., що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 562753грн., в тому числі за квітень 2013 року в сумі 64751 грн., за травень 2013року в сумі 498002грн., та заниження ПДВ в травні 2013 року в сумі 108546 грн.; ст. 198 п. 198.2., ст. 201 п. 201.12, п.200.1 п.203, ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження в травні 2013 р. суми податкового кредиту на 2380 грн. та заниження від'ємного значення в сумі 2830 грн. за травень 2013 року; п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України через завищення ТОВ «Технотон-Луганськ» в травні 2013 року заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування в розмірі 82613грн.

Згідно Акту перевірки, висновки про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Едж», зокрема, ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.07.2013р. № 145/26-55-22-01/37954828 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Едж», яким встановлено, що зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться, що в свою чергу робить неможливим встановити реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Глобал Едж».

Щодо взаємовідносин з позивача з ТОВ "Корса Групп" по поставкам соняшникової олії, відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю у позивача підтверджуючих документів а саме: посвідчення якості товару, актів пропарювання на кожну транспорту партію олії соняшникової які є обов'язковим згідно укладених договорів з ТОВ "Корса Групп" (договори купівлі - продажу №18022013/2 від 18.02.13, №07032013 від 07.03.2013р), та у зв'язку з тим, що по ланцюгу постачання товару олії соняшникової встановлені підприємства які відсутні за юридичною адресою та не можливо встановити ланцюг постачання олії соняшникової до (виробника /імпортера), тому не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Корса Групп", а право на податковий кредит на підставі лише податкових накладних за цим правочином не виникає.

Також в ході перевірки позивачем не було надано підтверджуючих документів, зокрема товарно-транспортних накладних або подорожніх листів вантажного автомобіля щодо транспортування товару підприємством ТОВ «Востокторгсервіс-групп» в травні 2013 року.

02.09.2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00003891540, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 562753 грн. 00 коп., № 0003901540, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 82613грн.00коп., та № 0003941540, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135682грн.50коп. (в т.ч. за основним платежем - 108546грн.00коп., штрафні санкції -27136грн.50коп.).

Також судом встановлено, що позивачем та ТОВ «Глобал Едж» 18.02.2013 року було укладено договір поставки поліпропілену № 1-18/02/2013, виконання якого підтверджується видатковою накладною № 160 від 10.04.2013 р., податковими накладними, товарно-транспортною накладною №160. Оплата за товар за договором здійснювалась у безготівковій формі, рух коштів підтверджується банківськими виписками (т. 2 а.с. 91, 92-93, 94-96, 98, 107-109).

У заявку з відсутністю реєстрації податкових накладних постачальником ТОВ «Глобал Едж» у Єдиному реєстрі, позивачем на підставі абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України було подано до відповідача відповідну заяву разом з декларацію з ПДВ за квітень та травень 2013 року (т. 2 а.с. 136-140).

Також вставлено, що між позивачем та ТОВ «Востокторгсервіс-груп» 07.02.2013 року було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом (т. 1 а.с. 225). Згідно вказаного договору ТОВ «Востокторгсервіс-груп» є перевізником вантажу на підставі заявок від ТОВ «Технотон - Луганськ» та зберігає подорожні листи самостійно.

Товарно-транспортні накладні, згідно з якими здійснювалось перевезення, були надані позивачем разом із актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 199-224). Також, позивач надав податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту (т. 1 а.с. 187-198).

Щодо господарських операцій з ТОВ «Корса Груп» із закупівлі олії соняшникової, які відповідач вважав безтоварними, то на підтвердження їх реального виконання позивачем надана належним чином оформлена первинна документація, а саме договори купівлі-продажу № 15052013/4 від 15.05.2013 р., № 28052013 від 28.05.2013 р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, розрахункові документи (банківські виписки) (т. 1 а.с. 100-151). Крім того, позивачем надані документи на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності, а саме про подальшу їх реалізацію за зовнішньоекономічним контрактом з компанії «OLEOS TRADING LIMITED» ( т. 1 а.с. 152-165).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з ТОВ "Корса Групп", ТОВ «Востокторгсервіс-групп» та ТОВ «Глобал Едж» не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Корса Групп", ТОВ «Востокторгсервіс-групп» та ТОВ «Глобал Едж» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Корса Групп", ТОВ «Востокторгсервіс-групп» та ТОВ «Глобал Едж» підтверджено долученими до справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п.201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Оскільки позивач, включивши до складу податкового кредиту суму за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Глобал Едж» , що не була належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі, виконав приписи п.201.10 ст. 201 ПКУ, то в його діях в цій частині також відсутні порушення податкового законодавства.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, а фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Корса Групп", ТОВ «Востокторгсервіс-групп» та ТОВ «Глобал Едж» і правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Посилання апелянта на відкрите кримінальне провадження щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон-Луганськ», яке на його думку свідчить про безтоварність укладених угод між позивачем та його контрагентами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вироку суду щодо встановлення винних осіб, який би набрав законної сили, відповідачем не надано. Само по собі наявність кримінального провадження, як і міркування слідчого щодо обставин справи, для суду на мають преюдиційного значення.

Доводи апелянта про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Корса Груп» з посиланням на висновки актів перевірок контрагентів останнього по ланцюгу постачання є також необґрунтованими, оскільки вони містять міркування посадових осіб, які не ґрунтуються на дослідженні первинних документів чи обставин здійснення конкретних господарських операцій. Так, висновки щодо характеру взаємовідносин ТОВ «Корса Груп» з його постачальником ТОВ «Дніпр-4» ґрунтуються на акті від 06.08.13 р. про неможливість проведення зустрічної звірки останнього через відсутність за юридичною адресою, але при цьому акт містить висновки щодо змісту господарських операцій платника податку. Саме на цих висновках побудовані висновки акту перевірки ТОВ «Корса Груп» ( ДПІ в Солом'янському районі м.Київ від 15.08.2013 р.) про безтоварність господарської операції з позивачем.

Доводи апелянта про відсутність у позивача актів пропарювання соняшникової олії не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки ці документи не можуть впливати на правомірність формування податкового кредиту, а їх відсутність представник позивача пояснив тим, що вони направляються разом із іншою документацією за зовнішньоекономічним контрактом до замовника і позивачу немає необхідності зберігати їх копії.

Посилання апелянта на те, що згідно пояснень осіб, яким належать транспортні засоби, нібито якими здійснювалися перевезення соняшникової олії, зокрема за ТТН від 29.05.2013 р. №598520 (т.1 а.с. 116), ТТН від 29.05.2013 р. № 598514 (т.1 а.с. 120), ТТН від 30.05.2013 р. №565259 (т.1 а.с. 122), вони послуги по транспортуванню масла не надавали та автомобілі в оренду не здавали, що свідчить на думку відповідача про безтоварність укладених угод між позивачем та ТОВ "Корса Групп", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно укладених між позивачем та ТОВ "Корса Групп" договорів забезпечення транспортування соняшникової олії покладалося на ТОВ "Корса Групп", перевезення здійснювалось на митний термінал, де товар приймався третьою особою, яка після прийомки передавала товарно-транспортні накладні позивачу. За таких обставин позивач не міг і не повинен був здійснювати контроль за ходом перевезення товарів і не може нести відповідальність за організацію та здійснення транспортування товару та зазнавати негативних наслідків через можливе порушення законодавства його контрагентом або підприємствами по ланцюгу постачання товару.

При цьому колегія суддів зазначає, що наданими у справі реєстрами приходу до резервуару та прийняття на зберігання олії рослинної (т.1 а.с. 173-177), які складені третьою особою (ТОВ «МП Термінал-Укрхарчозбутсировина»), підтверджено завезення товару на термінал саме тими автомобілями, які вказані в товарно-транспортних накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі № 812/7828/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон-Луганськ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 06 грудня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова