Ухвала

від 04.12.2013 по справі 805/13589/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа №805/13589/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Куленка О.Д., за участю представника позивача Феоніна М.Ю., представника відповідача Цуканова С.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13589/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» м. Краматорськ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000132201/4069 від 10.09.2013 року в сумі 2350,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.09.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який було в подальшому уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» з питань дотримання законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом № 3 від 01.10.2010 року за період з 16.02.2012 року по 16.07.2012 року. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 28.08.2013 року № 295/22-01/30201295 про результати позапланової невиїзної перевірки. На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132201/4069 про збільшення грошового зобов'язання на суму 2350,47 грн., яке позивач просив суд визнати недійсним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів в Донецькій області № 0000132201/4069 від 10.09.2013 року в розмірі 2350,47 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що датою надходження виручки в іноземній валюті від здійснення експортної операції є дата надходження іноземної валюти на поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, а не дата надходження коштів на розподільчий рахунок банку.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, надав письмові заперечення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» (надалі - ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт») та Спільним товариством з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекселектро» (Республіка Білорусь) (надалі - СТОВ «Стройкомплекселектро» (Республіка Білорусь) укладено контракт № 3 від 01.10.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт» (Постачальник) передає, а СТОВ «Стройкомплекселектро» (Республіка Білорусь) (Покупець) приймає у власність та оплачує ювелірні вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів органогенного походження, полу дорогоцінних каменів (товар) згідно специфікацій на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту (а.с. 33-35).

Згідно з митною декларацією, позивачем було направлено товар (браслети з срібла 925 проби) покупцю. Вказаний товар перетнув кордон України 30.01.2012 року. Оплата за придбаний товар була перерахована СТОВ «Стройкомплекселектро» (Республіка Білорусь) згідно з платіжними дорученнями №№ 54, 56 від 13.07.2012 року (а.с. 38, 41 - 42).

02.08.2012 року Краматорським відділенням Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (надалі - відділення ПУМБ у м. Краматорськ) листом за вих. № КRК-52/288 було проінформовано відповідача про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт» за контрактом № 3 від 01.10.2010 року (а.с. 31).

На підставі повідомлення третьої особи та наказу про проведення перевірки від 15.08.2013 року № 196 Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зазначеним контрактом за період з 16.01.2012 року по 16.07.2012 року (а.с. 30).

За результатами перевірки було складено акт від 28.08.2013 року № 295/22-01/30201295 в якому вказано, що позивачем несвоєчасно перераховано валютну виручку при виконанні експортного контракту № 3 від 01.10.2010 року, укладеному з нерезидентом СТОВ «Стройкомплекселектро» (Республіка Білорусь) у сумі 49011,02 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 2 дні (з 15.07.2012 року по 16.07.2012 року) (а.с. 7-11).

Позивач надав заперечення на висновки до акту документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 15).

Податковим органом 05.09.2013 року надано відповідь № 3849/10/05-15-22-01 на заперечення, якою висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт» визнано обґрунтованими та правомірними (а.с. 16-18).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року № 0000132201/4069 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 2350,47 грн. (а.с. 20).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.

Проблемним питанням даного спору є доведення своєчасності отримання валютної виручки за експортним контрактом № 3 від 01.10.2010 р., а відтак і правомірність рішення податкового органу про нарахування пені за несвоєчасне отримання валютної виручки за цим контрактом.

Ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185) (в редакції на час здійснення валютної операції) передбачада, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

На час вирішення спору змінилася редакція тільки останнього речення, яка змістує: «Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку».

Відповідно до ст. 1 Закону України Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ (далі Закон № 959), експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 (Далі - Інструкція № 136), передбачено, що виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення МД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

У пункті п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), визначено, що на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються через розподільні рахунки кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ «ПУМБ» укладено договір на обслуговування поточного рахунку в іноземній валюті № F576520.00.00 від 18.07.2003 року. Згідно з вказаним договором ЗАТ «ПУМБ» відкриває та обслуговує ТОВ «КЮЗ Ювеліреліт» поточний рахунок в іноземній валюті № 576520 (рахунок відповідності в національній системі № 26000959968067). Зазначений номер рахунку в подальшому було змінено з № 26000959968067 на № 26004962493734 (а.с. 81 - 82, 101).

За вказаним договором Банк надає Клієнту комплекс послуг по обслуговуванню валютного рахунку у відповідності з діючим законодавством України, зобов'язується своєчасно та правильно проводити валютні операції за дорученням Клієнта. За приписами п. 2.10 договору, Банк зобов'язується своєчасно зараховувати кошти на рахунок Клієнта при умові надходження таких коштів на кореспондентський рахунок Банку та правильного оформлення платіжних документів.

Відповідно до платіжного доручення № 54 від 13.07.2013 року нерезидентом на поточний рахунок позивача переведено кошти у сумі 43137,25 доларів США, дату та час здійснення операції, зазначено як «13.07.2012 року 13:06:13; 13.07.2012 року 13:45:01» (а.с. 41).

З платіжного доручення № 56 від 13.07.2012 року так само вбачається, що нерезидентом на поточний рахунок позивача переведено кошти у сумі 5873,77 доларів США, дату та час здійснення операції, зазначено як «13.07.2012 року 13:11:32; 13.07.2012 року 13:45:01» (а.с. 42).

Згідно з випискою банку № 2 на номер поточного рахунку позивача банком - третьою особою у справі - валютну виручку у сумі 49011,02 доларів США було перераховано 16.07.2012 року (а.с. 39).

Колегія суддів беззаперечно погоджує висновок суду першої інстанції щодо недобросовісного виконання банківською установою умов договору з позивачем, що і спричинило негативні наслідки для останнього у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи із змісту зазначеної статті, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як пеня, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на те, що порушення, яке, на думку податкового органу, вчинив позивач, відбулося 15 - 16.07.2012 року, а адміністративно-господарські санкції спірним рішенням застосовано податковим органом 10.09.2013 року, тобто більше як через один рік з дня такого порушення, спірне рішення уповноваженого органу державної влади - державної податкової інспекції - є протиправним.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення позивачем порушень, вказаних у акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання колегії суддів відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області у справі № 805/13589/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13589/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» м. Краматорськ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000132201/4069 від 10.09.2013 року в розмірі 2350,47 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 6 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін