Ухвала

від 05.12.2013 по справі 22-ц/796/14380/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА [1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на Ѕ частку у спільному майні подружжя, права на 1/2 частку у спадщині, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційна служба Головного управління юстиції у Київській області, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року,-

встановила:

24.10.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому у відповідності до ст. ст. 60, 108 СК України просив визнати розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, фіктивним, анулювати активний запис про розірвання шлюбу №900 від 05 листопада 1991 р., складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві та свідоцтво про розірвання шлюбу. Також просив визнати за ним право власності на Ѕ частку спільного майна, нажитого в шлюбі з ОСОБА_5 та на Ѕ частку в спадковому майні після смерті ОСОБА_5

Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебував з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 24.08.1968 року. 05.11.2011 р. ОСОБА_5 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу. Разом з тим, після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім'єю та не мали наміру припинити шлюбні відносини. Після смерті дружини ОСОБА_5 він є спадкоємцем першої черги. Все майно, набуте позивачем та спадкодавцем під час шлюбу, а тому є їх спільною сумісною власністю.

04.12.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача про визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності: на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 14.07.2005 р. на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 08.07.2005 р. №1257-С/КІ; бар - кав'ярню загальною площею 92,30 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_2, що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 19.10.2006 р., виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 19.10.2006 р. №1523-В; на машиномісце № 259 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3, що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 25.02.2011 р. на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 15.02.2011 р. №207-С/НП; на автомобіль Volkswagen Jetta, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2; на автомобіль Volkswagen Vento, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 01.08.2006 р.; на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 14.04.2005 р.; на залишок коштів на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_4 в Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» ( МФО 300670) в сумі 40000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 травня 2012 р. він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 Крім нього з заявою про прийняття спадщини звернувся також його батько ОСОБА_1 Документи на спадкове майно було надано нотаріусу, з яких останнім було зроблено копії. Постановою нотаріуса від 22.06.2012 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та поданням гр. ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті дружини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Свої доводи мотивує тим, що судом не надано жодної оцінки доказам, які свідчать про те, що розірвання шлюбу між подружжям було фіктивним, останні проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. Висновки суду про те, що положення ст. 108 СК України не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами, не відповідають нормам матеріального права. Судом не враховано, що позивач не отримував виписки з рішення суду про розірвання шлюбу, розірвання шлюбу не реєстрував, а тому відноситься до осіб, які мають право на звернення до суду з заявою про визнання розірвання шлюбу фіктивним.

Спір про спадщину між сторонами виник після смерті спадкодавця в 2012 р., а тому факт визнання шлюбу фіктивним можна було вирішувати тільки разом з вирішенням спору про право.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено 24.08.1968 р. (а.с.7 т.1).

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 26.10.1971 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 105 т.1).

05.11.1991 р. ОСОБА_5 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 9 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; нежилі приміщення з №1 по 312 (групи припіщень №93) бар - кав'ярню загальною площею 92,30 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2; машиномісце № 259 площею 30,30 кв.м., що розташоване у двухярусному напівпідземному гаражі-паркінгу за адресою : АДРЕСА_3; автомобіль Volkswagen Jetta, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль Volkswagen Vento, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4; земельну ділянку, кадастровий номер 3222480802:04:001:0058, площею 0,1833 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4; залишок коштів на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_4 в Оболонському відділенні ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» ( МФО 300670) в сумі 40000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання розірвання шлюбу фіктивним та визнання права власності на частку в майні, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст.108 СК України про можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним за рішенням суду на правовідносини, що виникли між сторонами, не поширюються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону.

На час реєстрації розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_1, здійсненої в 1991 р., чинний на той час КпШС України не містив правових норм, які давали б можливість суду визнавати розірвання шлюбу фіктивним.

Правовідносини між подружжям ОСОБА_1, що виникли з приводу розірвання шлюбу, не були триваючими, припинили свою дію з моменту отримання свідоцтва про розірвання шлюбу одним із подружжя в органах РАГС, а тому норми Сімейного кодексу України на них не поширюються.

За таких підстав посилання позивача за первісним позовом про те, що все майно, що належить спадкодавцю, було придбано під час шлюбу з останньою, а тому є їх спільною власністю, є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення, в якому суд не дав належної оцінки доказам позивача, наданим на підтвердження фіктивності розірвання шлюбу, підлягають відхиленню з наведених вище підстав.

Неотримання свідоцтва про розірвання шлюбу другим з подружжя, а також відсутність відмітки в паспорті про реєстрацію розірвання шлюбу не спростовує той факт, що шлюб між подружжям ОСОБА_1 був розірваний.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 22.06.2012 р. ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с 70 т.1).

З урахуванням наявності доказів про відмову у вчиненні нотаріальної дії, правовстановлюючих документів, копії яких містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303 , 307 , 308, 313 - 31 4, 31 6, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді:

Справа №22-ц/796/14380/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.