Постанова

від 01.12.2006 по справі 9/6/242-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/6/242-нА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" грудня 2006 р.                                                            Справа №9/6/242-нА

за позовом  Сільськогосподарського фермерського господарства "Подільський Альянс Плюс" с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського    

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції  м. Кам'янець-Подільський

про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2004р. №0000552640/0, №0000572640/0, №0000582640/0, №0000602640/0, №0000562640/0, №0000542640/0,  № 0000592640\0

Суддя  Олійник Ю.П.                    Секретар судового засідання Римар Н.М.

                             Представники  :

Від позивача     -    Кучер М.М. –голова згідно Статуту,

Від відповідача -   Яцуляк Т.Т. –за дов. від 17.01.06,

                                 Царук О.В. –за дов.  від 5.07.06

У судовому   засіданні   оголошено вступну  і  резолютивну   частину    рішення  згідно ст. 160 КАС України .

Постанова    ухвалюється   1.12.06,  так   як  у   судовому    засіданні   23.11.06   оголошувалась    перерва  для подання   додаткових доказів .

Ухвалою господарського суду    від   6.08.04  по справі № 6\242-н  порушено провадження у справі, ухвалою суду   від 27.12.05   по справі № 6\242-на  зупинено  провадження  у   справі  до  одержання   висновків  судово-бухгалтерської експертизи , проведення  якої доручено  Тернопільському відділенню   Київського НДІСЕ.

Листом № 19\13-46 від 18.07.06   Тернопільським відділенням   Київського НДІСЕ  повернено    без виконання   матеріали справи  у зв'язку   неоплатою,   не наданням    для   дослідження   документів.

Розпорядженням    № 58  від 19.07.06  голови господарського суду у зв'язку   з відпусткою судді    Танасюк О.Є. , справу передано на розгляд судді  Олійнику Ю.П.   Ухвалою суду  від  20.07.06  справу прийнято до свого розгляду.

Ухвалою суду  від 3.08.06  призначено судово-бухгалтерську    експертизу, проведення якої  доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

2.11.06 Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано суду    Висновок  № 1428 від 27.10.06 . Ухвалою суду  від  3.11.06  поновлено провадження  у  справі  і   призначено судовий розгляд.

  Позивач  у позовній   заяві, письмових поясненнях та    його представник у судовому   засіданні   просять визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000552640/0, №0000572640/0, №0000582640/0, №0000602640/0, №0000562640/0, №0000542640/0  від 01.06.04.  У судовому    засіданні    позивачем уточнено    предмет спору –про скасування   зазначених податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач посилається на те, що   спірні податкові повідомлення-рішення прийняті начальником податкової міліції Кам'янець-Подільської ОДПІ, а згідно Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи податкової міліції не наділені повноваженнями застосовувати до підприємств, установ, організацій фінансових санкцій.    Позивач  звертає увагу, що відповідачем неправомірно застосована загальна , а не спрощена система оподаткування. Вважає безпідставними  висновки відповідача про неправильне  включення у розрахунку визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства у графі "Вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським товаровиробництвом" дохід в розмірі 102154,66 грн., одержаний за надання автотранспортних послуг та послуг автокраном, оскільки позивач правомірно відніс до рядка 5 розрахунку дохід у розмірі 102154,66 гривень, одержаний за надання автотранспортних послуг та послуг автокраном у 2003 році, так як відомості з обумовленого рядка одержано з графи 6, код рядка 0260               форми 50-сг, яка подається до органів статистики.

Позивач вважає , що відповідачем неправомірно визначено  податок на прибуток за перший квартал 2004 року, оскільки  на підставі Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" позивач звільнявся від сплати податку на прибуток. Відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 784,10грн. на суму узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського  податку, так як відповідно до Закону України  " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується виключно пеня. Не ґрунтуються на вимогах законодавства висновки відповідача про донарахування ПДВ з операцій щодо продажу товарів  власного виробництва несільськогосподарського призначення, оскільки  пільги щодо сплати ПДВ розповсюджуються на всі операції щодо продажу товарів, робіт та послуг сільськогосподарськими підприємствами, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становила не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Не відповідають дійсності посилання в акті перевірки на те, що позивачем реалізовано 100 т. кукурудзи ДП "Борщівський цукровий завод" в сумі 76000,00 гривень, яка не була вирощена позивачем,  що в липні 2003 року позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3405,00 гривень, які не підтверджені податковими накладними, розрахунковими та іншими платіжними документами, що в червні 2003 року не зменшено суму податкового кредиту на 2072,00 гривень з вартості товарно-матеріальних цінностей, які на момент проведення перевірки були відсутні у позивача (тютюн в кількості 2072 кг загальною вартістю 12432,00 гривень) та включено до податкового кредиту з ПДВ в період з квітня 2003 року по лютий 2004 року 22335,08 гривень з вартості товарно-матеріальних цінностей, які на момент проведення перевірки відсутні, а також в період з червня 2003 року по грудень 2003 року включно за податковими накладними, що не заповнені з дотриманням обов'язкових реквізитів. Щодо цих фактів  у акті перевірки не здійснено посилання на документи, що підтверджують факт придбання позивачем обумовленої партії кукурудзи; не вказано, які саме операції не підтверджені податковими накладними на загальну суму 3405,00 гривень, що мали місце в липні 2003 року; відсутні посилання на документи, що підтверджують проведення у позивача інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що могло підтвердити факт відсутності у позивача тютюну в кількості 2072,00 кг, а також інших товарно-матеріальних цінностей, що були придбані позивачем в період з квітня 2003 року по лютий 2004 року; не вказано, які саме податкові накладні містять дефект форми і не були враховані відповідачем.

Позивач посилається на  п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ,  а  також те, що не узгоджуються із нормами матеріального права висновки відповідача про те, що позивач занизив об'єкт оподаткування з податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів та плати за землю , оскільки в силу вимог ст.1 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" платники фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та податку на землю, доводи відповідача про заниження об'єкту оподаткування щодо збору за забруднення природного навколишнього середовища в сумі 56,40 гривень, так як згідно з п.1 ч. 2 ст. 92 Конституції України податки і збори встановлюються виключно законами України та у відповідності до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Заперечуються позивачем також  висновки відповідача про не оприбуткування у касі підприємства готівкових коштів в сумі 3500,00 гривень в день їх отримання, оскільки 29.08.03 у касовій книзі позивача відсутній запис про оприбуткування вказаної суми коштів у касі. Звертається увага, що кошти бути оприбутковані в касі підприємства в день їх одержання з рахунку в установі банку, проте, при оформленні касової книги позивача бухгалтером було допущено описку в даті оприбуткування коштів і датою оприбуткування коштів записано  28.08.03, а не 29.08.03.

           Відповідач у відзиві на позов, письмових поясненнях , його представники у судовому засіданні    позовні вимоги заперечують ,  так як позивачем неправильно визначено питому вагу сільськогосподарської продукції, виробленої та реалізованої позивачем у 2003 році, що зумовило безпідставне застосування позивачем у 2004 році спрощеної системи оподаткування згідно Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Зокрема, безпідставно включено  у розрахунку визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства у графі "Вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським товаровиробництвом" дохід в розмірі 102154,66 гривень, одержаний за надання автотранспортних послуг та послуг автокраном.   При цьому     заперечуються    доводи    експерта   з посиланням   на   Методичні   рекомендації .

Відповідачем звертається увага, що оскільки в порушення ст. 2 зазначеного Закону  позивач неправомірно набув статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, так як в структурі його валового доходу виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції в попередньому звітному періоді становить менше 75 % , так як сільськогосподарська продукція, що реалізована в 2003 році становить 501845,34 грн. (604000,00грн.-102154,66грн.). Питома вага сільськогосподарської продукції виробленої та реалізованої в 2003 році складає 74 %. Позивачем порушено п.11.29 ст. 11 Закону України " Про податок на додану вартість ", п.3 постанови Кабінету Міністрів України  № 217 від 26.02.1999р.  "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операції з продажу товарів ( робіт, послуг ) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини " в частині сплати до бюджету ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва не сільськогосподарського призначення (   надання  транспортних   послуг   Філії  Кам'янець-Подільська  ДЕД  ДП  Хмельницький облавтодор  автотранспортом КАМАЗ на загальну суму 40026,14 грн. в т.ч. ПДВ 6671,02 грн.;     надання послуг автокраном КС-3575А ДП "Борщівський спиртовий завод" м. Борщів на загальну суму 62128,52грн в т. ч ПДВ 10354,75 грн.;   реалізація    невласної сільськогосподарської продукції, що    не була вирощена у позивача, а саме кукурудза 100т на ДП " Борщівський спиртовий завод"по податковій накладній №1 від 06.01.2004р. на загальну суму 76000грн ,  у т.ч. ПДВ 12666, 67грн.

Відповідач звертає увагу, що  позивачем послуги по наданню автотранспортних послуг, послуг автокраном, а також реалізація придбаної кукурудзи - заносилось в спеціальну декларацію за № 2, де повинен відображатись продаж власної продукції рослинництва. Зазначені кошти ПДВ в сумі 29692,44 грн. залишились в користуванні господарства, а в бюджет не були перераховані. У порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового кредиту в липні місяці 2003 року включено суми ПДВ (загальна декларація) в розмірі 3405,00 грн., що не підтверджені податковими накладними, розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті розбіжностей між книгою придбання товарів (робіт, послуг) та декларацією по податку на додану вартість за липень 2003 року, підприємством завищено податковий кредит в сумі 3405,00 грн.    Позивачем в червні 2003 року не зменшено суму податкового кредиту на 2 672,00 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей, які на момент проведення перевірки відсутні, при придбанні яких ПДВ було внесено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг ) та включено до податкового кредиту загальної декларації по ПДВ, а саме: позивач згідно податкової накладної за № 13 від 27.06.2003р придбав в ТОВ СК "ТФЗ"  ( Тернопільської області м. Борщів )- тютюн в кількості 2072 кг. по ціні 5,00грн за 1кг., на загальну вартість 12 432,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 072,00грн.  Позивачем  до податкового кредиту протягом 2003р включено суми податку на додану вартість (спеціальна декларація) в розмірі 22 335,08грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей, які на момент проведення перевірки відсутні, при придбанні яких ПДВ було внесено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг ) та включено до податкового кредиту спеціальної декларації по податку на додану вартість. Тому позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 22 335,08 грн. В порушення п.п.7.2.1 ,п.7.4.5  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  позивачем до податкового кредиту протягом 2003р включено суми податку на додану вартість (спеціальна декларація №2) в розмірі 28 198,58 грн., які не заповнені з дотриманням всіх обов'язкових реквізитів, що передбачені правилами ведення податкового обліку, а також п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" . Відповідно позивачем неправомірно завищено податковий кредит на загальну суму 28 198,58 грн., що відображено в спеціальній декларації №2.

Звертається увага, що у 2004 році позивачем неправомірно було набуто статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, тому на нього не поширюється пільговий режим оподаткування податком на додану вартість передбачений п. 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", а  позивач повинен був   подавати  одну декларацію (загальну) з ПДВ.  У результаті неправомірного застосування пільгового режиму оподаткування податком на додану вартість, передбаченого п. 11.29. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", суми ПДВ підлягають сплаті до бюджету, а не залишаються в розмірі 14843,00грн. в розпорядженні підприємства.

Щодо порушень в    сфері готівкового обігу , то відповідач посилається на те, що 29.08.2003р. головою господарства Кучером М.М. з розрахункового рахунку за №26009587, що відкритий в установі Кам'янець-Подільської філії АППБ "Аваль" отримано готівку в сумі 3500грн., фактично сума 3500грн. була оформлена прибутковим касовим ордером та відображена у касовій книзі 28.08.2003р., чим порушено п.2.10.Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001р за №72, затв. постановою Правління НБУ.

Розглянувши подані  сторонами  документи і матеріали, заслухавши  пояснення  представників  сторін,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна  вимога  і  заперечення проти позову, дослідивши докази ,  встановлено     наступне.

За результатами  комплексної   позапланової  документальної  перевірки позивача  з питань дотримання    вимог податкового  та валютного   законодавства   за період  з 1.04.03 по 31.03.04  складено    акт  від  1.06.04  №   356 264 31392102.    Перевіркою встановлено заниження  позивачем  суми податку на прибуток за І квартал 2004р. на суму 18554,25 грн в порушення  п.4.1.1, ст.4, п. 11.3.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ;   несплату до бюджету ПДВ у сумі 29692,44 грн. за рахунок недотримання положень п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" ;  завищення податкового кредиту по ПДВ у сумі 5477 грн  за рахунок порушень п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану   вартість” ; завищення податкового кредиту по ПДВ у спеціальній Декларації  у сумі 50533,66 грн. за рахунок порушень п.7.2.1, 7.4.1, 7.4.5 ст.7  цього ж Закону за 2003 рік .  Крім того, встановлено не включення до розрахунку податку з власників транспортних засобів за 1квартал 2004 року суми 1526,37 грн. в порушення ст. ст.2, 5, 6 ЗаконуУкраїни „Про податок з власників транспорних засобів" ; не нараховано та не сплачено плату за землю за січень-березнь 2004р. у сумі 146,61 грн. в порушення ст.2, 14, 17 Закону України „Про плату за землю" ,   несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань по збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 56,40 грн ;    несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань по фіксованому сільськогосподарському  податку у сумі 784,10 грн. в  порушення п.5.3.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платникаів податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".    Встановлено також порушення  п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001р за №72, затв. постановою Правління НБУ в результаті чого не оприбутковано і    не відображено в касовій книзі готівку у сумі 3500 грн. За   останнє  передбачено  нарахування штрафних санкцій за порушення ведення касових операцій у сумі 17500 грн.

         На  підставі вищезазначеного  акту  перевірки   відповідачем   прийнято  податкове повідомлення  - рішення   №0000542640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  позивачу податкового зобов'язання - 18554,25 грн. по  податку на прибуток  та 1855,42 грн. штрафної санкції , податкове повідомлення-рішення   №0000562640/0 від 01.06.2004 р. про визначення   податкового зобов'язання   - 1526,37 грн.  податку з власників транспортних засобів  та 152,64 грн.  штрафної санкції,  податкове повідомлення-рішення №0000572640/0  від 01.06.2004 р. про визначення податкового зобов'язання  -  146,61 грн.  земельного податку та 43,97 грн. штрафної санкції , податкове повідомлення-рішення №0000602640/0  від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання - 17500 грн. штрафної санкції за порушення   норм  регулювання  обігу  готівки ,  податкове повідомлення-рішення  №0000552640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання  -   35169,00 грн.   ПДВ  та  17584,50 грн. штрафної санкції , податкове повідомлення-рішення  №0000592640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання  -  784,10 грн. штрафної санкції по фіксованому сільськогосподарському податку , податкове повідомлення-рішення  №0000582640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання  -  56,40 грн. штрафної санкції по збору за забруднення  навколишнього природного середовища .

          Позивач, вважаючи ці  спірні податкові   повідомлення-рішення    такими, що не відповідають чинному законодавству , просить  з врахуванням    уточнення     скасувати  їх.

           Згідно   висновку судово-бухгалтерської експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз   № 1428 від 27.10.06 :

       експертним дослідженням не встановлено невиконання вимог ст.2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок" в частині набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського  податку позивачем ;

заниження суми податку на прибуток за І квартал 2004 року на суму 18554,25 грн , невключення до розрахунку податку з власників транспортних засобів за І квартал 2004 року суми 1526,37 грн ; ненарахування та несплата плати за землю за січень-березнь 2004 року у сумі 146,61 грн.  документально та нормативно не підтверджуються,  

документально та нормативно не підтверджується порушення п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану    вартість” та заниження ПДВ на суму 29692,44 грн., завищення податкового кредиту по ПДВ  у сумі 50533.66 грн. , завищення податкового кредиту по ПДВ у сумі 2072 грн за червень 2003 року ;

нормативно не підтверджується застосування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0000602640/0 на суму 17500 грн;

Однак, документально підтверджується завищення податкового кредиту по ПДВ

за липень 2003 року по СФГ „Подільський Альянс плюс" у сумі 3405 грн.; недотримання вимог п.5.3.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. в частині несвоєчасної сплати позивачем  узгоджених податкових зобов'язань по збору за забруденння навколишнього пиродного середовища у сумі 56,40 грн. ; недотримання вимог п.5.3.1 ст.5 ЗаконуУкраїни „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  в частині несвоєчасної сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 784,10 грн. Відповідно нарахуванню штрафних санкцій підлягає сума заниження ПДВ- 3405 грн , визначена експертним дослідженням як завищення податкового кредиту по ПДВ за липень 2003 року.  

            При цьому  дослідженням   бухгалтерських документів  експертом  встановлено, що позивачем  подано розрахунок визначення питомої ваги доходу ( виручки) від реалізації сіьлськогосподарської продукції власного виробництва за 2003 рік, згідно якого питома вага сільськогосподарської продукції за даними підприємства склала 89% . Перевіркою вартість наданих послуг, пов'язаних із сільськогосподарським  виробництвом, зменшено на 102154,66 грн. ( вартість послуг , наданих у 2003 році автокраном та автотранспортом позивача філії Кам'янець-Подільського ДЕД ДП „Хмельницькоблавтодор" та ДП „Борщівський спиртзавод"). У наданих на дослідження рахунках та податкових накладних у графі „номенклатура поставки товарів, робіт , послуг продавця" вказано - послуги надані автокраном  та послуги по перевозці вантажів, тому   експертом визначено, що  немає можливості стверджувати, що дані послуги не пов'язані із сільсько господарським виробництвом.

         При цьому    визначено , що форма розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської  продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства складається на підставі   Методичних рекомендацій по визначенню питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства ,  затв. наказом Міністерства агарарної політики України від 29.12.02 №419. Згідно п.6 Методичних рекомендацій для проведення розрахунку використовуються показники річної статистичної форми №50-сг „Основні економічні показники роботи сільськогосподарського  підприємства".

          Для заповнення рядків Розрахунку визначення питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської  продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства використовуються дані рядків форми №50-СГ.  Позивачем  розрахунок на 2004 рік  складено відповідно до Методичних рекомендацій. Заповнення рядка 5 Розрахунку відповідає даним рядка 0260 форми 50-сг і відповідно до рекомендацій у рядку 5 відображаються „послуги машинотранспортного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги” . Позивачем  при заповненні рядка 5 Розрахунку перенесло дані рядка 0260 форми 50-сг. Сума , одержана від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2003 рік у позивача перевищує 75% валового доходу. Відповідно невиконання вимог ст.2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський  податок" в частині набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського  податку позивачем експертним дослідженням не встановлено.

Досліджуючи  надані сторонами  докази , аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності  , судом  враховується  наступне.

1.Згідно ст. 2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський  податок" від 17.12.98 із змінаим і доповненнями  платниками фіксованого   сільськогосподарського   податку   є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

         Позивачем  надано розрахунок визначення питомої ваги доходу ( виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2003 рік, згідно якого питома вага сільськогосподарської продукції  склала 89% .       Висновки  відповідача   про те, що питома вага  склала 74 % спростовуються    Висновком судово-бухгалтерської експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз   № 1428 від 27.10.06 .  При цьому    експертом визначено, що  немає можливості стверджувати, що послуги, надані у 2003 році автокраном та автотранспортом позивача філії Кам'янець-Подільського ДЕД ДП „Хмельницькоблавтодор" та ДП „Борщівський спиртзавод" не пов'язані із сільсько господарським виробництвом.

         Крім того, судом  враховується обґрунтоване  перенесення  позивачем  при заповненні рядка 5 розрахунку  даних рядка 0260 форми 50-сг„Основні економічні показники роботи сільськогосподарського  підприємства" відповідно Методичних рекомендацій по визначенню питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства ,  затв. наказом Міністерства агарарної політики України від 29.12.02 №419.

      Тому позивач підставно  став  платником фіксованого сільськогосподарського  податку  згідно ст.2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський  податок" .

Судом враховується , що фіксований сільськогосподарський   податок   згідно ст. 1 зазначеного   Закону сплачується    в рахунок окремих  податків і зборів (обов'язкових платежів),  в  т.ч.    податку на прибуток підприємств;    плати (податку) за землю;     податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів  .    Відповідно  позивач    останніх  не мав    обов'язку    сплачувати.

Крім того, судом   враховується, що  згідно ч. 2    ст.   71    КАСУ   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, таких  доказів    відповідачем не надано.

За  таких обставин  спірні    податкові    повідомлення-рішення  №0000542640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  позивачу податкового зобов'язання - 18554,25 грн. по  податку на прибуток  та 1855,42 грн. штрафної санкції ,    №0000562640/0 від 01.06.2004 р. про визначення   податкового зобов'язання  - 1526,37 грн.  податку з власників транспортних засобів  та 152,64 грн.  штрафної санкції,   №0000572640/0  від 01.06.2004 р. про визначення податкового зобов'язання  -  146,61 грн.  земельного податку та 43,97 грн. штрафної санкції, не відповідають чинному    законодавству   ,   підлягають скасуванню,а   позов    в  цій    частині  - задоволенню.

2. Згідно п.11.29  ст. 11   Закону України „ Про податок на додану    вартість” від 3.04.97  із зімнами і доповненнями зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від  організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти  залишаються    в  розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У  разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Враховуючи , що питома вага доходу ( виручки) від реалізації сіьлськогосподарської продукції власного виробництва за 2003 рік  у позивача  склала 89%  зазначена    норма    поширюється на позивача, відповідно останній   підставно подавав спеціальну  декларацію з ПДВ .

Судом приймається    до уваги    висновок експерта , про те, що  оскільки надання транспортних послуг позивачем  для філії Кам'янець-Подільська ДЕД ДП „Хмельницькоблавтодор" та послуг автокраном для ДП „Борщівський спиртзавод" проводилося власними транспортними засобами та автокраном , то виключення таких послуг із спеціальної декларації з ПДВ суперечить зазначеним нормам, внаслідок чого  документально та нормативно не підтверджується заниження ПДВ у сумі 6671,02 грн та 10354,75 грн.

Судом   враховується    експертний     висновок  в частині  того, що  документально та нормативно не підтверджується порушення вищезазначеної  норми п. 11.29 ст. 11 Закону та заниження ПДВ на суму 12666.67 грн. внаслідок  наявності   в   матеріалах справи  довідки Гуківської сільської ради від 20.09.2004 року №1366 про те, що позивачу в суборенду передано 220 га земельної ділянки, на якій у 2003 році була вирощена кукурудза та формою „Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств" за 2003 рік ( рядок 0030 ).

         Зменшення податкового кредиту по ПДВ   по загальній декларації на суму 2072 грн з вартості придбаного тютюну у ТОВ СК „ТФЗ" у червні 2003 року внаслідок відсутності  товарно-матеріальних цінностей не відповідають матеріалам справи . Зокрема,  договору зберігання від 20.06.2003р. між АТЗТ „Подільський Альянс" та позивачем на збереження тютюнової сировини , акту прийому-передачі  товару на зберігання від 27.06.2003 року № 1/27.06.

Щодо    донарахування    відповідачем  податкового    зобов'язання   по ПДВ    по спеціальній    декларації , то суд   вважає останні    безпідставними,  враховуючи, що  згідно п.11.29 ст. 11   Закону України „Про податок на додану    вартість”  ПДВ  по цих  Деклараціях  залишається    в  розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, а у  разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.  Натомість згідно п. 1.2.  ст. 1   Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р.   із змінами і   доповненнями   податкове  зобов'язання -  це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. . Відповідно такі   суми ПДВ   не можуть  бути  визначені   податковим   зобов'язанням  .   Крім   того,    судом   також    враховується  Висновок судово-бухгалтерської експертизи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз   № 1428 від 27.10.06 , яким визначено, що документально висновки  відповідача    по ПДВ   в  цій    частині  не підтверджуються.   

Відповідачем  при перевірці  позивача    встановлено   завищення податкового кредиту по ПДВ за липень 2003 року  у сумі 3405 грн.  внаслідок  відсутності  податкових накладних на дану суму по загальній декларації.  Не  надані     такі     податкові   накладні    позивачем   також   у    судове    засідання  . У зв'язку   з цим позивачем   порушено  п.7.4.1,7.4.5  ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Тому    відповідачем   правомірно   визначено    податкове    зобов'язання   по ПДВ   у спірному податковому повідомленні-рішенні  №0000552640/0 від 01.06.2004 р.  у сумі    3405,00 грн.   ПДВ  та  1702,50 грн. штрафної санкції. При    визначенні    останньої судом   враховується  п.17.1.3  ст. 17 Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та  Інструкція про порядок застосування штрафних   (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України   N 110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві   юстиції України  23 .03. 01    N 268/5459  із змінами  і   доповненнями   з врахуванням   обмеження   штрафу     50 %  суми податкового зобов'язання . Тому  у   цій   частині    позову   належиь   відмовити.

У   решті    спірне податкове повідомлення-рішення  №0000552640/0 від 01.06.2004 р.   ( 31764 грн.   ПДВ  та  15882,00 грн. штрафної санкції )   підлягає скасуванню ,    враховуючи  вищезазначене.

3. Згідно  п.2.10  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001р за №72, затв. постановою Правління НБУ,  чинного    на    момент    здійснення     позивачем спірних касових операцій , уся готівка,  що надходить  до  кас  підприємств,  має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.  Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги  є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Відповідачем  при перевірці  визначено , що 29.08.2003р. головою господарства Кучером М.М. з розрахункового рахунку за №26009587  в  Кам'янець-Подільської філії АППБ "Аваль" отримано готівку в сумі 3500грн., фактично сума 3500грн. була оформлена прибутковим касовим ордером та відображена у касовій книзі 28.08.2003р.

Однак,  як    вбачається   з матеріалів    справи     (виписок банку з особового рахунку позивача  за серпень 2003 року ), позивачем за серпень 2003року  отримано з банку готівкові кошти два рази : 22.08.2003 року - 3000 грн та 29.08.2003 року - 3500 грн. Оприбуткування даних коштів відображено в касовій книзі на аркуші №35. Тому позивач оприбутковано всі кошти , отримані з банку. Не    встановлено  неоприбуткування грошових коштів у сумі 3500 грн за серпень 2003 року  також експертним дослідженням .   Судом  враховується, що у   даному    випадку    мала місце описка, що не передбачає застосованої відповідачем санкції.

          Крім того,   застосована згідно  спірного   податкового повідомлення-рішення №0000602640/0   від 1.06.04  штрафна    санкція      на суму 17500 грн  визначена    податковим    зобов'язанням  ,  у    підставах зазначено про   її   застосування згідно п. 17.1.3   ст. 17 Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Однак,  аналізуючи   норми   зазначеного Закону   відповідачем   безпідставно  така   санкція   віднесена   до категорії   “ податкових зобов'язань” ,   так   як  згідно  п. 1.2    цього Закону  податкове зобов'язання -  це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.      При цьому  згідно  п.  1.9  ст. 1    цього Закону  податкове повідомлення є письмовим повідомленням  контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно  ця форма актів ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  вичерпний перелік яких визначено у ст. ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" . При цьому ,   контролюючий   орган    згідно п.4.2.2. ст.  4 Закону   України " Про    порядок  погашення    зобов"язань  платників  податків перед бюджетами  та    державними    цільовими    фондами" від 21.12.2000р.   може    визначити   суму   податкового   зобов'язання   тільки      у     випадках, визначених  цим пунктом , а    серед  останніх немає такого  випадку  порушення .  Тому   неправомірно     визначення  „ штрафу   “ податковим   зобов'язанням “  .

У зв'язку   з цим  податкове повідомленням-рішення №0000602640/0   від 1.06.04  підлягає визнанню недійсним .

       4.  Щодо податкових повідомлень-рішень  №0000592640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання  -  784,10 грн. штрафної санкції по фіксованому сільськогосподарському податку  та   №0000582640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  податкового зобов'язання  -  56,40 грн. штрафної санкції по збору за забруднення    навколишнього природного    середовища , то судом    враховується наступне.

Згідно п.5.3.1. ст. 5  Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (в тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, календарному року , крім випадків передбачених п.п. „г” п.п.4.1.1 цього пункту, - протягом шістдесяти календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, календарному року.

           Відповідальність платників податків у вигляді штрафу передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 вказаного Закону, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:  при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;  при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;     при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

  Податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації згідно п.5.1 ст.5 цього Закону .

 Враховуючи наведене, платники податків, мають сплачувати суму податкового зобов'язання, визначену ними у поданій податковій декларації  згідно пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Позивачем    всупереч    ст. 71 КАС України не надаво   доказів    , які    б підтверджували   своєчасну    сплату  , не підтверджено це також    експертним    висновком.

За   таких обставин   позовні     вимоги позивача    у   частині   скасування   зазначених    податкових  повідомлень    - рішень  безпідставні  і  у   цій   частині   позову   належить відмовити.

5.    Враховуючи     часткове    задоволення   позову   згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ  судові    витрати, здійснені позивачем ( держмито згідно платіжного   доручення   №5 від 22.07.2004р. в сумі    85,00 грн., витрати на     інформаційно-технічне забезпечення   судового   процесу згідно платіжного доручення   № 8 від 22.07.2004р.  в сумі   118,00 грн.,  витрати за проведення    судової експертизи  згідно квитанції до прибуткового касового ордера  в  сумі   2511,36 грн. ) , присуджуються   йому    відповідно до задоволених вимог, а    зважаючи  на  немайновий     характер  спору  ,  суд    вважає за  необхідне присудження  їх в  половинному розмірі.   Згідно     ч. 1    ст. 94 цього Кодексу   документально підтверджені   судові   витрати  присуджуються   з Державного  бюджету    України.   При   цьому    сплачене  платіжними   дорученнями   №  7 від 22.07.04  ( 85 грн. ) ,    №  6 від 22.07.04 ( 85 грн. ) , №  1 від 22.07.04 ( 85 грн. ) , №  2 від 22.07.04 ( 85 грн. )  , №  3 від 22.07.04 ( 85 грн. ) , № 4  від 22.07.04( 85 грн. )      держмито  є зайво спалченим   держмитом.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД

ПОСТАНОВИВ:

             Позов    Сільськогосподарського фермерського господарства    "Подільський Альянс Плюс"               с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району до  Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція     м. Кам'янець-Подільський про    скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2004 р.  №0000552640/0, №0000572640/0, №0000582640/0, №0000602640/0,   №0000562640/0, №0000542640/0, № 0000592640\0  задовільнити   частково.

         Скасувати  повністю податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція  №0000542640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  Сільськогосподарському фермерському господарству    "Подільський Альянс Плюс" с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району 18554,25 грн. податку на прибуток  та 1855,42 грн. штрафної санкції , податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція  №0000562640/0 від 01.06.2004 р. про визначення  Сільськогосподарському фермерському господарству    "Подільський Альянс Плюс" с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району  1526,37 грн.  податку з власників транспортних засобів  та 152,64 грн.  штрафної санкції,  податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція  №0000572640/0  від 01.06.2004 р. про визначення  Сільськогосподарському фермерському господарству    "Подільський Альянс Плюс" с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району  146,61 грн.  земельного податку та 43,97 грн. штрафної санкції , податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція  №0000602640/0  від 01.06.2004 р. про визначення  Сільськогосподарському фермерському господарству    "Подільський Альянс Плюс" с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району  17500 грн. штрафної санкції за порушення   норм  регулювання  обігу  готівки ,  частково  податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція  №0000552640/0 від 01.06.2004 р. про визначення Сільськогосподарському фермерському господарству    "Подільський Альянс Плюс"   с.Залісся-2 Кам'янець-Подільського району податкових зобов'язань по ПДВ  в  частині  31764 грн. ПДВ та  15882грн. штрафної санкції .

              У решті позову   відмовити.

СТЯГНУТИ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ на користь Сільськогосподарського фермерського господарства    "Подільський Альянс Плюс"     с. Залісся-2 Кам'янець-Подільського району  ( код 31392102 )   42, 50 ГРН. ( сорок дві гривні  50 коп. )   відшкодування    сплаченого  держмита,   59,00 грн. ( п'ятдесят дев'ять гривень 00 коп. ) відшкодування    сплачених витрат   на     інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу , 1255,68 грн.  ( одна тисяча  двісті  п'ятдесят  п'ять гривень  68 коп. ) відшкодування    витрат  на проведення   судово-бухгалтерської експертизи .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України  сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, якщо інше не встановлено кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Ю.П. Олійник

Постанова  складена  у повному   обсязі  і    підписана   4.12.06р.

Віддрук. 3 прим.:

1 –до матеріалів справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу.