УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2013 р.Справа № 820/5852/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 820/5852/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРБЕЛ"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харбел» (далі за текстом - ТОВ «Харбел», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2013 року № 0001992204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 92475,0 грн. (в т.ч. основний платіж - 61650,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 30825,0 грн.).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.07.2013 року №0001992204.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Градієнт ТЕК» виконаних в листопаді 2012 року, з огляду на неможливість документального підтвердження фінансово-господарських операцій останнього з контрагентами по ланцюгу постачання.
На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.06.2013 року по 21.06.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Харбел» (код 21258932) з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Градієнт ТЕК» (код 36095668) за період листопад 2012 року та подальшого ланцюга постачання.
За результатами перевірки складено Акт № 2282/22.4-07/21258932 від 25.06.2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2012 року на суму 61650,45 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 61650,45 грн. в частині вартості придбаних ТМЦ у ТОВ «Градієнт ТЕК».
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 08.07.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001992204 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 92475,0 грн. (в т.ч. основний платіж - 61650,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 30825,0 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу, оскільки він не несе відповідальності за постачальників, в тому числі по ланцюгу постачання, діяльність яких на думку податкового органу містить ознаки нереальності її здійснення, а також з наявності належного документального підтвердження виконання таких господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.
Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Харбел» (Покупець) та ТОВ «Градієнт ТЕК» (Продавець) 09.11.2012 року укладено договір купівлі-продажу № 25 на постачання товару в асортименті, кількості та за цінами у відповідності до товарних накладних, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано договір купівлі-продажу із специфікаціями, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення та товарно-транспортні накладні.
Придбаний позивачем у ТОВ «Градієнт ТЕК» товар (картон політурний та коробковий, вініл штучна шкіра) використаний в господарській діяльності для виробництва шкіргалантерейної продукції, яка в подальшому була реалізована замовнику - ТОВ "Торгімпорт", що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними-вимогами внутрішнього переміщення ТМЦ, накладними на передачу готової продукції на склад, договором на виготовлення шкіргалантерейної продукції укладеним між ТОВ «Харбел» та ТОВ "Торгімпорт".
Колегія суддів зауважує, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).
Наявність первинних документів та відповідність їх вимогам чинного законодавства податковим органом не заперечується.
Також колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач, фактично, кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків. Проте згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, податковий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Харбел» та ТОВ «Градієнт ТЕК» та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення. Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.
Натомість, акт перевірки № 2282/22.4-07/21258932 від 25.06.2013 року, складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності визначення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобов'язань ТОВ «Харбел» з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТТОВ «Харбел» вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0001992204 від 08.07.2013 року.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 820/5852/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) П’янова Я.В. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35837273 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Шевцова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні