Рішення

від 02.12.2013 по справі 913/2753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 грудня 2013 року Справа № 913/2753/13

Провадження №15пд/913/2753/13

За позовом прокурора Ленінського району міста Луганська, м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал сістемс-С", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Полякова О.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5298/0/2-13 від 23.08.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 21.02.2006, державна реєстрація від 15.03.2006 за № 040640200032, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С", відносно земельної ділянки площею 1,0082 га під будівництво та розміщення будівель та споруд медичного діагностичного центру, магазину з продажу медтехніки, стоянки тимчасового перебування транспорту та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Щєрбакова (біля будинку 1), а саме: викласти п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.10.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 28.10.2013.

Поясненням № 116-8198 вих-13 від 25.10.2013 прокурор Ленінського району м.Луганська на виконання вимог ухвали суду повідомив, що коефіцієнт 0,5 "Землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво" характеризує функціональне використання земельної ділянки, а позов подано щодо внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плата, яка встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3.

Відповідач відзивом б/н від 23.10.2013 вимоги позову відхилив та зазначив, що прокурор не має повноважень щодо подання позовної заяви, оскільки у правовідносинах щодо оренди земельних ділянок, які належать до комунальної власності територіальних громад та справляння плати за землю відсутнє порушення інтересів держави. Крім того, відповідач зазначив, що позивач в порушення п.32 договору та ст.188 Господарського кодексу України, ст.30 Закону України "Про оренду землі" не звертався до нього з пропозицією про внесення змін до договору оренди.

Заявою про зміну підстави позову № 116-8271 вих-13 від 29.10.2013 прокурор змінив підставу позову та просив врахувати рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 № 9/12 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську", але в подальшому клопотанням б/н від 02.12.2013 прокурор відмовився від вказаної заяви.

Заявою про зміну предмету позову № 116-8272 вих-13 від 29.10.2013 прокурор просив суд внести зміни до договору оренди землі від 21.02.2006, державна реєстрація від 15.03.2006 за № 040640200032, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С", відносно земельної ділянки площею 1,0082 га під будівництво та розміщення будівель та споруд медичного діагностичного центру, магазину з продажу медтехніки, стоянки тимчасового перебування транспорту та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Щєрбакова (біля будинку 1), а саме: викласти п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5".

Позивачем подана аналогічна за змістом заява про зміну предмету позову б/н від 02.12.2013.

Враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказані заяви приймаються судом до розгляду.

Додатковим відзивом б/н від 28.11.2013 відповідач вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та крім того зазначив, що прокурор ніяк не обґрунтував вимоги стосовно правомірності застосування договірного коефіцієнту 3,5, що для застосування зазначеного коефіцієнту необхідна одночасна наявність наступних умов: на земельній ділянці повинні розміщуватись об'єкти торгівлі, при цьому із слова "розміщуватися" слід, що мова йде про об'єкти, які вже розміщуються (отже вже розміщені) на час укладання договору оренди землі чи внесення змін до нього, і ні будуть розміщуватися у майбутньому; із словосполучень "об'єкти торгівлі, які є нерухомим майном" вказаної норми слід, що об'єкти торгівлі на час укладання договору оренди землі чи внесення змін до нього повинні бути нерухомим майном, тобто вони повинні бути прийняті до експлуатації у встановленому законодавством порядку та право власності на них повинно бути зареєстровано у відповідному державному реєстрі прав; вказані об'єкти торгівлі, на час укладання договору оренди землі чи внесення змін до нього повинні бути розміщені на земельній ділянці площею більш 1000 м 2 .

Клопотанням б/н від 29.11.2013 відповідач просив суд відкласти розгляд справи на один місяць.

Суд вважає вказане клопотання необґрунтованим і відхиляє його, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до абз.2 п.п.3.9.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК , з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В порушення наведених приписів відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Провадження у справі було порушено 11.10.2013 і строк розгляду справи закінчується 12.12.2013.

Частиною 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Сторонами у справі відповідного клопотання про продовження строку розгляду справи не подавалось, тому у господарського суду відсутні правові підстави для продовження строку розгляду справи.

Крім того, ухвалою господарського суду від 28.10.2013 розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням відповідача на 1 місяць.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.10.2013 розгляд справи відкладався на 02.12.2013.

У судовому засіданні 02.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора Ленінського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

До відання виконавчих органів Луганської міської ради, на підставі ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить справляння плати за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і , внаслідок цього - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Відповідно до абзацу 2 п.п.1.3 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі" , пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3рп/99 справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та додатковому відзиві в частині того, що прокурор не мав права звертатися з даним позовом до суду.

Рішенням Луганської міської ради від 13.12.2005 № 37/150 було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1,0082 га під будівництво та розміщення будівель та споруд медичного діагностичного центру, магазину з продажу медтехніки, стоянки тимчасового перебування транспорту та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Щербакова (біля будинку № 1).

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С" було укладено договір оренди землі від 21.02.2006, державна реєстрація від 15.03.2006 за № 040640200032.

Відповідно до п.8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Згідно до п.32 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. В абзаці 3 п.1 цього рішення зазначено, що у разі передачі земельної ділянки в оренду під декілька цілей використання без визначення площ земельних ділянок, які (площі) будуть використовуватися під певну мету, та які (площі) є складовими загальної площі земельної ділянки, яка передається в оренду, при визначені, згідно додатку до даного рішення, договірного коефіцієнту, відносно загальної площі вказаної земельної ділянки, застосовується максимальний договірний коефіцієнт земельної ділянки під які (цілі) вона передається. У додатку до цього рішення зазначено, що якщо земельна ділянка використовується під супермаркети, гіпермаркети та об'єкти торгівлі, які є нерухомим майном, що розміщуються на земельній ділянці площею більш 1000 м 2 , застосовується договірний коефіцієнт 3,5.

Необґрунтованими є заперечення відповідача стосовно того, що договірний коефіцієнт 3,5 може застосовуватися тільки для побудованих, тобто розміщених на земельній ділянці об'єктів нерухомості, оскільки рішення Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" не ставить в залежність для застосування договірного коефіцієнту умову наявності розміщення об'єкту нерухомості, а має посилання на мету, ціль використання земельної ділянки.

В даному випадку відповідно до п.15 договору метою використання земельної ділянки визначено під будівництво та розміщення будівель та споруд медичного діагностичного центру, магазину з продажу медтехніки, стоянки тимчасового перебування транспорту та благоустрій прилеглої території, тобто прокурор правомірно просить застосувати договірний коефіцієнт 3,5.

Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Враховуючи викладені приписи законодавства, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у додатковому відзиві на позовну заяву, відносно правомірності застосування договірного коефіцієнту 3,5.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.32 договору).

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та у додатковому відзиві в частині того, що позивач в порушення п.32 договору та ст.188 Господарського кодексу України, ст.30 Закону України "Про оренду землі" не звертався до нього з пропозицією про внесення змін до договору оренди суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Абзацом 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора Ленінського району міста Луганська про внесення змін до договору оренди землі від 21.02.2006, державна реєстрація від 15.03.2006 за № 040640200032, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С".

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 21.02.2006, державна реєстрація від 15.03.2006 за № 040640200032, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С", відносно земельної ділянки площею 1,0082 га під будівництво та розміщення будівель та споруд медичного діагностичного центру, магазину з продажу медтехніки, стоянки тимчасового перебування транспорту та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Щєрбакова (біля будинку 1), виклавши п.8 розділу "Орендна плата" вказаного договору у наступній редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал-сістемс-С", вул.Совєтская, б.54, офіс 340, м.Луганськ, ідентифікаційний код 33432859, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Ленінській об'єднаній Державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя С.В. Смола