Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/5335/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/5335/13 25.11.13

За позовом Комунального підприємства "Київпастранс " в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

до Підприємства об'єднання громадян "Науково-виробнича компанія "Соціум плюс" Громадської організації "Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок які виховують дітей - інвалідів "Асоль"

про стягнення 284 556,22 грн.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Судді: Нечай О.В.

Ломака В.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Магратій Я.В., (за довіреністю від 02.01.2013);

від відповідача: Собур А.К., (за довіреністю від 04.04.2013).

В судовому засіданні 25 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

20.03.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 337 від 12.03.2013 Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо" (надалі-позивач) до Підприємства об'єднання громадян "Науково-виробнича компанія "Соціум плюс" Громадської організації "Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок які виховують дітей-інвалідів "Асоль" (надалі - відповідач) про стягнення 284 556,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5335/13, розгляд справи призначено на 15.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 розгляд справи відкладено на 15.05.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 було продовжено строки розгляду справи та відкладено розгляд справи на 05.06.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 справу передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Підченком Ю.О. та призначено розгляд справи на 15.07.2013.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013, представники сторін з'явились та надали усні пояснення по суті спору.

Суд оголосив перерву до 29.07.2013.

В судове засідання, призначене на 29.07.2013, представник позивача з'явився, позов підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував, надав свої пояснення по суті спору.

Суд оголосив перерву до 07.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 суд ухвалив розгляд справи здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/5335/13 визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 колегією суддів у складі Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Бондаренко Г.П. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.09.2013.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 11.09.2013, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Спичак О.М. прийнято справу до свого провадження.

02.10.2013 суддя Спичак О.М. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва з проханням вивести його зі складу колегії.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва доручено розгляд справи №910/5335/13 здійснювати колегіально у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Котков О.В. та Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 колегією суддів у складі Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Котков О.В., Ломака В.С. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 04.11.2013.

У зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Нечай О.В., Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Нечай О.В., Ломака В.С. прийнято до свого провадження справу №910/5335/13.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013, представники сторін з'явились, надали усні пояснення по суті спору.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.2013.

В судове засідання, призначене на 25.11.2013 з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору, представник позивача підтримав позов, представник відповідача проти позову заперечив.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 між Куренівським тролейбусним ремонтно-експлуатаційним депо КП "Київпастранс" та ПОГ "Науково-виробничою компанією "Соціум плюс" ГО "Товариством реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів "Асоль" укладено договір №3654/2 "оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Згідно з п.1.1. договору позивач зобов'язувався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення за адресою: вул. Сирецька, 25, корп. 1 для розміщення виробництва швейних виробів.

Об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 233 кв. м.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.01.2009 об'єкт оренди було передано відповідачу.

Відповідно до п.3.1. договору, за користування об'єктом оренди, відповідач (орендар) зобов'язувався сплачувати орендну плату, розмір якої визначався згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.2. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.6. договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Позивач зазначає, що за договором від 31.12.2008 №3654/2 виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, передав нежилі приміщення у стані придатному для використання у відповідності з їх призначенням, у строки, передбачені договором.

Однак, позивач наголошує увагу суду на тому, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, не сплачував орендні платежі, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.04.2011 по 31.01.2013 у розмірі 257 751,88 грн.

Станом на 01.02.2013 відповідачем заборгованість по орендній платі погашена не була.

З огляду на вищезазначене, керуючись нормами чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751,88 грн., пеню у сумі 19 967,08 грн., 3% річних у сумі 6 837,26 грн.

Відповідач з викладеною позицією позивача не погоджується, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідач вказує на те, що строк дії спірного договору було встановлено до 30.08.2008.

22.09.2011 Київською міською Радою 8 сесії 6 скликання прийнято Рішення №34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва". Зазначеним рішенням було скасовано попередній Порядок передачі в оренду, та змінено перелік орендодавців комунального майна.

Відповідно до п. 2.1. орендодавцями за цим Положенням є: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна. Що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); районні в місті Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління; комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання бабо оперативного управління.

Відповідач вважає, з моменту набуття сили новим Положенням Київради у вересні 2011 року КП "Київпастранс" в особі філії Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо не може бути орендодавцем тому що площа орендованих приміщень, яка передається за договором складає 233 кв. м.

Відповідач наголошує на тому, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства без достатніх правових підстав, не являючись власником переданого в оренду майна, виступив орендодавцем за спірним договором, чим порушив вимоги матеріального права.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд "визнати недійсним правочин - договір оренди, а саме нікчемним, недійсність якого встановлена законом та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю".

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008 між Куренівським тролейбусним ремонтно-експлуатаційним депо КП "Київпастранс" та ПОГ "Науково-виробничою компанією "Соціум плюс" ГО "Товариством реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів "Асоль" було укладено договір №3654/2 "оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Пунктом 1.1. договору сторони передбачили, що орендодавець на підставі рішення Київради передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду, за адресою: вул. Сирецька, буд. 25, корп.. 1, для розміщення виробництва швейних виробів, без права його приватизації (викупу).

Згідно з п. 2.4 договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП "Київпастранс", який є орендодавцем.

Відповідно до п.3.2. сторони встановили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за кожний поточний місяць.

Пунктом 3.8. договору сторони передбачили, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкоивх мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених розрахунків орендодавця.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

На виконання умов договору та норм чинного законодавства, позивачем було передано в оренду нежилі приміщення - об'єкт оренди згідно з актом прийому-передачі від 01.01.2009.

Крім того, матеріалами справи підтверджується надання позивачем на виконання умов договору відповідачу рахунків на оплату: №47 від 28.01.2013, №15 від 24.01.2013, №30 від 24.01.2013, №20 від 24.01.2013, №612 від 25.12.2012, №598 від 24.12.2012, №603 від 25.12.2012, №588 від 24.12.2012, №538 від 21.11.2012, №552 від 23.11.2012, №549 від 21.11.2012, №564 від 23.11.2012, №512 від 22.10.2012, №496 від 22.10.2012, №499 від 22.10.2012, №485 від 22.10.22012, №444 від 25.09.2012, №441 від 24.09.2012, №459 від 25.09.2012, №432 від 24.09.2012, №380 від 15.08.2012, №394 від 20.08.2012, №391 від 15.08.2012, №407 від 20.08.2012, №328 від 19.07.2012, №342 від 19.07.2012, №355 від 19.07.2012, №339 від 19.07.2012, №302 від 25.06.2012, №276 від 25.06.2012, №291 від 25.06.2012, №286 від 25.06.2012, №250 від 22.05.2012, №237 від 22.05.2012, №214 від 21.05.2012, №234 від 21.05.2012, №170 від 24.04.2012, №186 від 24.04.2012, №173 від 24.04.2012, №203 від 24.04.2012, №143 від 23.03.2012, №127 від 23.03.2012, №117 від 23.03.2012, №130 від 23.03.2012, №66 від 23.03.2012, №79 від 27.02.2012, №76 від 23.02.2012, №92 від 27.02.2012, №41 від 31.01.2012, №15 від 25.01.2012, №28 від 30.01.2012, №25 від 25.01.2012, №549 від 22.12.2011, №575 від 23.12.2011, №559 від 22.12.2011, №562 від 23.12.2011, №508 від 23.11.2011, №498 від 23.11.2011, №524 від 30.11.2011, №511 від 30.11.2011, №457 від 24.10.2011, №470 від 27.10.2011, №477 від 24.10.2011, №460 від 27.10.2011, №420 від 26.09.2011, №383 від 23.09.2011, №430 від 26.09.2011, №395 від 23.09.2011, №380 від 22.08.2011, №354 від 22.08.2011, №380 від 22.08.2011, №292 від 29.07.2011, №301 від 29.07.2011, №312 від 29.07.2011, №324 від 29.07.2011, №274 від 29.06.2011, №248 від 29.06.2011, №261 від 29.06.2011. №258 від 29.06.2011, №192 від 31.05.2011, №215 від 31.05.2011, №2020 від 31.05.2011, №225 від 31.05.2011, №140 від 28.04.2011, №164 від 28.04.2011, №159 від 28.04.2011, №176 від 29.04.2011.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованість відповідачем до суду не представлено.

Також, пунктом 3.8 договору передбачено, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених розрахунків орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач також має заборгованість по комунальним платежам станом на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення платежів за користування приміщенням.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 6 837,26 грн. відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.6.2. договору, у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення у сумі 19 967,08 грн. відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.04.2011 по 31.01.2013 по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751,88 грн., пеню у сумі 19 967,08 грн. та 3% річних у сумі 6 837,26 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Викладені у відзиві обставини спростовуються матеріалами справи. Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.02.2002 №927 "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва" та наказу №30 від 10.04.2002 Головного управління з питань майна "Про закруплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва", будівля за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, закріплена за позивачем на праві господарського відання.

Рішенням Київської міської ради №34/91 від 28.09.2006 "Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду", Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва" затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, орендодавцями є - підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення, окреме індивідуально визначене майно).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено між сторонами у відповідності до чинного на той час Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженим рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91.

Таким чином, належних доказів в обґрунтування позиції про недійсність договору відповідачем не надано.

Відповідно до п.9.1. договору сторони передбачили строк дії договору з моменту підписання сторонами тобто з 31.12.2008.

Пунктом 9.2 договори сторони встановили у договорі, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не надано доказів в підтвердження обставин, викладених у відзиві. З огляду на вищезазначене, вимоги відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751,88 грн., пеню у сумі 19 967,08 грн. та 3% річних у сумі 6 837,26 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київпастранс " в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Науково-виробнича компанія "Соціум плюс" Громадської організації "Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок які виховують дітей - інвалідів "Асоль" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25, код ЄДРПОУ 35017180) на користь Комунального підприємства "Київпастранс " в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25, код ЄДРПОУ 23390156) грошові кошти: заборгованість по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751,88 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня 88 копійок), пеню у сумі 19 967,08 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 08 копійок), 3% річних у сумі 6 837,26 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять сім гривень 26 копійок) та судовий збір у сумі 5 691,12 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 12 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Судді: О.В. Нечай

В.С. Ломака