Постанова

від 04.12.2013 по справі 923/1063/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 923/1063/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. (доповідач), суддів:Данилової М.В., Данилової Т.Б., розглянувши матеріаликасаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 923/1063/13 господарського суду Херсонської області за позовомДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ "ТД "Агроінвесттрейдер" з моменту перереєстрації на гр. Кмітюка І.В., скасування державної реєстрації ТОВ "ТД "Агроінвесттрейдер" з моменту перереєстрації на гр. Кмітюка І.В.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.08.2013р. у справі №923/1063/13 (суддя Людоговська В.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. (судді Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) у прийнятті позовної заяви Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. та ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.08.2013р. у справі №923/1063/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме: ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спори, пов'язані із створенням та припиненням діяльності господарського товариства, віднесено до компетенції господарського суду.

Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що за своєю правовою природою даний спір не відноситься до компетенції господарських судів України.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України - державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (корпоративні спори).

Виходячи з наведеного, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулася до господарського суду Херсонської області до ТОВ "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" з позовом про визнання недійсними установчих і реєстраційних документів ТОВ "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" з моменту перереєстрації на гр. Кмітюка І.В. та скасування державної реєстрації ТОВ "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" з моменту перереєстрації на гр.Кмітюка І.В., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що державна перереєстрація ТОВ "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" відбулася з порушенням норм ст.ст. 55 1 , 56, 57 Господарського кодексу України, оскільки при передачі прав засновника ТОВ "Торгівельний будинок "Агроінвесттрейдер" гр.Кмітюку І.В. з боку останнього була відсутня воля на набуття таких прав, та останнім здійснено державну реєстрацію товариства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, і, як зазначив позивач, вказані обставини підтверджуються показаннями гр. Кмітюка І.В. в рамках кримінального провадження №030174-12. Право на звернення до суду з таким позовом податкова інспекція мотивувала п. 20.1.12 ст. 20 та п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України.

Суди дійшли висновку, що між сторонами відсутні правовідносини, які носять господарський характер, а також спір про право, що виник з відповідних відносин, у зв'язку з чим суди дійшли правомірного висновку про відмову в прийнятті даної позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, зокрема, пов'язані з утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень.

Доводи касаційної скарги про правомірність звернення з позовом на підставі ч. 1,4 ст. 12 ГПК України були предметом розгляду господарського суду апеляційної інстанції і мотивовано визнані ним необґрунтованими, оскільки відповідно до вказаного пункту господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Проте, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже, даний спір не є корпоративним, а тому не підвідомчий господарському суду.

З огляду на викладене постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №923/1063/13 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №923/1063/13 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.А. Корсак судді:М.В. Данилова Т.Б. Данилова