Ухвала

від 04.12.2013 по справі 815/6251/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 815/6251/13-а

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

від Південної митниці Міністерства доходів і зборів України - Покотило Д.Ю.,

від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - Боровець Ю.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» - Пашкет О.П. та Крижанівської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Південної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови та стягнення надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» з позом до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови та стягнення надмірно сплачених платежів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення Південної митниці Міндоходів, м/п «Одеса-порт» за № 500060001/2013/610082/2 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/610086/2 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/610085/2 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/610091/2 від 09.08.2013р., № 500060001/2013/610105/2 від 20.08.2013 року про коригування митної вартості товарів. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060001/2013/00465 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/00464 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/00463 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/00478 від 09.08.2013р., № 500060001/2013/00507 від 20.08.2013 року. Стягнуто з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» (код ЄДРПОУ 35916419), р/р 26007060170971 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Одеса, МФО 328704, надмірно сплачені платежі у загальному розмірі 426418, 82 грн. (чотириста двадцять шість тисяч чотириста вісімнадцять грн. 82 коп.), з яких мита у сумі 82003, 62 грн. (вісімдесят дві тисячі три грн. 62 коп.) та податку на додану вартість у сумі 344415,20 грн. (триста сорок чотири тисячі чотириста п'ятнадцять грн. 20 коп.).

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Південна митниця Міністерства доходів і зборів України та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в апеляційних скаргах зазначають про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянти вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Водолій-Логістик» взято на облік в ДПІ у Біляївському районі Одеської області за № 7306 від 04.07.2008року та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтво платника ПДВ № 100315803 .

У серпні 2013 року Південною митницею ВМО №1 м/п «Одеса-порт» Держаної митної служби України були прийняті рішення про коригування заявленої декларантом Товариством з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» митної вартості товару за №500060001/2013/610087/2 від 02.08.2013 p., №500060001/2013/610086/2 від 02.08.2013 р. №500060001/2013/610085/2 від 02.08.2013 p., №500060001/2013/610091/2 від 09.08.2013 p., №500060001/2013/610105/2 від 20.08.2013 p. та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №500060001/2013/00465 від 02.08.2013р., №500060001/2013/00464 від 02.08.2013р., № 500060001/2013/00465 від 02.08.2013 p., №500060001/2013/00478 від 09.08.2013 p., №500060001/2013/00507 від 20.08.2013 p., що імпортовані Позивачем відповідно до контракту про поставку товару №02- 11 від 27.01.2011 р. (із додатками 1-9 до контракту), укладеного з компанією Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), на умовах CIF UA Одеса (у редакції Інкотермс 2000 p.).

На виконання умов контракту за №02-11 від 27.01.2011 p., укладеного Позивачем з компанією Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), остання зобов'язалася поставити у власність ТОВ «Водолій-Логістик» товар, - металеві радіатори, в асортименті, кількості та за цінами визначеними у рахунках-фактурах (інвойсах) до контракту (п. 1.1.)

Згідно рахунків-фактури (інвойсів) за № 5535, 5536, 5537, 5538 від 09.07.2013 р.; за №5552 від 11.07.2013 p.; за № 5540, 5541, 5542, 5543 від 09.07.2013 p.; за № 5551 від 11.07.2013 p.; за №5598, 5599 від 16.07.2013 p.; за № 5669 від 25.07.2013 р. до контракту № 02-11 від 27.01.2011 р. - до поставки затверджений товар: радіатори панельні сталеві код УКТЗЕД 73221900, у кількості 283 720,23 кг. нетто за ціною 299 702,89 євро.

Згідно графи 31 ВМД імпортувалися такі товари: виріб з чорних металів - радіатори панельні сталеві /несекційні для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза (виріб з чорних металів), легуючі елементи в легуючих кількостях не виявлені, зовні мають лакофарбове покриття на основі складаних поліефірів та епоксидів. В комплект до кожного радіатора входить: вироби для кріплення - 4 кріпильних різьбових вироби (шурупи металеві оцинковані), 1 кран з латуні, 1 заглушка з латуні з гумовим кільцем, 4 циліндроподібних вироби з полімерного матеріалу (дюбелі), насадка на кріплення до радіаторів (виріб складної форми), вироби зі сплаву на основі заліза (оцинковані) для кріплення радіаторів/- TYPE 22 и 11 РККР в комплекті. Торговельна марка Termo Teknik. Виробник Termo Teknik Ticaret ve Sanayi A.S. Країна виробництва Туреччина, TR.

Відповідно до попередньо поданих митних декларації №500060001.2013.030600 від 27.07.2013 p., №500060001.2013.030611 від 23.07.2013 p., №500060001.2013.030601 від 23.07.2013 p., №500060001.2013.032292 від 31.07.2013 p., №500060001.2013.034463 від 13.08.2013 р. ТОВ «Водолій-Логістик» звернулося до Південної митниці м/п «Одеса-порт» щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару, митна вартість товару була визначена за першим методом - ціною контракту на підтвердження чого одночасно з митною декларацією надані документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, містять цінове та вартісне обґрунтування, зокрема зовнішньоекономічний контракт із додатками, специфікації, рахунки-фактури (інвойси), банківські платіжні документи, ВМД країни відправлення, висновок ТПП, та інші необхідні та додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, для визначення її складової.

Митний орган із визначенням митної вартості у зазначених вантажно-митних деклараціях не погодився, та не прийняв зазначені декларації до митного оформлення. Відповідач визнав необхідність надання додаткових документів, серед яких: виписки з бухгалтерської документації; каталоги (прайс-листи), специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристика товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організації про вартість товару або сировини, розрахунок ціни (калькуляцію). Позивач надав відповідні додаткові документи в обґрунтування заявленої декларантом вартості, проте відповідачем були прийняті рішення про відмову в митному оформленні товарів за деклараціями: - №500060001.2013.030600 від 27.07.2013 p.; - №500060001.2013.030611 від 23.07.2013 p.; - №500060001.2013.030601 від 23.07.2013 p.; - №500060001.2013.032292 від 31.07.2013 p.; - №500060001.2013.034463 від 13.08.2013 р.

Оскаржуваними Рішеннями про коригування митної вартості товарів за №500060001/2013/610087/2 від 02.08.2013 p., №500060001/2013/610086/2 від 02.08.2013 р. №500060001/2013/610085/2 від 02.08.2013 p., №500060001/2013/610091/2 від 09.08.2013 p., №500060001/2013/610105/2 від 20.08.2013 p. Південна митниця застосувала додатковий метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, відкоригувала ціну угоди з урахуванням комерційних умов. Внаслідок цього митна вартість товару (радіатори панельні сталеві) за вказаними рішеннями збільшилася та загальна сума яку було донараховано склала 426 418, 82 грн.

На підставі вищезазначених рішень про коригування митної вартості ТОВ «Водолій- Логістик» було відмовлено у митному оформленні товарів та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з таких причин: Карткою визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, подання нової МД з урахуванням вищезазначеного Рішення про коригування.

Після чого з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж рішень митної вартості, який було заявлено декларантом.

Тобто, Південною митницею було застосовано резервний метод замість основного першого, на підставі аналізу бази даних ЄАІС ДМСУ.

Що стосується рішення Південної митниці про коригування митної вартості №500060001/2013/610087/2 від 02.08.2013 р., судом першої інстанції було встановлено, що 23 липня 2013 року під час декларування товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів за першим (основним) методом, позивачем для визначення митної вартості та підтвердження складових митної вартості, були надані зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 p., копія вантажної митної декларації іноземної країни №13343100ЕХ22962 від 10.07.2013 p., сертифікат про походження товару №В0777551 від 10.07.2013 р. та інші документи (Том 1 а.с. 213,214,223-226). Згідно вказаного рішення Південної митниці подані документи містять розбіжності, а саме: у висновку ТПП від 03.07.2013 р. №000673 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо. В наданому до митного оформлення сертифікаті відповідності виробника №0022-0025 від 09/07/2012 посилання на інвойси №5535-5538 від 09/07/2013 року. Тобто у сертифікаті про походження вказана дата інвойсу майбутнього року. В поданому до митного оформлення контракті від 27.01.2011р. №02-11 та Інвойсах від 09/07/2013р. №5535-5538 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача. Також у наданому пакувальному листі не має посиланні на зовнішньоекономічний договір або інвойс.

Підставою для відмови у прийнятті визначеної декларантом митної вартості послугував аналіз бази даних з посиланням на митне оформлення товарів, що здійснено за більшою вартістю - МД від 17.06.2013 № МД№500060001/2013/024021 - 1,6065 евро. за кг. нетто, ніж рівень митної вартості, який було законно заявлено декларантом - 1,06 евро. за кг. нетто.

За наслідками рішення №500060001/2013/610087/2 від 02.08.2013 p. ТОВ «Водолій-Логістик» було сплачено до бюджету за ВМД №500060001/2013/032835 від 03.08.2013 р. загальну суму 392 678,37 гри., - з яких 257 860,66 сплачено із задекларованої позивачем вартості; - 134 817,71 гри. - сума переплат з мита та ПДВ.

23 липня 2013 року позивач для визначення митної вартості та підтвердження складових митної вартості товарів було подано зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 p., копія вантажної митної декларації іноземної країни №13343100ЕХ124784 від 12.07.2013 p., сертифікат про походження товару №В0777553 від 12.07.2013 р. та інші документи (Том 1 а.с. 215,216,225-226). Згідно рішення №500060001/2013/610086/2 від 02.08.2013 р. подані позивачем документи містять розбіжності, а саме: у висновку ТПП від 03.07.2013 р. №000673 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо. В наданому до митного оформлення сертифікаті відповідності виробника №0030 від 11/07/2012 посилання на інвойси №5552 від 11/07/2013 року. Тобто у сертифікаті про походження вказана дата інвойсу майбутнього року. В поданому до митного оформлення контракті від 27.01.2011р. №02-11 та Інвойсі від 11.07.2013р. №5552 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача. Також у наданому пакувальному листі не має посилання на зовнішньоекономічний договір або інвойс.

02.08.2013 р. декларант додатково подав внутрішній договір поставки між ТОВ «Водолій-Логістик» та ТОВ «Горизонт-Трейдинг» від 03.12.2012 р. №132; копії розрахунків та платіжних доручень на внутрішньому ринку України на радіатори сталеві; графік цін на міжнародному ринку щодо вартості сталі у травні-серпні 2012 року.

Розглянувши додаткові документи надані позивачем, митний орган дійшов висновку, що у наданій виписці з бухгалтерських та банківських документах покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів відсутні складові митної вартості, що унеможливлює розрахувати митну вартість товарів. Графік цін на сировину наданий у період 2012 року, а інформація щодо періоду закупівлі сировини при цьому відсутня, що унеможливлює їх співставити між собою.

За наслідками рішення відповідача - Південної митниці №500060001/2013/610086/2 від 02.08.2013р. ТОВ «Водолій-Логістик» було сплачено до бюджету за ВМД №500060001/2013/032837 від 03.08.2013 р. загальну суму 96 513, 44 грн., - з яких 62 638,96 сплачено із задекларованої позивачем вартості; 33 874,48 грн. - сума переплат з мита та ПДВ.

Також, позивач 23 липня 2013 року задекларував товари у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів за першим (основним) методом, визначена ним з урахуванням законодавчих вимог. Позивачем для визначення митної вартості та підтвердження складових митної вартості було надано зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 p., копія вантажної митної декларації іноземної країни №13343100ЕХ123439 від 11.07.2013 p., сертифікат про походження товару №В0777552 від 11.07.2013 р. та інші документи.

За результатами поданих документів Митний орган дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності, а саме: у висновку ТПП від 03.07.2013 р. №000673 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість коленої позиції визначена окремо. В наданих до митного оформлення сертифікатах відповідності виробника №№0026, 0027,0028, 0029 від 09/07/2012 посилання на інвойси №№5540, 5541, 5542, 5543 від 09/07/2013 року. Тобто у сертифікаті про походження вказана дата інвойсу майбутнього року. В поданому до митного оформлення контракті від 27.01.2011р. №02-11 та Інвойсах від 09.07.2013р. №5540-5543 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача. Також у наданому пакувальному листі не має посилання на зовнішньоекономічний договір або інвойс.

02.08.2013 р. позивач додатково надав внутрішні договір поставки між ТОВ «Водолій-Логістик» та ТОВ «Горизонт-Трейдинг» від 03.12.2012 р. №132; копії розрахунків та платіжних доручень на внутрішньому ринку України на радіатори сталеві; графік цін на міжнародному ринку щодо вартості сталі у травні-серпні 2012 року.

Розглянувши додаткові документи надані позивачем, митний орган дійшов висновку, що у наданій виписці з бухгалтерських та банківських документах покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів відсутні складові митної вартості, що унеможливлює розрахувати митну вартість товарів. Графік цін на сировину наданий у період 2012 року, а інформація щодо періоду закупівлі сировини при цьому відсутня, що унеможливлює їх співставити між собою.

За наслідками рішення №500060001/2013/610085/2 від 02.08.2013р. позивачем було сплачено до бюджету за ВМД №500060001/2013/032937 від 05.08.2013 р. загальну суму 390 916,39 грн., - з яких 257 530,09 сплачено із задекларованої позивачем вартості; - 133 386,30 грн. - сума переплат з мита та ПДВ.

31 липня 2013 року під час декларування товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів за першим (основним) методом, визначена ним з урахуванням законодавчих вимог. Позивачем для визначення митної вартості та підтвердження складових митної вартості було надано: зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 p., інвойси від 11.07.2013 р. №5551, від 16.07.2013 р. №5599, від 16.07.2013 р. №5598, копія вантажної митної декларації країни відправлення №13343100ЕХ128361 від 18.07.2013 p., сертифікат про походження товару №В0598841 від 19.07.2013 р.

Розглянувши подані документи, Південна митниця дійшла висновку, що у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв'язку з тім, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, зокрема: в наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 27.01.2011р. №02-11 та Інвойсах від 11.07.2013р. №5551 від 16.072013 р. №5599, від 16.07.2013 р. №5598 підписи іноземної сторони контрактоутримувача різняться. У наданому пакувальному листі не має посилання на зовнішньоекономічний договір або інвойс. Також у висновку ТПП від 03.07.2013 р. №000673 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо.

09.08.2013 р. Позивачем додатково було надано виписку з бухгалтерської документації; розрахунок собівартості сталевих радіаторів «Termo Teknik» графік цін на сталь Лондонської біржі металів за період 02.07.2012 по 02.07.2013 p., копію контракту на закупівлю сировини від 16.04.2012/3 №NS-TRMT-302/2012/3, копію інвойсу на закупку сировини від 07.10.2011, копію платіжного доручення за сировину від 04.02.2013р. №00026018, копію імпортної декларації виробника від 13.07.2012 №12410.

За результатами розгляду додаткових документів, відповідач - Південна митниця дійшов висновку, що у наданій бухгалтерській документації відсутні складові митної вартості, що унеможливлює розрахувати митну вартість товарів. А також вказаний період бухгалтерської документації не відповідає фактичній даті формування поставки даної партії товару. З метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

За рішенням №500060001/2013/610091/2 від 09.08.2013. ТОВ «Водолій-Логістик» було сплачено до бюджету за ВМД №500060001/2013/034011 від 09.08.2013 р. загальну суму 284 447, 79 грн., - з яких 186 924,92 сплачено із задекларованої позивачем вартості; - 97 522,87 грн. - сума переплат з мита та ПДВ.

Крім того 13 серпня 2013 року позивачем для визначення митної вартості та підтвердження складових митної вартості були надані Південній митниці зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 p., інвойс від 25.07.2013 р. №5669, копія вантажної митної декларації країни відправлення від 25.07.2013 р. №13343100ЕХ132683, сертифікат про походження товару від 25.07.2013 р. №В0777565 та інші документи (Том 1 а.с. 221,222,231-232). За результатами розгляду наданих документів Південна митниця дійшла висновків, що у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв'язку з тим, що у поданих документах містяться розбіжності,а саме: в поданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 27.01.2011р. №02-11 та доповненнях до нього, рахунку-фактурі від 25.07.2013 р. №5669, прайс-листі від 01.01.2013р. б/н різні підписи іноземної сторони договору. Слід зазначити, що п.3.2. вищезазначеного зовнішньоекономічного договору передбачає, що вантаж; повинен супроводжуватися сертифікатами якості, які відсутні у пакеті документів. У пакувальному листі від 25.07.2013р. №VOD13 відсутнє постання на зовнішньоекономічний договір або інвойс.

20.08.2013 р. позивач додатково подав виписку з бухгалтерської документації; графік цін на сталь Лондонської біржі металів за період 02.07.2012 по 02.07.2013 p., копію контракту на закупівлю сировини від 16.04.2012/3 №NS-TRMT- 302/2012/3, копію інвойсу на закупку сировини від 05.07.2012 №07/12-20855, копію платіжного доручення за сировину від 04.02.2013 №00026018, копію імпортної декларації виробника від 13.07.2012 №12410. За результатами розгляду додаткових документів, відповідач- Південна митниця дійшов висновку, що вказаний період бухгалтерської документації не відповідає фактичній даті формування поставки даної партії товару. Крім того у висновку ТПП від 03.07.2013р. N°000673 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо. Тобто відсутність складових митної вартості унеможливлює розрахувати митну вартість товару. З метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

За наслідками рішення №500060001/2013/610105/2 від 20.08.2013. ТОВ «Водолій-Логістик» було сплачено до бюджету за ВМД №500060001/2013/035826 від 05.08.2013p. загальну суму 88 053,9 грн., - з яких 61 236,44 грн. сплачено із задекларованої позивачем вартості; - 26 817,46- сума переплат з мита та ПДВ.

Апелянт не погоджується з прийнятим по справі рішенням , посилаючись на те що митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має права надавати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Тому апеллянт вважає, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України (надалі Порядок).

Пунктом 2 даного Порядку передбачене визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 для відміток митниці» декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «для відміток митного органу».

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного кодексу України (статтею 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Так, зі змісту частин 1-5 статті 266 МК України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1.) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2.) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3.) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4.) на основі віднімання вартості; 5.) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскаржувані рішення Відповідача не містили передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. У рішеннях зокрема зазначено, що на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі та інвойсах підпис іноземної сторони-контрактоутримувача різняться.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу- Південній митниці позивач надав документ від Турецької компанії Termo Teknik Tic ve San A.S., з яких вбачається що підписи та печатки мають різний вигляд у зв'язку із тим, що їх існує декілька варіантів, а також у зв'язку із широким колом підписантів за документами, які їх оформлюють. Проте Південною митницею за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості-резервний. На підставі аналізу цін база даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібній товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1,6065 евро за кг. нетто (МД№500060001/2013/024021 від 17.06.2013 p.), ніж заявлено декларантом - 1,06 євро за кг. нетто.

Статтею 7 МК України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування " Митного кодексу України.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митниці не міститься обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто відсутні обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору, а лише зазначено про данні ЄАІС ДМСУ, тому наявні підстави для визнання їх прийнятими всупереч діючому законодавству.

Як було встановлено під час розгляду адміністративної справи, для визначення та підтвердження митної вартості позивачем були подані усі необхідні документи, що зазначені у графі 44 митних декларацій.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України в своїх рішеннях при вирішенні питань у подібних спірних правовідносинах неодноразово визначав, що згідно норм МК України та підзаконних актів митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості (постанови ВСУ від 20.04.2010 року №10/58, від 21.01.2011 року по справі №21-56а10).

Зазначений контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Судом першої інстанції під час судового розгляду справи було встановлено, що позивачем для розмитнення товару були подані до Південної митниці Міндоходів необхідні документи для митного оформлення товару, які у своїй сукупності документально підтверджують визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).

Позивачем під час митного оформлення товарів, а також суду були надані висновки Одеської регіональної торгово-промислової палати №Our ref.CИO-e №000673 від 03.07.2013p. та №Our ref.CИO-e №000814 від 08.08.2013 p. згідно форми надання відповідних довідок (висновків про вартісні характеристики товару), в якому зазначено діапазон цін на сталеві радіатори ТМ «TermoTeknik», виробництва «Termo Teknik Tic ve San A.S.» (Туреччина) від 1,02-1,05 євро. (Том 1 а.с. 263, 264).

До митного оформлення позивачем були надані сертифікати відповідності виробника №0022-0030, датовані 2013 роком, тому посилання на дату інвойсу майбутнього року є необгрунтованим, та спростовується сертифікатами та інвойсами що були надані Південній митниці.

Окрім того, суд погоджується з доводами позивача, що згідно графіку за період з липня 2012 по липень 2013 року складові митної вартості можливо розрахувати з наданих декларантом контракту на закупівлю сировини №NS-TRMT-302/2012/3 від 16.04.2012 р. та інших документів наданих позивачем під час митного оформлення товару.

При вирішенні спірних правовідносин суд також застосовує, як обов'язкові, висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 14.11.2011 року по справі №21-213а11, від 21.03.2012 року по справі за позовом ТОВ «ОНВІ» до Житомирскої митниці, щодо законодавчих обмежень дискреційних функції митних органів у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Таким чином, при наданні митниці документів, в якій визначена митна вартість товару за першим основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) обов'язок доказування щодо неможливості застосування цього методу та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів покладається на суб'єкта владних повноважень.

Будь-яких фактичних доказів щодо наявності у Південної митниці Міндоходів сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача, представником відповідача до суду не надано. Також представником Південної митниці Міндоходів не було обґрунтовано правомірності митного оформлення товару позивача за митною вартістю, визначеною не за першим, а за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, не доведено неможливість застосування послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Отже суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та з огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянтів, оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Південної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.12.2013 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.