Ухвала

від 05.12.2013 по справі 801/10965/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ УХВАЛА про вирішення питання щодо відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог 05 грудня 2013 р.Справа № 801/10965/13-а Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим  Кузнякова С.Ю.,  перевіривши виконання вимог ст.ст. 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Крим"            до    Державної служби гірського нагляду і промислової безпеки України в особі     в особі    Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м.Севастополі      про визнання протиправними та скасування пункту 1 розділу 5 акту і пункту 2 припису   ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної служби гірського нагляду і промислової безпеки України в особі  Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі  про визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання  від 26.09.2013р. № 79 та про визнання протиправним та скасування пункту 2 припису Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі  від 26.09.2013р. № 79. Розглянувши матеріали позовної заяви щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання  від 26.09.2013р. № 79, суд вважає необхідним зазначити наступне. Як свідчать матеріали позовної заяви, Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі за результатами перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) був складений акт № 79 від 26.09.2013р. Згідно з  ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Визначення поняття “справа адміністративної юрисдикції” наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єкта владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3  КАС України адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. До юрисдикції адміністративних судів відноситься, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Із аналізу зазначених норм випливає, що рішення суб'єкту владних повноважень в контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії. В свою чергу під актом суб'єкта владних повноважень треба розуміти, що це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа (акта-документа). Оскаржуваний  позивачами пункт 1 розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання  від 26.09.2013р. № 79 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. В зв'язку з чим, такий акт не можна вважати юридичною формою рішення органів державної влади в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Юридична значимість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення чи припинення прав та обов'язків зазначеної особи від таких рішень, дій чи бездіяльності, є кваліфікуючою ознакою змісту адміністративного позову відповідно до положень частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, не можуть оспорюватися в адміністративному суді акти перевірок (ревізій),  оскільки вони не мають обов'язкового характеру. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової  безпеки, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною,  та зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного суб'єкта господарювання, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. До того ж, за результатами проведеної перевірки у разі наявності порушень   законодавства з охорони праці та промислової  безпеки, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною,  відповідача  має право в установленому порядку  видавати у визначеному порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері промислової безпеки, охорони праці, геологічного вивчення, використання, охорони надр та безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки. Таким чином, саме прийнятий суб'єктом владних повноважень припис породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання певних суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а тому є рішенням суб'єкта владних повноважень та може бути оскаржений до окружного суду. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Отже, юрисдикція адміністративних судів, встановлена статтею 17 КАС України, на спір з оскарження пункту 1 розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання  від 26.09.2013р. № 79 не поширюється. Відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснюються положення ч.5 ст. 109 КАС України, відповідно до якої повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 3, 17, 109, 160, 165  КАС України, суд - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Крим"  до Державної служби гірського нагляду і промислової безпеки України в особі  Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі   в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання  від 26.09.2013р. № 79. Копію ухвали невідкладно надсилати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів  з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.  У разі розгляду справи у порядку письмового  провадження або без виклику особи, яка її оскаржує,, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  Суддя                                                     Кузнякова С.Ю.