Постанова

від 31.01.2014 по справі 801/10965/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2014 р. (10 год. 26 хв.) Справа №801/10965/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представника позивача Василишина О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Крим"

до Державної служби гірського нагляду і промислової безпеки України в особі Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі

про визнання протиправним та скасування пункту 2 припису.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної служби гірського нагляду і промислової безпеки України в особі Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі про скасування пункту 2 припису Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі від 26.09.2013р. № 79. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного провадження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, в ході якої встановлено, що підприємством в порушення вимог законодавства з липня 2013 року ведеться видобуток підземних вод з артезіанської свердловини № 6442 за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами. Позивач вважає цей висновок відповідача протиправним, оскільки продуктивність водозабору підземних вод позивачем не перевищує 300 кубічних метрів на добу, він видобуває підземні води для власних господарсько-побутових потреб, а отже є особою, яка має право видобувати підземні води без спеціального дозволу відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду письмові пояснення, в яких виклав обґрунтованість своєї позиції та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 53-54).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013р. посадовою особою Державної екологічної інспекції в АР Крим була проведена перевірка вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного провадження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, за результатами якої був складений акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 26.09.2013р. № 79.

Згідно з викладеними в акті обставинами, при перевірці ТОВ «Арена-Крим» встановлено, що підприємством ведеться видобуток підземних вод з свердловини № 6442, яка розташована в м. Євпаторії на розвилці доріг смт. Заозерне та с. Уютне без спеціального дозволу на використання надрами з червня 2013 року. При цьому встановлено, що обсяг видобутку води з свердловини № 6442 з моменту введення в експлуатацію по 25 вересня 2013 року склав 3370 м.куб.

Наведене порушення відображено у п.1 розділу V акту, в якому зазначено, що на порушення ст. ст. 19, 21,51 Кодексу України про надра відсутній спеціальний дозвіл на використання надрами.

За результатами проведеної перевірки, 26.09.2013 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі позивачу було винесено припис № 79, у пункті 2 якого зазначено про відсутність спеціального дозволу на використання надрами. Наведеним приписом ТОВ "Арена-Крим" зобов'язано, на підставі Кодексу України про надра розробити заходи з усунення виявлених порушень та надати до Держпромнагляду на узгодження до 20.10.2013р.

Не погодившись з пунктом 2 наведеного припису, позивач звернувся до суду щодо його оскарження.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються в користування в тому числі для видобування корисних копалин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1370 від 28.12.2011 року), підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

В той же час, відповідно до ч. 3 цієї статті, користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

04 січня 2011 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод" від 22.12.2010 року № 2849 VI.

Цим Законом статтю 23 Кодексу України про надра доповнено нормою про можливість реалізації права спеціального надрокористування без отримання відповідного спеціального дозволу при видобуванні прісної підземної води.

Так, за змістом цієї статті, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто, законодавчо встановлені умови, у випадку дотримання яких отримання землевласником або землекористувачем спеціального дозволу не вимагається, якими є:

- продуктивність водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу;

- видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб або нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання.

В обґрунтування правомірності прийняття припису щодо пункту 2 про необхідність отримання позивачем дозволу на спеціальне водокористування відповідач посилається на дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-КРЫ № 2834, виданий позивачу Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому зазначено, що метою водокористування є - технічні потреби, але такі потреби не передбачені у ст. 23 Кодексу України про надра, а також посилається на те, що позивач використовує воду не тільки для поливу футбольних полів, а і для будівництва спортивного комплексу ТОВ «Арена-Крим», тому позивача зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Разом з тим, як вбачається з дозволу на спеціальне водокористування, виданого Республіканським комітетом АР Крим по охороні навколишнього природного середовища, № УКР-КРЫ № 2834 основним показником діяльності об'єкту-водокористувача або проектованого об'єкта (виробнича потужність, площа зрощення та ін.) зазначено площа футбольних полів 4 тис. м. кв., робочі дні 220.

Відповідно до ст. 48 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно з п. 133 Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 року, спеціальний дозвіл на користування надрами є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, необхідність якого передбачена Кодексом України про надра.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що виключно законами встановлюється необхідність одержання документів дозвільного характеру.

Таким чином, обов'язок отримання спеціального дозволу на користування надрами має встановлюватись лише Законом.

Проведеною перевіркою було встановлено, що продуктивність водозабору підземних вод з артезіанської свердловини № 6442 не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Наведена обставина підтверджена представником позивача та не заперечувалась відповідачем у його поясненнях на адміністративний позов, а отже щодо цих обставин спору між сторонами не існує.

В той же час, відповідач у своїх поясненнях посилається на те, що позивач використовує на технічні потреби будівництва, що являється виробничими потребами. Згідно з ГОСТ 17.1.1.04-80 «Класифікація підземних вод для цілій водокористування» таке використання підземних вод з артезіанської свердловини потребує обов'язкового отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Проте, в акті перевірки відсутні будь-які данні на підтвердження позиції відповідача щодо використання позивачем підземних вод на потреби будівництва. Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх доводів.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що споживання води використовується для поливу футбольних полів, на підтвердження чого надав зведений план інженерних мереж.

Також, суд зазначає, що будь-які потреби підприємства у водних ресурсах є його виробничними потребами. При цьому кожне підприємство має власні господарсько-побутові потреби, наприклад забезпечення санітарно-гігієнічних вимог працівникам товариства, миття території, обладнання, прання одягу, харчування тощо. При цьому вказані цілі водоспоживання не пов'язані безпосередньо з забезпеченням технологічного процесу виробництва.

Що стосується посилання відповідача на ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений Постановою Державного комітету СРСР по стандартам № 1452 від 31.03.1980 року, згідно з яким до господарсько - побутових потреб не належать цілі використання води - технічні потреби, у зв'язку з чим позивачу необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр, суд вважає їх також необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено, ст. 23 Кодексу України про надра містить наступні види водокористування по цілям використання вод, - для господарсько-побутових потреб, для нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої води) господарсько-питного водопостачання, які не є тотожними між собою.

Між тим, міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80" містить поняття "господарсько-питні і комунально-побутові потреби населення". Зазначений ГОСТ взагалі не містить поняття "господарсько-побутові потреби", а лише поняття "комунально-побутові потреби населення ", які не є тотожними.

При цьому " господарсько-ппобутові потреби" визначено у ст. 23 Кодексу України про надра в якості самостійної мети водокористування.

Таким чином, міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80" не містить поняття "господарсько-побутові потреби", яке вказано у ст. 23 Кодексу України про надра в якості самостійної мети водокористування, яка є однією з обов'язкових умов виникнення у землекористувача права без спеціального дозволу видобувати та використовувати підземні води, а тому застосування цього стандарту до спірних правовідносин є неможливим.

Отже, як встановлено судом, нормами Кодексу України про надра не розмежовується поняття "виробничі потреби" та "господарсько-побутові потреби", а міждержавним стандартом, який був прийнятий в 1980 році, взагалі не відображено та не роз'яснено ті терміни, які вживаються у Кодексі України про надра.

Таким чином, оскільки позивач, як землекористувач, видобуває підземні води для власних господарсько-побутових потреб в обсязі не більше 300 м3/добу, він має право користуватися такими надрами без спеціальних дозволів, а тому пункт 2 припису Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі від 26.09.2013р. № 79 є протиправним та має бути скасований судом.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2014 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі від 26.09.2013р. № 79.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Крим» (ЄДРПОУ 36974974) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. вісімдесят дві коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.