Постанова

від 21.11.2013 по справі 806/3619/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3619/13-a

категорія 8.2.1

21 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

за участі секретаря - Длугаш О.В.

та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.04.2013 р. №0006661702, №0006651702 та №0006641702.,-

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області від 23.04.2013 р. № 0006651702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 22028,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5507,02 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 р. № 0006641702, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4273,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1069,00 грн. В обгрунтування позовних вимог вказує, що надані для перевірки первинні бухгалтерські документи, податкові накладні були складені за результатами фактично проведених господарських операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) у котрагентів ТОВ «БК «Паллада», ПП «ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «Авіс-Фарм», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Чех Копі», ТОВ «Аудит-ВІД та Ко», ТОВ «Сортікс-Буд», ФОП ОСОБА_3 та з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, мають всі необхідні реквізити та є документами які відображають реальність господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, з підстав, викладених в письмовому запереченні. Пояснили, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення пп. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст.139, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) занижено доход, що підлягає оподаткуванню за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на суму 166644,13 грн., а саме за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на 147643,33 грн. та з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на 19000,80 грн., що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб (податку на доходи фізичних осіб) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012р. в сумі 27147,69 грн., а саме з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на 24299,57 грн. та з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на 2850,12 грн.; п. 185.1 ст.185, ст. 187, ст.188, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст.198, п. 199.1 ст.199 та п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, а саме завищено податкові зобов'язання на 431145 грн. та завищено податковий кредит на 435418 грн., що призвело до зменшення ПДВ до сплати на 4273,00 грн. У зв'язку з наведеним, просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області.

Судом встановлено, що з 11.03.2013 року по 29.03.2013 року посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6.

Зазначеним актом зафіксовані порушення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 пп. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст.139, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме занижено доход, що підлягає оподаткуванню за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на суму 166644,13 грн., в тому числі за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на 147643,33 грн. та з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на 19000,80 грн., що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб (податку на доходи фізичних осіб) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. в сумі 27147,69 грн., а саме з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. на 24299,57 грн. та з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на 2850,12 грн.; порушення п. 185.1 ст.185, ст. 187, ст.188, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст.198, п. 199.1 ст.199 та п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, а саме завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 431145 грн. та завищено податковий кредит на 435418 грн., що призвело до зменшення ПДВ до сплати на 4273,00 грн.

На підставі вказаного акту Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області винесені податкове повідомлення - рішення від 23.04.2013 р. № 0006651702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 27147,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6786,92 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 р. № 0006641702, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4273,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1069,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 22028,07 грн., згідно акту перевірки від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6, стало те, що за результатами перевірки за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. встановлено завищення валового доходу на 1891220,29 грн., а саме за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на 1356900,29 грн., та з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на 534320,00 грн., чим порушено пп.16.1.2, п.16.1, ст.16, п.44.1 ст.44, п. 177.1 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями). Порушення виникло в зв'язку з тим, що при обчисленні суми валового доходу (бази оподаткування) ФОП ОСОБА_1 до складу валового доходу віднесено суми доходу за якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, що зазначено у пп.2.3.1 та пп.2.3.2 п.2.3 розділу 2 акту перевірки.

В пп.2.3.1 акту від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6 зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст.185, ст.187, ст.188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), які не спрямовані на реальне настання наслідків та в результаті чого ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. завищено податкові зобов'язання у сумі 431145 грн.

В пп.2.3.2 п.2.3 розділу 2 акта перевірки від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6 зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. встановлено завищення задекларованих суб'єктом підприємництва показників податкового кредиту (рядки 10.1 - 17) по податкових деклараціях з ПДВ у сумі 435418 грн., чим порушено п.185.1 ст.185, ст.187, ст.188, п. 198.3 п.198.4 п.198.5 ст.198, п.199.1 ст. 199 та п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями). Порушення виникли в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. встановлено взаємовідносини із суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме:

з ТОВ «БК «Паллада», код ЄДРПОУ 34830179, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. Акт перевірки № 838/2211/34830179 від 03.09.2012р. за період з 01.01.2010р. по 01.03.2012р., згідно якого у ТОВ «БК «Паллада» (код ЄДРПОУ 34830179) відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ за період з 01.09.2010 р. по 01.03.2012 р., а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ за період з 01.09.2010р. по 01.03.2012р. Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з ТОВ «БК «Паллада», код ЄДРПОУ 34830179, у лютому 2011 року згідно податкової накладної № 1 від 01.02.2011 року на загальну суму 259740,50 грн. (ПДВ 43290,08 грн.); у березні 2011 року згідно податкової накладної № 1 від 01.03.2011 року на загальну суму 412800,01 грн. (ПДВ 68800,00 грн.); у червні 2011 року згідно податкової накладної № 11 від 01.06.2011 року на загальну суму 219000,00 грн. (ПДВ 36500,00 грн.).

з ПП ВКФ «СВ-Плюс», код ЄДРПОУ 32192377, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. Акт перевірки № 836/2211/32192277 від 03.09.2012р. за період з 01.01.2010р. по 01.03.2012р., згідно якого у ПП ВКФ «СВ-Плюс» (код ЄДРПОУ 32192377) відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 134 Податкового Кодексу України за період з 01.09.2010 р. по 01.03.2012 р., а також встановлено відсутність об 'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.185 Податкового кодексу України за період з 01.09.2010р. по 01.03.2012р. Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з ПП ВКФ «СВ-Плюс», код ЄДРПОУ 32192377, у травні 2011 року згідно податкової накладної № 1 від 03.05.2011 року на загальну суму 277679,02 грн. (ПДВ 46279,84 грн.); у листопаді 2011 року згідно податкової накладної № 2 від 01.11.2011 року на загальну суму 244778,98 грн. (ПДВ 40796,50 грн.); у грудні 2011 року згідно податкової накладної № 1 від 01.12.2011 року на загальну суму 214281,84 грн. (ПДВ 35713,64 грн.).

з ТОВ «Форганг ГМБХ», код ЄДРПОУ 37359385, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі М.Запоріжжя. Акт перевірки № 839/2211/37359385 від 03.09.2012р. за період з 01.01.2010р. по 01.03.2012р., згідно якого у ТОВ «Форганг ГМБХ» (код ЄДРПОУ 37359385) відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 134 Податкового Кодексу України за період з 27.10.2010 р. по 01.03.2012 р„ а також встановлено відсутність об єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.185 Податкового кодексу України за період з 01.09.2010р. по 01.03.2012р. Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з ТОВ «Форганг ГМБХ», код ЄДРПОУ 37359385, у січні 2012 року згідно податкових накладних № 3 від 03.01.2012 року на загальну суму 53209,68 грн. (ПДВ 8868,28 грн.), № 4 від 03.01.2012 року на загальну суму 41491,92 грн. (ПДВ 6915,32 грн.), № 5 від 03.01.2012 року на загальну суму 57710,40 грн. (ПДВ 9618,40 грн.), № 6 від 03.01.2012 року на загальну суму 52788,00 грн. (ПДВ 8798,00 грн.); у лютому 2012 року згідно податкових накладних № 5 від 01.02.2012 року на загальну суму 55898,08 грн. (ПДВ 9316,35 грн.), № 6 від 02.02.2012 року на загальну суму 56634,84 грн. (ПДВ 9439,14 грн.), № 7 від 03.02.2012 року на загальну суму 56453,42 грн. (ПДВ 9408,90 грн.), № 11 від 06.02.2012 року на загальну суму 48825,66 грн. (ПДВ 8137,61 грн.), № 14 від 07.02.2012 року па загальну суму 53232,00 грн. (ПДВ 8872,00 грн.).

з ТОВ «Авіс-Фарм», код ЄДРПОУ 34985675, перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. Акт перевірки № 85/224/34985675 від 22.01.2013р., згідно якого у ТОВ «Авіс-Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675) відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 134 Податкового Кодексу України, а також встановлено відсутність об 'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення та ст.185 Податкового кодексу. Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з ТОВ «Авіс-Фарм», код ЄДРПОУ 34985675, у вересні 2012 року згідно податкових накладних № 16 від 01.09.2012 року на загальну суму 33539,41 грн. (ПДВ 5589,90 грн.), № 17 від 01.09.2012 року на загальну суму 36000,00 грн. (ПДВ 6000,00 грн.), № 18 від 01.09.2012 року на загальну суму 48000,00 грн. (ПДВ 8000,00 грн.), № 19 від 01.09.2012 року на загальну суму 47400,59 грн. (ПДВ 7900,01 грн.).

з ФОП ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_4, перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. Акт перевірки № 1180/17-2-22-2166322748 від 15.07.2011 р., згідно якого у ФОП ОСОБА_3 відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів та по операціях з поставки товарів за період січень-квітень 2011р. в розумінні п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI. Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_4, у квітні 2011 року згідно податкової накладної № 1 від 01.04.2011 року на загальну суму 317400,05 грн. (ПДВ 52900,01 грн.).

Також в акті від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6 зазначено, що до складу валових витрат незаконно віднесено витрати за придбання товару у ТОВ «Сортікс-Буд» (код ЄДРПОУ 35763677) у сумі 59551,33 грн., яке має ознаки фіктивності, а саме згідно вироку Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25.07.2012р. по справі № 1-511//2011 признано винною директора ТОВ «Сортікс-Буд» (код ЄДРПОУ 35763677) ОСОБА_5 за скоєння злочину передбаченого ч.І ст.205 КК України.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «БК «Паллада», ПП «ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «Авіс-Фарм», ТОВ «Сортікс-Буд», ФОП ОСОБА_3, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань і оподатковуваного доходу позивачем.

Судом встановлено, що господарські операції між позивачем і його контрагентами ТОВ «БК «Паллада», ПП «ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «Авіс-Фарм», ТОВ «Сортікс-Буд», ФОП ОСОБА_3 підтверджуються договорами, первинними бухгалтерськими документами (видатковими накладними, банківськими виписками) і податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Зокрема, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сортікс-Буд» позивачем надані документи: договір поставки товару № 21/ж/ від 01 червня 2010р.; накладна № 110024 від 01 жовтня 2010р., податкова накладна № 110024 від 01.10.2010р.; накладна № 109326 від 01 вересня 2010р., податкова накладна № 109326 від 01 вересня 2010р.; видаткова накладна № 01100106 від 01 жовтня 2010р., податкова накладна № 01100106 від 01.10.2010р.; видаткова накладна № 01094721 від 01 вересня 2010р.

На підтвердження взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 позивачем надані слідуючі документи: договір поставки товару № 01/0411 від 01 квітня 2011р.; накладна № 1 від 01 квітня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.04.2011р.; товарні чеки: № 1 від 01 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 2 від 04 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 3 від 05 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 4 від 06 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 5 від 07 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 6 від 08 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 7 від 11 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 8 від 12 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 9 від 13 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 10 від 14 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 11 від 15 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 12 від 18 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 13 від 19 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 14 від 20 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 15 від 21 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 16 від 22 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 17 від 25 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 18 від 26 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 19 від 27 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 20 від 28 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 21 від 29 квітня 2011р. на суму 10000 грн., № 22 від 04 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 23 від 05 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 24 від 06 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 25 від 10 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 26 від 11 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 27 від 12 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 28 від 13 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 29 від 16 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 30 від 17 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 31 від 18 травня 2011р. на суму 10000 грн., № 32 від 19 травня 2011р. на суму 7400,05 грн.; видаткова накладна № 1 від 01 квітня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.04.2011р.; накладна № 2 від 02 квітня 2011р., податкова накладна № 2 від 02.04.2011р., банківські виписки.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «Паллада» надані документи: договір поставки товару № 01/021 від 01 лютого 2011р.; накладна № 1 від 01 лютого від 2011р., податкова накладна № 1 від 01.02.2011р.; видаткова накладна № 5 від 01 лютого 2011р., податкова накладна № 5 від 01.02. 2011р.; накладна № 1 від 01 березня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.03.2011р.; видаткова накладна № 1 від 01 березня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.03.2011р.; накладна № 11 від 01 червня 2011р.,податкова накладна № 11 від 01.06.2011р.; видаткова накладна № 1 від 01 червня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.06.2011р., банківські виписки.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Авіс-Фарм» суду надані документи: договір поставки товару № 01/09/12/1 від 01 вересня 2012р.; накладна № 80 від 01 вересня 2012р., податкова накладна № 16 від 01.09.2012р., видаткова накладна № 81 від 01 вересня 2012р., видаткова накладна № 82 від 01 вересня 2012р., податкова накладна № 17 від 01.09.2012р., податкова накладна № 18 від 01.09.2012р., видаткова накладна № 83 від 01 вересня 2012р., податкова накладна № 19 від 01.09.2012р., податкова накладна № 1 від 03.09.2012р., податкова накладна № 2 від 03.09.2012р., податкова накладна № 3 від 03.09.2012р., податкова накладна № 4 від 03.09.2012р.,видаткова накладна № 1 від 03 вересня 2012р., видаткова накладна № 2 від 03 вересня 2012р., видаткова накладна № 3 від 03 вересня 2012р., видаткова накладна № 4 від 03 вересня 2012р., банківські виписки.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Форганг ГМБХ» суду надані документи: договір поставки товару № 030112 від 03 січня 2012р.; накладна № 3 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 3 від 03.01.2012р., накладна № 4 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 4 від 03.01.2012р., накладна № 5 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 5 від 03.01.2012р., накладна № 6 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 6 від 03.01.2012р., видаткова накладна № 1 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 1 від 03.01.2012р., видаткова накладна № 2 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 2 від 03.01.2012р., видаткова накладна № 3 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 3 від 03.01.2012р., видаткова накладна № 4 від 03 січня 2012р., податкова накладна № 4 від 03.01.2012р., накладна № 5 від 01 лютого 2012р., податкова накладна № 5 від 01.02.2012р., накладна № 6 від 02 лютого 2012р., податкова накладна № 6 від 02.02.2012р., накладна № 7 від 03 лютого 2012р., податкова накладна № 7 від 03.02.2012р., накладна № 11 від 06 лютого 2012р., податкова накладна № 11 від 06.02.2012р., накладна № 14 від 07 лютого 2012р., податкова накладна № 14 від 07.02.2012р., видаткова накладна № 1 від 01 лютого 2012р., видаткова накладна № 2 від 02 лютого 2012р., видаткова накладна № 3 від 03 лютого 2012р., видаткова накладна № 4 від 06 лютого 2012р., податкова накладна № 4 від 06.02.2012р., податкова накладна № 3 від 03.02.2012р., податкова накладна № 2 від 02.02.2012р., податкова накладна № 1 від 01.02.2012р., банківські виписки.

На підтвердження взаємовідносин з ПП ПКФ «СВ-Плюс» суду надані документи: договір поставки № 030511 від 03 травня 2011р., накладна № 1 від 03 травня 2011р., податкова накладна № 1 від 03.05.2011р., видаткова накладна № 1 від 03 травня 2011р., податкова накладна № 1 від 03.05.2011р., накладна № 2 від 01 листопада 2011р., податкова накладна № 2 від 01.11.2011р., договір поставки товару № 011111 від 01 листопада 2011р., видаткова накладна № 1 від 01 листопада 2011р., податкова накладна № 1 від 01.11.2011р., накладна № 1 від 01 грудня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.12.2011р., видаткова накладна № 1 від 01 грудня 2011р., податкова накладна № 1 від 01.12.2011р., банківські виписки.

В ході судового розгляду справи встановлено, що видаткові і податкові накладні постачальників відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Правильність висновків суду підтверджується також і тим фактом, що у судовому засіданні представники відповідача, ознайомившись з наданими документами, не заперечували, що вони підтверджують здійснення господарських операцій. В судовому засіданні представники відповідача підтвердили відповідність первинних документів законодавчим вимогам щодо їх оформлення і зазначили, що всі первинні документи в підтвердження господарських операцій з вищевказаними контрагентами надавались позивачем під час перевірки.

Первинні документи по спірних господарських операціях не визнані недійсними, а тому в силу ст.70 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, судом встановлено, що усі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних, а витрати з сплати податку на додану вартість за ними включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів та відповідають даним податкових декларацій з цього податку.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 177.1 - 177.5 ст.177 Податкового кодексу України:

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податковм на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із пп. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Норми п. 201.1, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами. Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

На час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ «БК «Паллада», ПП «ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «Авіс-Фарм», ТОВ «Сортікс-Буд», ФОП ОСОБА_3 були зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, що також підтверджується матеріалами податкової перевірки і долученими до матеріалів справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В контексті даного роз`яснення суд відзначає, що придбані позивачем у вищевказаних контрагентів товари були реалізовані позивачем з націнкою іншим суб`єктам підприємницької діяльності, зокрема ФОП ОСОБА_6, приватному підприємству «Натураліс-Україна», що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі товару, банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, що свідчить про реальний рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Так, висновки відповідача в акті перевірки від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6 ґрунтуються виключно на актах про проведення позапланових невиїздних перевірок контрагентів позивача, без урахування первинної документації платника податків, яка у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість формування податкового кредиту і податкових зобов`язань.

Разом з тим, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Отже, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкових витрат та податкового кредиту.

Судом відхиляються посилання відповідача на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року, який набрав законної сили, яким директора ТОВ «Сортікс-Буд» ОСОБА_5 визнано винною у здійсненні фіктивного підприємництва за ч.1 ст. 205 КК України з наступних причин.

У вироці Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року не досліджено взаємовідносин ТОВ «Сортікс-Буд» та позивача та не дано їм правової оцінки.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Враховуючи те, що у вироці Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року не досліджено взаємовідносин ТОВ «Сортікс-Буд» з позивачем, а також те, що під час розгляду справи судом доведений рух активів між позивачем та ТОВ «Сортікс-Буд», то суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування завищення позивачем витрат з придбання товару у ТОВ «Сортікс-Буд» у сумі 59551,33 грн.

Як вказано у вироці Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року, в ході судового розслідування не знайшли свого підтвердження доводи звинувачення стосовно складання і надання підсудною в ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя документів податкової звітності ТОВ «Сортікс-Буд» за грудень 2009 р. - жовтень 2010 р., з відображенням в них не реальних фінансово-господарських взаємовідносин з різними суб`єктами підприємницької діяльності по поставці товарно-матеріальних цінностей, та, як наслідок, безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість в адресу різних суб`єктів підприємницької діяльності, окрім ПП «Кифа» ВВП. Тобто, вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року не підтверджує висновки відповідача, а навпаки їх спростовує.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про порушення позивачем вимог пп. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст.139, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 185.1 ст.185, ст. 187, ст.188, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст.198, п. 199.1 ст.199 та п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України під час вчинення спірних господарських операцій з контрагентами є безпідставними.

В акті від 05.04.2013 р. № 1782/17-2/НОМЕР_6 також зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат незаконно віднесено суму коштів виплачених ФОП - платнику єдиного податку ОСОБА_2 (код НОМЕР_5), якою за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 30115,40 грн. та за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. - 10000,00 грн. (згідно актів виконаних робіт надавалися інформаційно-консультаційні послуги, семінарські заняття); встановлено придбання товару («флаєр», «візитки») у ТОВ «Чех Копі», код ЄДРПОУ 36048529, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., вартість якого включено до складу валових витрат за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 21366,60 грн., який відсутній в оподатковуваних операціях; придбання послуг (послуги по обробці бухгалтерських документів, складання податкової звітності, надання консультацій з питань бухгалтерського обліку, тощо) у ТОВ «Аудит-ВІД та Ко», код ЄДРПОУ 23283905, за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на суму 36610,00 грн. та за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. - 9000,00 грн. (згідно актів виконаних робіт не визначено кількісного та вартісного складу понесених витрат).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на слідуючі встановлені обставини і приписи податкового законодавства.

Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. «г» пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу адміністративних витрат включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Згідно із п. «г» пп. 138.10.3 п.138.10 Податкового кодексу України до складу витрат на збут відносяться витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Судом встановлено, що між позивачем і ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 0107- 1 від 01 липня 2011р. про надання інформаційно-консультативних послуг, факт виконання яких підтверджується актами надання послуг № 22 від 28 липня 2011р., № 23 від 11 серпня 2011р., № 24 від 01 вересня 2011р., № 25 від 15 вересня 2011р., № 36 від 29 вересня 2011р., № 74 від 13 грудня 2011р., № 78 від 26 грудня 2011р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Факти виконання аудиторських послуг контрагентом ТОВ «Аудит-Вид і К» підтверджується договором № 36/бух від 20 грудня 2011р. на обробку первинних бухгалтерських документів на машинних носіях; договором №1/бух від 10 січня 2011р. на обробку первинних бухгалтерських документів на машинних носіях; актами прийому-здачі результатів наданих аудиторських послуг по договору «№ 20 від 09 червня 2010р.» від 31 березня 2011р., від 29 квітня 2011р., від 31 травня 2011р., 30 червня 2011р., 29 липня 2011р., 31 серпня 2011р.; актами прийому-здачі результатів наданих аудиторських послуг по договору «№ 1/бух від 10 січня 2011р.» від 31 жовтня 2011р., 30 листопада 2011р., 29 грудня 2011р.; актами прийому-здачі результатів наданих аудиторських послуг по договору «№ 36/бух від 20 грудня 2011р.» від 31 січня 2012р., 29 лютого 2012р., 30 березня 2012р., 28 квітня 2012р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Витрати, понесені позивачем по придбанню вищевказаних послуг є адміністративними витратами на підставі п. «г» пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, документально підтверджені, тому в силу приписів п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України правомірно враховані підприємцем у складі витрат.

Суд відхиляє твердження представників відповідача, що вищеперелічені акти не містять детального найменування виконаних послуг, їх кількості та одиниці виміру. Адже в судовому засіданні вищеперелічені первинні документи були досліджені і суд встановив їх відповідність вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Господарські операції з ТОВ «Чех Копі» підтверджені договором від 01 січня 2011р.; актом списання рекламної продукції (флаєра) №30/12/с; видатковою накладною № РН-0482/6 від 02 вересня 2011р., податковою накладною № 13 від 02.09.2011р.; податковою накладною № 54 від 19.07.2011р., видатковою накладною № РН-0482/2 від 01 серпня 2011р.; видатковою накладною № РН-0482/3 від 01 серпня 2011р., податковою накладною № 12 від 08.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0482/4 від 19 серпня 2011р., податковою накладною № 75 від 19.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0482/5 від 26 серпня 2011р., податковою накладною № 56 від 26.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0492/1 від 29 липня 2011р., податковою накладною № 23 від 11.07.2011р.; податковою накладною № 52 від 17.06.2011р., податковою накладною № 73 від 25.07.2011р.

Витрати, понесені позивачем по придбанню рекламних матеріалів у ТОВ «Чех Копі», є витратами на збут на підставі п п. «г» пп. 138.10.3 п.138.10 Податкового кодексу України, документально підтверджені, тому в силу приписів п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України правомірно враховані підприємцем у складі витрат.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 23.04.2013 р. № 0006641702 суд виходить з наступного.

В акті перевірки зафіксоване порушення, яке виникло в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 та відсутні в складі залишків товару на кінець перевіряємого періоду у сумі 25639,92 грн. (в т.ч.ПДВ 4273,32 грн.), а саме:

за липень 2011 року на суму 1750,15 грн. ПДВ, по податкових накладних виписаних ТОВ «Чех Копі», ІПН 360485226569 - № 23 від 11.07.2011р. на загальну суму 3499,92 грн. в т.ч. ПДВ 583,32 грн. (номенклатура «флаєр»), № 54 від 19.07.2011 року на загальну суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн. (номенклатура «флаєр»), № 52 від 17.06.2011 року на загальну суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333,33 грн. (номенклатура «візитки»), № 73 від 25.07.2011 року на загальну суму 2001,00 грн., в т.ч. ПДВ 333,50 грн. (номенклатура «флаєр»);

за серпень 2011 року на суму 1834,40 грн. ПДВ, по податкових накладних виписаних ТОВ «Чех Копі», ІПН 360485226569 - № 12 від 08.08.201 1 року на загальну суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333,33 грн. (номенклатура «флаєр»), № 75 від 19.08.2011 року на загальну суму 4000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666,67 грн. (номенклатура «флаєр»), № 56 від 26.08.2011 року на загальну суму 5006,40 грн., в т.ч. ПДВ 834,40 грн. (номенклатура «флаєр»);

за вересень 201 1 року на суму 688,77 грн. ПДВ, по податковій накладній виписаній ТОВ «Чех Копі», ІПН 360485226569 № ІЗ від 02.09.2011 року на загальну суму 4132,60 грн., в т.ч. ПДВ 688,77 грн. (номенклатура «флаєр»);

При проведенні перевірки встановлено, що дана номенклатура товару («флаєр», «візитки») відсутня в оподатковуваних операціях, чим порушено п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст. 198, та п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Господарські операції з ТОВ «Чех Копі» підтверджені договором від 01 січня 2011р.; видатковою накладною № РН-0482/6 від 02 вересня 2011р., податковою накладною № 13 від 02.09.2011р.; податковою накладною № 54 від 19.07.2011р., видатковою накладною № РН-0482/2 від 01 серпня 2011р.; видатковою накладною № РН-0482/3 від 01 серпня 2011р., податковою накладною № 12 від 08.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0482/4 від 19 серпня 2011р., податковою накладною № 75 від 19.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0482/5 від 26 серпня 2011р., податковою накладною № 56 від 26.08.2011р.; видатковою накладною № РН-0492/1 від 29 липня 2011р., податковою накладною № 23 від 11.07.2011р.; податковою накладною № 52 від 17.06.2011р., податковою накладною № 73 від 25.07.2011р.

Факт використання придбаних рекламних матеріалів в господарській діяльності позивача підтверджений актом списання рекламної продукції (флаєра) №30/12/с, копія якого міститься в матеріалах справи. Зокрема, в акті на списання зазначено, що рекламна продукція (флаєра) у кількості 63062 шт. та візитівки у кількості 20000 шт. були відправлені покупцям як рекламна продукція протягом 3 і 4 кварталів 2011 року.

Таким чином, в ході судового розгляду справи висновки відповідача про порушення п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст. 198, та п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що спірні податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області є неправомірними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 23.04.2013 р. №0006651702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 22028,07грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5507,02грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 23.04.2013 р. №0006641702.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 28 листопада 2013 р.