Рішення

від 04.12.2013 по справі 904/8923/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.13р. Справа № 904/8923/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛХІМ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОХОЛОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 147 861,81 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Шпакович А.О. - довіреність № 01/11/13-бп від 06.11.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛХІМ", м. Київ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОХОЛОД", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 147 861,81 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 136 832,72 грн., суми 3% річних у розмірі 2 159,33 грн., суми пені у розмірі 8 869,76 грн., а також просить судові витрати та витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору № 171001 від 17.10.12р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав заяву про припинення провадження у справі в частині погашених позовних вимог у сумі 5 000,00 грн. та про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, в тому числі повідомлення про вручення телеграми відповідачу, також надав для огляду суду оригінал договору та накладних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений судом належним чином та додатково позивачем, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, яке знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Суд розпочав розгляд справи по суті.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.12р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки № 171001, за умовами якого, позивач продає, а відповідач купує миючі засоби згідно з додатками до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість договору складається із окремих сум операцій купівлі-продажу, згідно накладних на кожну партію товару, які надаються відповідачу за увесь період дії Договору. Вартість кожної відгрузки погоджується між позивачем та відповідачем шляхом надання рахунку-фактури на кожну поставку та підписання відповідного Додатку до даного Договору.

На виконання умов п. 2.1.Договору, стороанми було підписано Додаток № 2 від 03.12.12р. на загальну суму 108 543,36 грн. (а. с. 15), Додаток № 3 від 25.02.13р. на загальну суму 215 198,40 грн. (а. с. 16) та Додаток № 4 від 27.03.13р. на загальну суму 138 090,96 грн. (а. с. 17), таким чином загальна сума Договору складає 461 832,72 грн.

Відповідачем було отримано товар, зазначений у вищевказаних додатках, що підтверджується видатковими накладними №PH-120702 від 07.12.12р. (а.с. 18), №PH-022702 від 27.02.13р. (а.с. 20) та №PH-032903 від 29.03.13р. (а.с. 21).

Згідно п. 3.3. Договору, відповідач мав здійснити остаточну оплату за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту оформлення сторонами відповідних видаткових накладних, тобто відповідач мав остаточно розрахуватися з отриманий товар не пізніше 29.04.13р.

Крім того, претензія позивача № 1 від 20.06.13р. по сплату боргу, відповідачем була залишена без задоволення.

В порушення умов Договору, відповідач сплатив 325 000,00 грн., таким чином, на момент розгляду справи борг відповідача за Договором складає 136 832,72 грн.

Також, 11.10.13р. позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги № 01/10/13 з Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Бізнес-Право", відповідно до умов п. 1.1. якого, Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" взяло на себе зобов'язання надавати позивачеві правовову допомогу (послуги адвоката).

Згідно п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, гонорар фірми за надання правової допомоги складає 6 000,00 грн.

На виконання п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, позивачем було сплачено Адвокатському об'єднанню "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" в якості оплати послуг адвоката гонорар на суму 6 000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 30.10.13р. (а. с. 27).

Таким чином, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті адвокатських послуг у розмірі 6 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач 28.11.13р. частково розрахувався з позивачем в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується актом звіряння.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На час розгляду справи доказів сплати основного боргу у розмірі 131 832,72 грн. відповідач не давав.

Господарський суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 131 832,72 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 159,33 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 159,33 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 7.5. Договору, за прострочку оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від простроченї суми за кожен день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 7.5. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 8 869,76 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, відповідач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, які складають 6 000,00 грн., відповідно до рахунку на оплату № 20 від 30.10.13р. (а. с. 27).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 6 000,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки спір виник з вини відповідача.

Докази сплати заборгованості у добровільному порядку не представлено.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справ.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано докази заборгованості відповідача за отриманий Товар, а також зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОЛХОЛОД", 49000, вул. Березинська, буд. 80, офіс. 201, м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 37731660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛХІМ", 03191, вул. Касіяна, буд. 10Б, м. Київ (код ЄДРПОУ 36284927) суму основного боргу у розмірі 131 832,72 грн. (сто тридцять одна тисяча вісімсот тридцять дві грн. 72 коп.), суму 3% річних у розмірі 2 159,33 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять грн. 33 коп.), суму пені у розмірі 8 869,76 грн. (вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 76 коп.), суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.), а також суму судового збору у розмірі 2 957,24 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 24 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 05.12.13р.