Постанова

від 13.03.2014 по справі 904/8923/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2014 року Справа № 904/8923/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді : Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Шпакович А.О.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолхолод", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 р. у справі №904/8923/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Олхім", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолхолод", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 147 861, 81 грн.;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛХІМ", м. Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОХОЛОД", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 147 861,81 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 136 832,72 грн., суми 3% річних у розмірі 2 159,33 грн., суми пені у розмірі 8 869,76 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013р. по справі №904/8923/13 (суддя -Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМОЛХОЛОД", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛХІМ", суму основного боргу у розмірі 131 832,72 грн., суму 3% річних у розмірі 2 159,33 грн., суму пені у розмірі 8 869,76 грн., суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн., а також суму судового збору у розмірі 2 957,24 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013р. у справі № 904/8923/13 відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та не доведено обставини, які місцевий суд визнав встановленими. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8923/13 від 05.12.2013р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім Олхім» до ТОВ «Агромолхолод» про стягнення 147 861,81 грн. відмовити. Посилається на те, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували якість та сертифікацію товару, тому вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 24.12.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Сизько І.А. - члена постійно діючої колегії суддів у відпустці, справу призначено до розгляду у складі суддів: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 14.02.2014р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 20.02.2014р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.03.2014р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.03.2014р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки № 171001, за умовами якого, позивач є продавцем, а відповідач - покупцем товару, а саме - миючих засобів згідно з додатками до даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, загальна вартість договору складається із окремих сум операцій купівлі-продажу, згідно накладних на кожну партію товару, які надаються відповідачу за увесь період дії Договору. Вартість кожної відгрузки погоджується між позивачем та відповідачем шляхом надання рахунку-фактури на кожну поставку та підписання відповідного Додатку до даного Договору.

Крім того, відповідно до п. 2.1.Договору, сторонами було підписано Додаток № 2 від 03.12.2012р. на загальну суму 108 543,36 грн. (а. с. 15), Додаток № 3 від 25.02.13р. на загальну суму 215 198,40 грн. (а. с. 16) та Додаток № 4 від 27.03.2013р. на загальну суму 138 090,96 грн. (а. с. 17), таким чином загальна сума Договору складає 461 832,72 грн.

На виконання умов договору, позивачем було передано, а відповідачем було отримано товар, зазначений у вищевказаних додатках, що підтверджується видатковими накладними №PH-120702 від 07.12.2012р. (а.с. 18), №PH-022702 від 27.02.2013р. (а.с. 20) та №PH-032903 від 29.03.13р. (а.с. 21).

Зі змісту п. 3.3. Договору вбачається, що відповідач мав здійснити остаточну оплату за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту оформлення сторонами відповідних видаткових накладних. Таким чином, відповідач мав остаточно розрахуватися з отриманий товар не пізніше 29.04.2013р.

Відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково в сумі 325 000,00 грн., в зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви борг відповідача за Договором складав 136 832,72 грн.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зі змісту ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи господарським судом, відповідач 28.11.2013р. частково розрахувався з позивачем в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується актом звіряння.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову. Також судом першої інстанції було зазначено про те, що згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі було обгрунтовано припинено судом в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на те, що на час розгляду справи доказів сплати основного боргу у розмірі 131 832,72 грн. відповідач не давав господарський суд стягнув з відповідача вказану суму боргу, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, судом першої інстанції встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 159,33 грн. судом визнано обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Зі змісту статтей 611, 549, 551 ЦК України вбачається, що у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 7.5. Договору, за прострочку оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від простроченї суми за кожен день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Посилаючись на норми права, а також п. 7.5. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 8 869,76 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом і вказана сума обґрунтовано стягнута з відповідача.

Також, 11.10.13р. позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги № 01/10/13 з Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Бізнес-Право", відповідно до умов п. 1.1. якого, Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" взяло на себе зобов'язання надавати позивачеві правовову допомогу (послуги адвоката) і відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, гонорар фірми за надання правової допомоги складає 6 000,00 грн.

На виконання п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, позивачем було сплачено Адвокатському об'єднанню "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" в якості оплати послуг адвоката гонорар на суму 6 000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 30.10.2013р. (а. с. 27).

За вказаних обставин, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача витрати по сплаті адвокатських послуг у розмірі 6 000,00 грн.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем не було передано документи, які б підтверджували якість та сертифікацію товару, тобто вважає, що позивачем порушено умови договору, тому сума заборгованості не підлягає стягненню, то суд апеляційної інстанції не погоджується з цим, з наступних підстав.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Зважаючи на те, що відповідач не заявляв про відсутність товаросупровідних документів, які належить передати разом з товаром, колегія суддів вважає, що доводи, на які посилається відповідач не доведені належним чином, відповідно до статті 33 Господарського кодексу України.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолхолод", м.Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року по справі №904/8923/13, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 18.03.2014р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько