Рішення

від 13.11.2013 по справі 921/984/13-г/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2013 р.Справа № 921/984/13-г/1 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Моноліт", пров. Цегельний 1, м. Тернопіль, 46004

до Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали", с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47713

про cтягнення 39327 грн. 20 коп..

За участю представників сторін:

Позивача: Федорович В.Ю. представник, довіреність № 1 від 25.09.2013р.;

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81- 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Приватне підприємство "Моноліт", пров. Цегельний 1, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали", с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область - 39327 грн. 20 коп., з яких 19184 грн. 00 коп. - боргу за отриманий товар; 16306 грн. 40 коп. - пені та 3836 грн. 80 коп. - штрафу.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 13.11.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, водночас подав заяву від 11.11.2013р. (вх. №18678 від 13.11.2013р.) у якій зазначив, що не може надати відзиву на позов, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи документи, які у нього відсутні та просить суд витребувати у позивача оригінали наступних документів: договору купівлі-продажу від 01.04.2013р., додатку до договору від 01.04.2013р., акту прийняття-передачі товару на зберігання від 05.04.2013р., заявки № 27 від 24.06.2013р., відповіді від 24.06.2013р. на заявку № 27, акту звірки на 01.07.2013р., претензії № 28 від 02.07.2013р. та відповіді від 03.07.2013р. на претензію № 28. Зазначену заяву просив вирішувати незалежно від присутності представника.

Суд, розглянувши заяву, відхилив її, оскільки у відповідності до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Долучені до матеріалів справи копії згаданих відповідачем документів засвідчені директором ПП "Моноліт" Глухим В.В. та скріплені гербовою печаткою підприємства, у зв'язку з чим в суду не виникає сумнівів з приводу достовірності представлених суду документів в підтвердження заявлених вимог, а тому суд не вбачає підстав для додаткового їх дослідження.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у відповідності до ст. 64 ГПК України, повідомлення про вручення 02.10.2013р. повноважному представнику відповідача ухвали про порушення провадження у справі знаходиться в матеріалах справи, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01 квітня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали", с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область в особі Генерального директора Павловського М.Д. (продавець), який діяв на підставі статуту, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Моноліт", пров. Цегельний 1, м. Тернопіль в особі директора Глухого В.В. (покупець), з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу № 31, у відповідності до умов якого продавець продає, а покупець купує цеглу М-75 (надалі товар) на умовах вказаних у договорі (п. 1.1. договору).

Кількість, марка, ціна товару на кожну партію встановлюється відповідно у видаткових накладних виданих на основі довіреностей (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору, ціна товару становить 880 грн. на одну тисячу цегли в т.ч. ПДВ 20 %.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що покупець проводить 100 % оплату за товар на поточний рахунок продавця на умовах передоплати або оплачує товар на протязі трьох днів з моменту постачання товару.

Продавець передає товар покупцю на умовах Інкотремс-2000 - EXW (п. 3.1. договору).

Датою постачання товару вважається дата видання видаткової накладної покупцю (п. 3.2. договору).

Пунктом 8.1. вказаного договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін.

Термін дії договору від 01.04.2013 року до 31.12.2013 року (п. 8.2. договору).

Якщо одна із сторін виявить бажання достроково припинити дію договору, вона зобов'язана повідомити про це іншу сторону не пізніше, як за один місяць до передбачуваної дати розірвання договору (п. 8.3. договору).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу, відповідно до положень ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 Цивільного кодексу України).

Додатком до договору від 01.04.2013 року сторони доповнили договір купівлі-продажу № 31 від 01.04.2013р. наступним:

Продавець в межах строку дії договору дії договору надає покупцю послуги відповідального зберігання товару на складі покупця у с. Ступки Тернопільського району. Вартість послуг вважається включеною в ціну товару (п. 1.3. додатку до договору).

Відвантаження товару зі складу відповідального зберігання здійснюється продавцем на письмову чи усну вимогу покупця, яка має надійти за 24 години до моменту бажаного відвантаження (п. 4.2. додатку до договору).

Пунктом 5.6. вказаного додатку сторони погодили, що продавець зобов'язаний видати товар зі зберігання у дату вказану покупцем. У випадку, якщо продавець з будь-якої причини не виконує заявку покупця по відвантаженню товару, покупець має право разом або окремо: - вимагати сплати одноразового штрафу в розмірі 20% від вартості затриманого товару; - вимагати сплати пені в розмірі 1% від вартості затриманого товару; - розірвати даний договір у його невиконаній частині і вимагати негайного повернення грошей за ту частину товару, яка не відвантажена, з нарахуванням пені до моменту повернення грошей в розмірі 1% від заборгованої суми за кожен день прострочки; - вимагати сплати збитків, спричинених невідвантаженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Моноліт", пров. Цегельний 1, м. Тернопіль на виконання умов договору 05.04.2013р. перерахувало Товариству з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали", с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, 70400 грн.

Згідно приписів ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ( ст. 663 ЦК України).

За умови ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Так, за видатковою накладною № РН-0000725 від 05.04.2013р. у власність покупця перейшло 80000 цегли М-75 вартістю 70400 грн.

Актом приймання-передання товарів (предметів) на зберігання від 05.04.2013 року, замовник передав а постачальник прийняв на стокове (до 31.12.2013р.) безоплатне зберігання товар, а саме: цеглу М-75, в кількості 80000 штук. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Позивачу на підставі його усних заявок відвантажено цеглу в кількості 58200 шт. на суму 51216 грн., що підтверджується накладними: № 11 від 15.05.2013р. на суму 5280 грн., № 19 від 18.05.2013р. на суму 5280 грн., № 28 від 22.05.2013р. на суму 5280 грн., № 35 від 27.05.2013р. на суму 5280 грн., № 07 від 05.06.2013р. на суму 3168 грн,, № 44 від 31.05.2013р. на суму 5280 грн., № 09 від 07.06.2013р. на суму 5280 грн., № 13 від 11.06.2013р. на суму 5280 грн., № 18 від 17.06.2013р. на суму 5280 грн., № 27 від 21.06.2013р. на суму 5808 грн..

24.06.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 27 про відвантаження всього залишку цегли в кількості 21800 шт., та повідомив, що потрібна кількість транспорту прибуде 25.06.2013р. Зазначена заява отримана відповідачем 24.06.2013р.

Листом від 24.06.2013р. відповідач повідомив Приватне підприємство "Моноліт" про відсутність залишку цегли на складі.

02.07.2013р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 28 у якій вимагав: розірвати договір купівлі-продажу № 31 від 01.04.2013р. в частині купівлі-продажу 21800 шт. цегли М-75; повернути вартість 21800 шт. цегли М-75 - 19184 грн. та сплатити штраф 20% в сумі 3836,80 грн.

У відповіді на претензію від 03.07.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали" повідомило, що згідне з розірванням договору в частині купівлі-продажу 21800 шт. цегли М-75. Щодо повернення 19184 грн. зазначив, що дана сума буде повернута протягом трьох банківських днів, а також просив не нараховувати штрафу у зв'язку з виробничими та комерційними проблемами заводу.

Таким чином, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу товару № 31 від 01.04.2013р. виконав частково, не відвантажив товар, згідно накладних на суму часткової сплати, а відтак мало місце прострочення виконання зобов'язання, що фактично є відмовою від виконання зобов'язання з передання проданого товару.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати ( ст. 693 ЦК України).

Відповідач не надав доказів виконання зобов'язань з передання товару покупцю.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (19184 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.6. додатку до договору № 31 від 01.04.2013р. сторони погодили, що у випадку, якщо продавець з будь-якої причини не виконує заявку покупця по відвантаженню товару, покупець має право разом або окремо: - вимагати сплати одноразового штрафу в розмірі 20% від вартості затриманого товару; - вимагати сплати пені в розмірі 1% від вартості затриманого товару; - розірвати даний договір у його невиконаній частині і вимагати негайного повернення грошей за ту частину товару, яка не відвантажена, з нарахуванням пені до моменту повернення грошей в розмірі 1% від заборгованої суми за кожен день прострочки; - вимагати сплати збитків, спричинених невідвантаженням товару.

Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3836,80 грн. штрафу.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згаданим пунктом 5.6. договору, додатку до договору № 31 від 01.04.2013р., сторони погодили, що у разі якщо продавець з будь-якої причини не виконує заявку покупця по відвантаженню товару, покупець має право - вимагати сплати пені в розмірі 1% від вартості затриманого товару;

Водночас, згідно з положеннями Закону України "Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним та документально підтвердженим нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 31 від 01.04.2013р. в сумі 640,17 грн. за період 01.07.2013р. - 25.09.2013р.

В частині стягнення 15666,23 грн. пені відмовляється за безпідставністю звернення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

За таких обставин справи та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України, позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 19184 грн. 00 коп. - боргу; 640 грн. 17 коп. - пені та 3836 грн. 80 коп. - штрафу як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Витрати по судовому збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4 2 -4 7 , 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельні матеріали", с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 00291606) на користь Приватного підприємства "Моноліт", пров. Цегельний 1, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 30066998) - 19184 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн.. 00 коп. - боргу; 640 (шістсот сорок) грн. 17 коп. - пені, 3836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 80 коп. - штрафу, та 1035 (одну тисячу тридцять п'ять) грн. 13 коп. в повернення судових витрат.

3.В частині стягнення 15666,23 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2013р.

Суддя Ю.О. Чопко