Постанова

від 25.11.2013 по справі 909/948/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 909/948/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового зсідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників

від позивача: Руденко А.В.;

від відповідачів: Скрентович Я.М. - директор, Устимчук О.О. - представник,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", вих. № 1309/07 від 11.10.2013р.

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.13

у справі № 909/948/13, суддя Михайлишин В.В.,

за позовом: ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Інвестбуд-ІФ", м. Івано-Франківськ

про стягнення 945 178, 48 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 року провадження у справі № 909/948/13 припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 року у справі №909/948/13, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Зокрема, заявник вважає, що внаслідок припинення провадження у справі спір між сторонами залишився невирішеним по суті, що позбавляє позивача можливості захистити свої порушені права, а висновок суду про наявність підстав для припинення провадження у справі, є помилковим.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 25.10.2013р. справу за №909/948/13, розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням в.о. голови суду від 28.10.2013р. у склад колегії для розгляду справи № 909/948/13, введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2013р.

На виконання вимог ухвали суду від 28.10.2013р. відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у ньому.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. на клопотання відповідача продовжено строк розгляду спору. За згодою представників сторін в судовому засіданні 11.11.2013р. оголошено перерву до 25.11.2013р.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала суду у даній справі - скасуванню, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 року провадження у справі № 909/948/13 припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При винесенні вказаної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною зверталось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Інвестбуд-ІФ" про стягнення 945 178, 48 гривень основного боргу та 40 319, 42 гривень - пені.

За результатами розгляду вказаного спору по суті 07.08.2012 року судом прийнято рішення у справі № 5010/704/2012-3/27, яким позов задоволено частково, позивачу відмовлено у стягненні 945 178, 78 гривень та в стягненні 31 883,72 гривень пені, та стягнуто з відповідача 8 435,70 гривень - пені та 1 653, 00 гривень - судового збору.

За результатами апеляційного оскарження у Львівському апеляційному господарському суді рішення першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Спір у справі № 5010/704/2012-3/27 розглядався між тими ж сторонами (позивач - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та відповідач - Приватне підприємство "Інвестбуд-ІФ").

Предметом спору у справі № 5010/704/2012-3/27 були вимоги про стягнення з відповідача 945 178, 48 гривень - основного боргу та 40 319, 42 гривень - пені за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду № 26-12 /1 Пр від 26.12.2011 року.

Крім сторін та предметів спорів, у справах № 5010/704/2012-3/27 та № 909/948/13 співпадають також й підстави позовів.

Відповідно ж до вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що вже є рішення господарського суду у справі № 5010/704/2012-3/27, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет, і з тих же підстав, провадження у справі № 909/948/13 підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду у справі № 5010/704/2012-3/27 були вимоги позивача про стягнення з відповідача 945 178, 48 гривень збитків та 40 319, 42 гривень - пені за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду № 26-12 1 Пр від 26.12.2011 року.

При цьому, в ході розгляду спору у справі № 5010/704/2012-3/27 місцевим господарським судом зазначено, що спірна проектна документація не є завершеним продуктом, а тому спір про її якісні характеристики є передчасним . Відтак, вимоги позивача про відшкодування збитків в розмірі фактично проплачених коштів в порядку п.4 ст.611 ЦК України, є необґрунтованими.

З вказаними висновками суду першої інстанції погодився й Львівський апеляційний господарський суд. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умовами договору підряду №26-12/1 ПР від 26.12.2011р. сторонами погоджено порядок здавання-прийняття робіт, зокрема, п.4.5. договору, позивач зобов"язався протягом 5 днів з дня отримання комплектів виготовленої проектної документації, розглянути її та підписати акт приймання-передачі закінчених робіт, або надати мотивовану відмову від приймання проектної документації разом з письмовим переліком зауважень до проектної документації. На підставі цього переліку зауважень сторони мали складасти двосторонній акт, в якому навести узгоджений перелік проектної документації та строки усунення підрядником недоліків . Однак, матеріали справи не містять ні доказів підписання сторонами акту приймання-передачі, ні складення сторонами двостороннього акту з узгодженим переліком проектної документації, тобто сторонами не дотримано умов договору в частині, яка визначає порядок прийняття виконаних робіт та порядок усунення недоліків. Окрім того, п.4.3 договору сторони погодили, що подання проектної документації на погодження та експертизу є обов'язком замовника . Проектувальник бере участь у розгляді проектних рішень експертних організаціях та, за дорученням замовника, подає проектну документацію на погодження та експертизу. Затвердження проектної документації відбувається відповідно до вимог Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. № 560. Відповідно до п. 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи - метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екеології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва . Оскільки, матеріали справи не містять доказів звернення позивача в експертну установу для проведення експертизи проектної документації чи доказів надання такого доручення відповідачу, відтак, судова колегія погодилась з висновком місцевого господарського суду, що спірна проектна документація не є завершеним продуктом, оскільки за відсутності проведення комплексної державної експертизи не вбачається можливим встановити факт належного чи неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем щодо якості виконаної роботи, а тому спір про стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, є передчасним.

Відтак, припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд не звернув уваги на висновки судів обох інстанцій при розгляді спору у справі № 5010/704/2012-3/27. Зокрема, щодо передчасності заявленого у справі позову про відшкодування збитків.

Крім того, від предмета спору слід відрізняти предмет позову, тобто певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, що також не було враховано місцевим господарським судом.

Заперечення ж відповідача, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, підлягають оцінці судом при вирішенні спору по суті позовних вимог.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження у справі, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 року про припинення провадження у справі № 909/948/13.

Відповідно до п. 4.8. Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111 13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2013 року про припинення провадження у справі № 909/948/13 скасувати, справу скерувати на розгляд місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 27 листопада 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.