Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а-6465/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-6465/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Локомотив" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-6465/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Локомотив"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ"Підприємство "Локомотив" звернулося до суду з позовом, в якому просив: скасувати податкове повідомлення - рішення №0001702330 від 20 грудня 2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна ДПІ Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по справі №2а-6465/12/2070 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповноту, необ'єктивність та незаконність висновків суду першої інстанції, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенні не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Підприємство "Локомотив" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 30 вересня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 20 листопада 1997 р., про що свідчить довідка за № 547 (а.с. 60), є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 29857898 від 20 січня 1998 р., індивідуальний податковий номер 251747720388 (а.с. 57,60,61).

За даними управління статистики видами діяльності ТОВ "Підприємство "Локомотив" за КВЕД є: 45.25.1 інші спеціалізовані будівельні роботи, 45.21.1 будівництво будівель, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 15.31.0 виробництво м'ясних продуктів, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу (а.с. 58).

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0001702330 є акт ДПІ у Червонозаводському районі м Харкова № 6309/233/25174770 від 21.11.2010 р. (а.с. 38-43)складений за результатом позапланової виїзної перевірки ТОВ "Підприємство "Локомотив" (код ЄДРПОУ 25174770) щодо взаємовідносин з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) з питання реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 228, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, в результаті чого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Промбуд-монтажінвест";

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 50501,47 грн., в тому числі: у червні 2011 року у сумі 50501,47 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 ПК України, а саме: за червень 2011 року по взаємовідносинам з Статутним територіально-галузевим об'єднанням південна залізниця Локомотивне депо м. Лозова (код ЄДРПОУ 01073171) встановлено відсутність факту реального вчинення господарських відносин на загальну суму сформованого податкового кредиту 48561,98 грн. та сформованих податкових зобов'язань на загальну суму 49553,04 грн.

20.12.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001702330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50502,47 грн., з яких: за основним платежем - 50501,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. (а.с. 6).

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача прийняте та вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтверджениі належними доказами, відтак не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що у перевіряємий період підприємство позивача мало господарські відносини з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" по наступними правочинами: за договором № СП-8 від 25.04.2011року ТОВ "Промбуд-монтажінвест" як субпідрядник зобов'язаний виконати, а ТОВ "Підприємство "Локомотив" як генпідрядник прийняти та оплатити роботу з поточного ремонту переходу з учбового до спального корпусів, вестибюлів (2 шт.), кімнат відпочинку спального корпусу (2 шт) Єсхарівської спеціалізованої школи-інтернату «Козацький ліцей».

Кошторисна вартість робіт складає 156720,00 грн. в тому числі ПДВ 26120,00 грн.; за договором № СП-6/1 від 22.04.2011року ТОВ "Промбуд-монтажінвест" як субпідрядник зобов'язаний виконати, а ТОВ "Підприємство "Локомотив" як генпідрядник прийняти та оплатити роботу з поточного ремонту актового залу учбового корпусу Харківської спеціалізованої школи-інтернату «Ліцей міліції». Кошторисна вартість робіт складає 146288,79 грн. в тому числі ПДВ 24381,47 грн.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій позивачем надано: договори на виконання субпідрядних робіт № СП-8 від 25.04.2011р., № СП-6/1 від 22.04.2011р.; Договори на виконання підрядних робіт № 'ГЧ-9-11-25 від 24.05.2011р., № 77 від 19.04.2011р., № 34/2 від 21.04.2011р.; акти виконаних робіт за період з 01.06.2011 по 30.06.2011р.; податкові накладні за період з 01.06.2011 по 30.06.2011р.; виписки банку, платіжні доручення; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; інші документи.

В підтвердження правомірності прийняття власного рішення відповідач посилається на те, що згідно аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Промбуд-монтажінвест" у судпідрядника виявлено відсутність матеріальних цінностей, трудових ресурсів. Крім того, в результаті проведених заходів 07.06.2011 року та 25.06.2011 року співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були здійснені виїзди за юридичною адресою ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (м. Харків, вул. Конева, 10/2), в результаті чого були складені акти №562/2-12 від 07.06.2011 року та №625/26-12 від 25.06.2011 року про не встановлення місцезнаходження платника податків.

Вирішуючи спір, судом взято до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що навіть наявність належно складених первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Згідно з законом податок на додану вартість може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятими за звичаями ділового обороту.

З положень наведених нормативно-правових актів слідує, що вимоги до складання первинних документів розповсюджуються на всі без винятку документи, і навіть ті, на які з урахуванням специфіки виконання господарських операцій визнаються необхідними профільними міністерствами в підтвердження реальності здійснених дій.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009р. затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Судом першої інстанції звернено увагу, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження фактичного виконання робіт (специфікації, рахунки, рахунки-фактури, видаткові накладні), документи, складання яких передбачено Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174 та зв'язку замовлених послуг з господарською діяльністю та їх використання в оподатковуваних операціях в межах такої діяльності. У зв'язяку з чим суд прийшов до правильного висновку про безпідставність віднесення ТОВ "Підприємство "Локомотив" до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд -монтажінвест".

До того ж, за даними акту ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при опитуванні працівників ТОВ "Промбуд-монтажінвест" встановлено завищення чисельності працюючих в звіті 1 ДФ, що свідчить про неможливість здійснення будівельних робіт вказаним контрагентом позивача.

Отже, невідповідність наявних на підприємстві штатних працівників наведеним в кошторисах, актах, договірній ціні кошторисній трудомісткості не дає змогу встановити реальне виконання робіт за договорами, укладеними між ТОВ "Підприємство "Локомотив" з ТОВ "Промбуд-монтажінвест".

Колегія суддів зазначає, що таких до доказів в підтвердження наявності у контрагента позивача ТОВ "Промбуд-монтажінвест" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, наявність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не було надано і суду апеляційної інстанції.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Локомотив" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012р. по справі № 2а-6465/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.