Постанова

від 20.11.2006 по справі 21/330-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/330-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" листопада 2006 р.                                                            Справа №21/330-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купідон" м. Кам'янець-Подільський  

до Державної податкової інспекції у Полонському районі м. Полонне

про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 0000192301/0 від 17.02.2006 року про застосування штрафних санкцій

Суддя  Огороднік К.М.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

від позивача -   Стасишин А.Л. - за довіреністю від 03.01.2006 року.   

від відповідача -  Герасимчук О.О. - за довіреністю від 10.01.2006 року № 2/10/10.  

Постанова приймається 20.11.2006 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.02.2006 року № 0000192301/0. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зокрема, зазначав, що у п. 4 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” вказано: торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібно мати на кожне гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Відповідно вважав, що вказаний Закон не вимагає придбання декількох торгових патентів на одне гральне місце, а гральний автомат, незалежно від його технічної конструкції, є одним гральним місцем. Отже, на кожен гральний автомат треба лише один торговий патент незалежно від того, скільки гральних сторін він має та скільки людей одночасно можуть на ньому грати. Крім того, позивач посилався на порушення відповідачем порядку проведення перевірок. Вказував на порушення ст. 19 Конституції України.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що торговий патент необхідно придбавати на кожне гральне місце.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Державною податковою інспекцією у Ізяславському районі було проведено перевірку грального залу, що належить позивачу, та розташований за адресою: м. Ізяслав, вул. Незалежності, 41.

За результатами перевірки складено акт № 000308/220815/232 від 08.02.2006 року.

В акті перевірки, вказано, що перевірка здійсненна на підставі ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України „про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Закону України „про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, Закону України „Про підприємництво”, Указів Президента України та нормативно-правових актів, які регулюють готівковий оббіг в Україні.

В акті вказано, що в гральному місці встановлено та використовується два гральних автомата АГ-2Е з чотирма гральними місцями. Придбано два торгових патенти на два гральних автомати, два гральних місця використовуються без придбання торгових патентів. Два гральні автомати з чотирма гральними місцями, які мають окремі посадочні місця, монітори та клавіатуру, результат гри на кожному місці окремий і не залежить від результату на сусідньому гральному місці.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5009,68 грн.

Позивач, вважаючи рішення протиправним, звернувся до суду із позовом.

При прийняті рішення судом враховується наступне:

З урахуванням приписів п. 19 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до загальнообов'язкових податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону України "Про державну податкову службу в Україні" цей закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (до яких і відноситься плата за торговий патент) визначений у статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", де зокрема вказано, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про  вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби, щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у пунктах 5-9  статті 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим  Законом, іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 08.02.2006 року проведена із порушеннями.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі - Закон) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Згідно з пунктом 1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Держпідприємництва та Мінфіну від 18.04.2006 N 40/374, "гральний автомат" - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з  використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Гральні автомати можуть бути об'єднані в єдиний грально-розважальний комплекс. При цьому гральний автомат, що входить в даний комплекс, може мати всі основні блоки грального автомату, або окремі його складові можуть бути загальними для всього комплексу.

В процесі гри на гральному автоматі, що входить до грального комплексу, ситуація, що виникає під час гри у одного гравця, не залежить від ситуацій, що виникають у інших гравців, кожний гральний автомат повністю автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки.

Враховуючи викладене, у випадку, якщо устаткування кожного з двох і більше гральних місць грального автомата підпадає під вищезазначені поняття грального автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, що складається з двох і більш гральних автоматів, з'єднаних в один корпус. У зв'язку з цим суб'єкт господарської діяльності в сфері грального бізнесу повинен придбати торгові патенти на кожний гральний автомат, що входить до складу грально-розважального комплексу.

У випадку, якщо хоча б одна з вищезгаданих умов буде відсутня, наприклад, коли ситуація, яка виникає під час гри у одного гравця, залежатиме від ситуацій, що виникають у інших гравців і кожний гральний автомат, що входить в гральний комплекс, не буде автономний в реалізації випадкового випадання результату гри після зробленої ставки, суб'єкт господарської діяльності в сфері грального бізнесу придбаває один торговий патент на один гральний автомат, незалежно від кількості гравців.

Оскільки всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано безспірних та беззаперечних доказів того, що на гральних автоматах позивача можливе одночасна гра двома гравцями, суд вважає, що позов заявлений правомірно, та підлягає задоволенню.

Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження твердження про те, що використання гральних автоматів без придбання патентів здійснюється із 05.07.2005 року.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Купідон" м. Кам'янець-Подільський до Державної податкової інспекції у Полонському районі м. Полонне про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 0000192301/0 від 17.02.2006 року про застосування штрафних санкцій задоволити повністю.

Визнати протиправним та повністю скасувати рішення відповідача № 0000192301/0 від 17.02.2006 року про застосування штрафних санкцій.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      К.М. Огороднік

Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 23.11.2006 року.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.