Рішення

від 20.11.2006 по справі 11/5702

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/5702

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2006 р.Справа № 11/5702

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Яструб" с. Сарнів Волочиського району    

до  Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району

про вилучення зерна пшениці 4 класу –30610 кг, на суму 26 018, 50 грн, зерно пшениці 6 класу –4900 кг. на суму 3 675, 00 грн. та зерно ячменю в кількості 2610 кг. на суму 1 827, 00 грн. Всього зерна на суму 31 520, 50 грн.

Суддя          Д.І. Радченя

За участю представників сторін:

від позивача -     Рохов О.В.- представник за довіреністю

Врищ М.А. –голова фермерського господарства

від відповідача –Безрука Т.І. –представник за довіреністю №107 від 20.11.2006р.

Позивач –СФГ "Яструб" с. Сарнів Волочиського району  звернувся до суду з позовною заявою про витребування у ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району майна - зерна пшениці та ячменю в кількості 38 120 кг. вартістю 28 897, 90 грн.

Ухвалою суду від 24.10.2006р. прийнято подане позивачем уточнення позовних вимог та визначено предметом спору вилучення у відповідача на користь позивача передане на зберігання зерно пшениці 4 класу –30610 кг, на суму 26 018, 50 грн, зерно пшениці 6 класу –4900 кг. на суму 3 675, 00 грн. та зерно ячменю в кількості 2610 кг. на суму 1 827, 00 грн. Всього зерна на суму 31 520, 50 грн.

По справі оголошувалася перерва.

Відповідач у відзиві на позов, який долучено до матеріалів справи, та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. Свої заперечення спростовує тим, що передача зерна на зберігання належним чином не оформлена.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

26 серпня 2005 року  між ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району та СФГ "Яструб" с. Сарнів Волочиського району  укладено договір  зберігання майна за №38.

У відповідності до п. 1.1 даного договору, позивачем –поклажодавцем передано, а відповідачем –зерновим складом,  прийнято на зберігання сільськогосподарську продукцію в кількості та асортименті обумовлених даним договором.

Згідно розділу 1 договору, поклажодавець передає, а зерновий склад зобов'язується виступити вантажоодержувачем, прийняти, зберігати і відвантажувати на першу вимогу поклажодавця зерно останньому чи його довіреній особі. Документом, підтверджуючим кількість та якість зерна, яке знаходиться на зберіганні у зернового складу підлягає відпуску поклажедавцю, є складська прихідна квитанція на приймання хлібопродуктів. Власником зерна переданого на зберігання зерновому складу є поклажодавець. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні.

У відповідності до  п. 1.6 договору, максимальний термін зберігання продукції встановлюється до 30 квітня 2006 року.

На виконання умов даного договору, позивачем в термін до 15.09.2005 року включно, передано, а відповідачем прийнято на зберігання зерно в загальній кількості 675 560 кг., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які додані до матеріалів справи згідно реєстру товарно-транспортних накладних.

В процесі господарської діяльності позивачем із переданого на зберігання зерна використано на господарські потреби 597 350 кг. зерна.

Залишок зерна, що знаходиться у відповідача, становить 38 120 кг., з яких  зерно пшениці 4 класу в кількості 30610 кг,  зерно пшениці 6 класу  в кількості 4900 кг. та зерно ячменю в кількості 2610 кг., підтвердженням чого є підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків станом на 10 червня 2006 року.

11 вересня 2006 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою в десятиденний термін з дня отримання претензії, повернути йому із зберігання зерно в кількості 38120 кг. на суму 28897 грн..

Дана претензія, згідно відмітки відповідача про отримання,  отримана відповідачем 18.09.2006 року. Відповідачем відповіді на претензію не надано та вимоги не задоволено.

12 жовтня 2006 року позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення  зерна.

Позивачем в процесі розгляду справи подано уточнення позовних вимог в якому просить суд визнати предметом спору вилучення у відповідача на користь позивача передане на зберігання зерно пшениці 4 класу –30610 кг, на суму 26018,5 грн, зерно пшениці 6 класу –4900 кг. на суму 3675 грн. та зерно ячменю в кількості 26100 кг. на суму 1827 грн., загальна вартість якого згідно довідки Подільської спеціалізованої аграрної біржі від 12.10.2006р. №915, становить 31 520, 50 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позов  заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договірних зобов'язань за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажедавцю повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Окрім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1 000, 00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України,  судові  витрати складаються  з  державного  мита,  сум,  що  підлягають  сплаті за проведення судової експертизи,  призначеної  господарським  судом, витрат,  пов'язаних  з  оглядом  та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги СФГ "Яструб" с. Сарнів Волочиського району відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, а тому  підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

вирішив:

Позов Селянського (фермерського) господарства "Яструб" с. Сарнів Волочиського району до відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району про вилучення зерна пшениці 4 класу –30610 кг, на суму 26 018, 50 грн, зерно пшениці 6 класу –4900 кг. на суму 3 675, 00 грн. та зерно ячменю в кількості 2610 кг. на суму 1 827, 00 грн. Всього зерна на суму 31 520, 50 грн. задоволити.

Вилучити у відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району, вул.. Радянська, 21 (код 00956804) та передати Селянському (фермерському) господарству "Яструб" с. Сарнів Волочиського району (код 30156452)  -  зерно пшениці 4 класу –30610 кг, на суму 26 018, 50 грн, зерно пшениці 6 класу –4900 кг. на суму 3 675, 00 грн. та зерно ячменю в кількості 2610 кг. на суму 1 827, 00 грн. Всього зерна на суму 31 520, 50 грн.

Видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району, вул.. Радянська, 21 (код 00956804) на користь Селянського (фермерського) господарства "Яструб" с. Сарнів Волочиського району (код 30156452) витрати по оплаті державного мита в розмірі 315, 00 грн.,  витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 000, 00 грн.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя