Постанова

від 21.02.2007 по справі 11/5702

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5702

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" лютого 2007 р.                                                           Справа № 11/5702

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Врищ М.А. - голова фермерського господарства,

від відповідача: Пелюх О.П. - довіреність №114 від 11.06.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство", смт.Війтівці Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "20" листопада 2006 р. у справі № 11/5702 (суддя Радченя Д.І.)

за  позовом Селянського (фермерського) господарства "Яструб", с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області

до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство",  смт.Війтівці Хмельницької області

про вилучення зерна пшениці 4 класу - 30610 кг, на суму 26018,50 грн., зерна пшениці  6 класу - 4900 кг, на суму 3675,00 грн. та зерна  ячменю в кількості 2610 кг на суму 1827,00 грн. Всього зерна на суму 31520,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.11.2006р.у справі №11/5702 позов СФГ "Яструб" до ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство"  задоволено.  

Постановлено вилучити у відповідача  та передати позивачу   30610 кг зерна пшениці 4 класу на  суму 26018,50грн., 4900 кг  зерна  пшениці 6 класу на суму 3675,00грн., 2610 кг зерна ячменю  на суму 1827,00грн. Всього вилучити та передати зерна на суму 31520,50грн.

Стягнуто на користь позивача 315грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою про його скасування, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування та встановлення обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що розглядаючи спір по суті, суд не взяв до уваги порушення позивачем, встановленого Положенням про обіг складських  документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 року №198 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 року  за №605/7926, порядку отримання зерна зі складу.

Крім того, відповідач зазначає, що  поданий позивачем та взятий судом до уваги акт взаємозвірки розрахунків не може слугувати належним  доказом наявності заборгованості між сторонами за господарськими зобов'язаннями, оскільки по своїй суті акт не є  документом, що підтверджує  існування таких зобов'язань.

Представник  відповідача підтримала  доводи та вимоги апеляційної скарги.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду проти доводів скаржника заперечили, вважаючи  оскаржуване рішення  законним та обґрунтованим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Обґрунтовуючи  заперечення  на апеляційну скаргу, позивач  посилається на те, що недотримання певних вимог під час укладання та виконання договору зберігання зерна зумовлені діями самого відповідача,  оскільки повернувши частину переданого на зберігання зерна останній так і не видав позивачу  новий складський документ на залишок зерна, що зобов'язаний був зробити відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Житомирського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

26.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" (надалі - Зерновий склад) та Селянським (фермерським) господарством "Яструб" (Поклажодавець) укладено договір зберігання зерна  №38, згідно умов якого Поклажодавець здає, а Зерновий склад приймає на зберігання зерно встановленого проценту вологості, засміченості, передане на підставі транспортних накладних з оформленням складської квитанції (п.п. 1.1, 2.6 договору).

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є договори та інші правочини.

Приписи ст. 936 ЦК України встановлюють, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її  поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п.1.6. договору максимальний термін зберігання продукції встановлено до 30.04.2006р. Зерновий склад зобов'язується письмово повідомити  Поклажодавця про закінчення терміну  зберігання зерна не пізніше, ніж за сім днів до його закінчення.

За товарно-транспортними накладними СФГ "Яструб"  передало відповідачу 675560 кг зерна, в т.ч. пшениці - 470650 кг, ячменю - 204910 кг  (а.с. 15 -  18, 36-167).

20.09.2005 року позивачем, було укладено кредитну угоду з Аграрним фондом України, за якою фонд надає СФГ "Яструб" бюджетну позику, в межах режиму державних заставних закупівель відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", а СФГ, для забезпечення своїх зобов'язань, передає   в заставу зерно на умовах ціїє угоди. (а.с. 33).

Положенням про обіг складських документів на зерно встановлений порядок документального оформлення зерновим складом приймання зерна на зберігання та повернення його поклажодавцю. Зокрема, визначено, що складськими документами є складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво.

Позика забезпечувалась зерном, яке знаходилось на зберіганні у відповідача, а саме зерном пшениці  4 класу-215 тонн, зерном пшениці  6 класу - 85 тонн на  загальну суму 125600 грн., що було підтверджено подвійними складськими свідоцтвами на зерно, виданими  відповідачем 16.09.2005р. (а.с. 173,174).

За умовами кредитного договору, СФГ "Яструб" зобов'язувалось повернути Аграрному фонду  бюджетну позику до 01.07.2006 року (п.4.1.3 договору).

05.05.2006р. господарство, виконуючи взяті зобов'язання, платіжним дорученням №46 перерахувало 125600грн. Аграрному фонду  (а.с.32), який, в свою чергу, 06.05.2006р. направив ВАТ "Війтівецьке ХПП" лист №41-05/3-488а про звільнення зерна з-під застави у зв'язку з виконанням СФГ "Яструб" кредитних зобов'язань.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

До закінчення терміну дії договору зберігання зерна позивачу було повернуто лише 597350 кг зерна.  Залишок неповернутого зерна склав 38120 кг, що підтверджено актом звірки розрахунків від 10.06.2006р., проведеної між сторонами по справі.

 В порушення вимог Положення про обіг складських документів на зерно, які передбачають видачу на залишок  нових складських  документів, відповідач останніх не надав.

Позивач неодноразово звертався до ВАТ "Війтівецьке ХПП" з вимогами про повернення зерна, які відповідач  залишив без відповіді і виконання (а.с. 27,171).

Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши законність позовних вимог СФГ "Яструб" щодо вилучення зерна,  дійшов вірного висновку про їх  задоволення.

Посилання  відповідача на  відсутність у позивача складських документів на зерно не можуть бути взяті до уваги, оскільки за змістом  Положення про обіг складських документів на зерно  саме на зерновий склад  покладено обов'язок  видачі складської квитанції при прийнятті кожної партії зерна на підставі угоди про його зберігання. Таким чином, прийнявши на зберігання зерно і не видавши на нього передбачених Положенням документів, відповідач сам порушив встановлений порядок прийняття зерна  на зберігання.

Місцевим господарським  судом також задоволено вимогу позивача  про відшкодування оплати послуг адвоката в сумі 1000 грн.

Питання про розподіл господарських витрат відповідно до ст.ст. 49, 84 ГПК України, включаючи витрати на послуги адвоката, має вирішуватись в ході  розгляду справи, у якій ці послуги надавались.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2006р. СФГ "Яструб" уклало з адвокатом Роховим О.В. договір про надання юридичних послуг для  вирішення  господарського спору.

Пунктом 2.1. договору  вартість послуг встановлена в розмірі 1000 грн.

Таким чином, суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача             1000 грн. на відшкодування понесених витрат при отриманні адвокатської допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2006 року у справі №11/5702 винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому судовий акт слід залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2006р. у справі №11/5702 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" - без задоволення.

   2. Справу №11/5702 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук.4прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд