Постанова

від 06.12.2013 по справі 821/3986/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2013 р. 9 год.15 хв.Справа № 821/3986/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Машталер М.Р.,

за участю: представника позивача - Теплової Я.С.,

представника відповідача - Палінічака - К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петропак" (далі - позивач, ТОВ "Петропак") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.10.2012 р. № 0007612200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 326240,0 грн., з яких за основним платежем на 263250,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 62990,0 грн., № 0007622200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 215138,0 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що перевірка господарської діяльності ТОВ "Петропак" була проведена із зловживанням посадових осіб ДПІ службовим становищем, грубим порушенням матеріального права, підміною понять законодавства України, висновки в акті перевірки від 11.10.2012 р. № 2125/22-4/37049628 не відповідають дійсності, є недоведеними і надуманими.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що перевірка щодо підтвердження господарсько-правових взаємовідносин з ТОВ "Ельвєріс" за травень, червень, липень 2011 року, ТОВ "Сіятс" за липень 2012 року є незаконною, оскільки порушує положення п.75.1.3 ст.75 ПК України. Підприємство виконало всі вимоги податкового законодавства та надало відповідь на запит контролюючого органу по взаємовідносинам з ТОВ "Сіятс". Зазначає, що первинні документи по господарським операціям між ТОВ "Петропак" та ТОВ "Ельвєріс" відповідачем не витребовувалися, а тому і перевірка не мала проводитись. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (правонаступник ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС) проти позову заперечує. Вважає законними прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. №№ 0007612200, 0007622200. Під час проведеної перевірки господарської діяльності ТОВ "Петропак" були використані акти ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.08.2011 р. № 1188/23-4/37100652 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року", від 20.02.2012 р. № 854/23-04/37100652 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р.", від 26.01.2012 р. № 253/23-4/37100652 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.", від 20.09.2012 р. № 3801/22-9/37046433 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіятс" код за ЄДРПОУ 37046433 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2012 року". ДПІ не встановлено місцезнаходження ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс". Із наданих ТОВ "Петропак" до перевірки актів здачі-прийняття робіт, вбачається, що вони не містять відомостей щодо розташування підприємств, у зв'язку з чим не можливо встановити де саме надавались послуги по перепакуванню товару. ДПІ вважає надані позивачем податкові накладні такими, що заповнені з порушенням податкового законодавства та такими, що не містять в собі достовірної інформації, оскільки контрагенти позивача ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" не знаходяться за юридичною адресою, задекларовані операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, у ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" відсутні економічно необхідні для виконання таких робіт технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, у зв'язку з чим сформований ТОВ "Петропак" податковий кредит та валові витрати за результатами господарських операцій з вказаними контрагентами нічим не підтверджені. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Петропак" є юридичною особою, зареєстрованою 14.05.2012 р., перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні, є платником ПДВ та податку на прибуток. Надає послуги з пакування продукції.

ДПІ у м. Херсоні надано запити ТОВ "Петропак" (вих. № 583/10/22-4 від 06.03.2012 р.) про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно правових відносин з ТОВ "Ельвєріс" за травень, червень, липень 2011 року та запит (вих. № 10676/10/22-404 від 18.09.2012 р.) про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно правових відносин з ТОВ "Сіятс" за липень 2012 року.

Позивачем надано відповіді у формі супровідних листів (вх. від 28.03.2012 р. № 6 та від 03.10.2012 р. № 26), інформація та завірені копії первинних документів (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт за червень, липень 2011 року та липень 2012 року, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку по рах. 631, реєстри податкових накладних).

У зв'язку із тим, що ТОВ "Петропак" надано відповідачу не весь обсяг запитуваних документів у період з 08.10.2012 р. по 10.10.2012 р. відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Петропак" від 08.10.2012 р. № 1038 та направлення на перевірку від 08.10.2012 р. № 1227/22-4 посадовими особами ДПІ у м.Херсоні проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Петропак" код ЄДРПОУ 37049628 з питань підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Ельвєріс" (код ЄДРПОУ 37100652) за травень, червень, липень 2011 року та ТОВ "Сіятс" (код ЄДРПОУ 37046433) за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 11.10.2012 р. № 2125/22-4/37049628.

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися господарські відносини позивача з ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс". Вказані контрагенти надавали послуги з перепакування. ДПІ у м.Херсоні було використано акти ДПІ у Печерському районі м.Києва від 26.08.2011 р. № 1188/23-4/37100652 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року", від 20.02.2012 р. № 854/23-04/37100652 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р.", від 26.01.2012 р. № 253/23-4/37100652 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ельвєріс" код за ЄДРПОУ 37100652 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.", від 20.09.2012 р. № 3801/22-9/37046433 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіятс" код за ЄДРПОУ 37046433 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2012 року". Зазначеними актами встановлено, що у ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товарів (послуг) з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (надання послуг) до контрагентів-покупців за травень, червень, липень 2011 року, липень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Петропак":

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у травні-липні 2011 року, липні 2012 року, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 263250 грн., в тому числі:

- за травень 2011 року ПДВ в сумі 87120 грн.,

- за червень 2011 року ПДВ в сумі 50152 грн.,

- за липень 2011 року ПДВ в сумі 49808 грн.,

- за липень 2012 року ПДВ в сумі 76170 грн.

2) пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сумі 215138,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 11.10.2012 р. № 2125/22-4/37049628 ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012 р. № 0007612200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 326240,0 грн., з яких за основним платежем на 263250,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 62990,0 грн., № 0007622200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 215138,0 грн.

ТОВ "Петропак" оскаржував в адміністративному порядку спірні податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПС у Херсонській області від 26.12.2012 р. № 6975/0/101-12/10-206 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012 р. № 0007612200, № 0007622200 залишені без змін. Рішенням Державної податкової служби України від 09.07.2013 р. № 2881/7/10-2115 про результати розгляду повторної скарги вказані ППР залишені без змін.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Петропак" не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Податкова звітність кожного платника податків повинна підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. За відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати.

Пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1.9 ст.139 ПКУ).

Дані, наведені в декларації, повинні також підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку.

Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, зокрема, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування зобов'язань по податку на додану вартість та формування валових витрат необхідно встановити такі факти, як реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податкова звітність позивача свідчить про те, що податковий кредит за травень, червень, липень 2011 року був сформований за рахунок постачальника послуг ТОВ "Ельвєріс", а за липень 2012 року - ТОВ "Сіятс".

Про необґрунтованість формування ТОВ "Петропак" податкового кредиту за документами ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то відсутність у позивача приміщення (крім найманого офісу), трудових ресурсів, обладнання та витратних матеріалів для здійснення господарської діяльності, які він зобов'язаний був надати ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс", як виконавцям робіт з перепакування згідно договорів від 30.04.2011 р. № 300411 та від 13.05.2012 р. № 135, відсутність у контрагентів необхідних умов для виконання робіт (трудових ресурсів, обладнання тощо, транспортних засобів).

Крім того, суд приймає до уваги, що надіслана на адресу ТОВ "Петропак" поштова кореспонденція поверталась з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, що також може свідчити про відсутність підприємства за юридичною адресою.

Із дослідження вказаних договорів вбачається, що вони є неукладеними, оскільки за їх змістом не зрозуміло про виконання яких робіт домовились сторони; умови договору невизначені, відсутні суттєві умови для такого виду договору, як ціна роботи (або кошторис) чи способи її визначення, обсяг робіт, строки виконання робіт та кількість не визначені, не вказано місце надання робіт, послуг.

Позивачем, на підтвердження реальності надання контрагентами послуг з перепакування, до суду надано акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) від 16.05.2011 р. № 51605, від 30.05.2011 р. № 53001, від 16.06.2011 р. № 61602, від 29.06.2011 р. № 62902, від 15.07.2011 р. № 71501, від 29.07.2011 р. № 72902, від 03.07.2012 р. № 70315, від 06.07.2012 р. № 70610, від 11.07.2012 р. № 71116, від 13.07.2012 р. № 71310, від 17.07.2012 р. № 71710, від 23.07.2012 р. № 72328, від 27.07.2012 р. № 72728 та від 31.07.2012 р. № 73167.

Суд вважає, що вказані акти здачі-прийняття робіт не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів, оскільки вони містять тільки загальну вартість послуг, не вказано переліку та найменування робіт, їх ціну за одиницю робіт, трудомісткість, відсутні відомості про кількісний обсяг послуг та залежність розміру цих послуг від будь-яких факторів, наприклад, від виду пакування чи перепакування, складності виконаних робіт. Додатків до актів з розрахунками вартості наданих послуг до перевірки не надано. Отже, такі документи є неналежними доказами отримання послуг, а тому не є підставою для віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, а вартості послуг до валових витрат.

Позивачем не надано суду документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по перепакуванню, наприклад, факт надання приміщення та витратних матеріалів, як це передбачено п. 2.3 договорів від 30.04.2011 р. № 300411 та від 13.05.2012 р. № 135. Відсутні документи, по яких відбувалась передача товарів на пакування або з пакування (акти приймання або здачі продукції, тощо), документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, документи, з яких можна встановити конкретних осіб, які безпосередньо пакували товари, коло їх обов'язків, їх кількість, місце проведення робіт, кількість днів, протягом яких надавались послуги. Відсутні інформація щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей до місця перепакування, їх складування, вантажно-розвантажувальних робіт, не надано документів складського обліку, перелік відповідальних осіб за облік продукції.

У ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" контролюючим органом встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності, факту надання послуг з перепакування продукції для ТОВ "Петропак" у обсязі, який декларує позивач.

Твердження представника позивача про те, що послуги надавали ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс", а не інші суб'єкти господарювання, які наймались контрагентами, також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, згідно актів ДПІ у Печерському районі м. Києва місцезнаходження ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" не встановлено, через що податкова інспекція не може дослідити бухгалтерські та податкові документи щодо їх фінансово-господарських відносин з контрагентами.

Показники податкової звітності позивача, хоч і ґрунтуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, але не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовані наявними у справі доказами щодо перевірки контрагентів позивача ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс".

Наявність лише актів виконаних робіт та податкових накладних не може бути беззаперечним доказом проведення самої господарської операції. Факт реальності надання послуг пакування ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс" позивачу є недоведеним.

Суд вважає, що ТОВ "Петропак" під час укладання договірних відносин з даними контрагентами мав пересвідчитись у правосуб'єктності підприємств, їх правовому статусі на економічному ринку, оскільки укладання договору та складання актів виконаних робіт і податкових накладних не може бути достатнім доказом та підставою вважати укладені угоди вчиненими відповідно до прав та обов'язків сторін договору. Суб'єкту господарювання належить бути зареєстрованим юридичною особою та платником податку на додану вартість, податку на прибуток та інших платежів, відповідно дані відомості є відображенням в реєстраційних документах, як то Єдиний державний реєстр юридичних осіб (п.181.1 ст.181, ст.183 ПК України). Зареєструватись юридична особа має за своїм місцезнаходженням чи проживанням.

Позивач, як суб'єкт господарювання зобов'язаний слідкувати за належним оформленням первинних бухгалтерських та податкових документів, які були надані контрагентами, оскільки юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "Ельвєріс" та ТОВ "Сіятс", суд вважає передчасним, оскільки встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Суд вважає, що відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що дані договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства не підкріплена належними доказами та рішеннями суду про визнання його таким.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених договорів, оскільки в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову.

Оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів. Отже, всі наслідки необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ у м. Херсоні щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток.

З огляду на викладе вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 р. № 0007612200, № 0007622200, а відтак - про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Петропак".

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Петропак" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 р. № 0007612200, № 0007622200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2013 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.2.1