Постанова

від 02.12.2013 по справі 919/12/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Справа № 919/12/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Видашенко Т.С.,

суддів Голика В.С.,

Борисової Ю.В.,

за участю:

позивача, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

представника відповідача, Шишкін Володимир Миколайович, довіреність № б/н від 17.01.13, мале приватне підприємство "Тарида";

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 07 травня 2013 року у справі № 919/12/13-г

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до малого приватного підприємства "Тарида" (пр. Жовтн. Революції, 23, корп.1, кв.69, Севастополь, 99053)

про стягнення 4264,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовною заявою до приватного малого підприємства "Тарида" про стягнення 4264,14 грн, з яких: основна заборгованість - 3163,82 грн; пеня - 263,94 грн; відсотки від простроченої суми - 836,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки від 01.02.2011 №170 щодо здійснення своєчасної та повної оплати поставленого товару за товарно-транспортними накладними від 01.03.2012 №ПСВ-024974 та від 17.05.2012 №ПСВ-050365 (далі - спірні накладні).

Рішенням господарського суду міста Автонономної Республіки Крим від 07 травня 2013 року у справі № 919/12/13-г у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у ПМП "Тарида" зобов'язання перед позивачем у сумі 4264,14 грн.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 27 травня 2013 року звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

За розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Балюкової К.Г., її замінено на суддю Голика В.С.

За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Плута В.М., його замінено на суддю Черткову І.В.

05 вересня 2013 року від Державної податкової інспекції у Гагарінському районні міста Севастополя нададійшли податкові декларації малого приватного підприємства "Тарида" з податку на додану вартість з додатками 5 "Разшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та електроні реєстри отриманих податкових накладних за березень та травень 2012 року

У судовому засіданні апеляційної інстанції 12 вересня 2013 року було оголошено перерву до 14 жовтня 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтн6я 2013 року змінено склад судової колегії, у зв'язку з відпусткою суддю Черткову змінено на суддю Борисову Ю.В.

Відповідно до пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заново розгляд справи починається в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, перебіг строку вирішення спору починається спочатку.

14 жовтня 2013 року від представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів спраи додаткових пояснень.

Ухвалою апеляційної інстанції від 14 жовтня 2013 року розгляд справи було відкладено на 18 листопада 2013 року.

06 листопада 2013 року представником малого приватного підприємства "Тарида" через канцелярію суду подана заява у якій просить визнати недопустимими надані позивачем докази у справі №919/12/13-г на підтвердження факту поставки товару за договором від 01 лютого 2011 року №170, а саме копії податкових накладних від 01 березня 2012 року та від 15 травня 2012 року.

У судове засіданні апеляційної інстанції фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не з'явився, явку уповноваженого представника у судове засідання апеляційної інстанції не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши скаржника, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01 лютого 2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Продавець) та малим приватним підприємством "Тарида" (Покупець) був укладений договір №170 (далі - Договір), згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар, сплатити його вартість та своєчасно повертати тару відповідно до умов цього договору. (п.1.1. договору)

Відповідно до пункту 2.2 Договору вид, асортимент, ціна та загальна вартість товару визначаються у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що при виконанні цього договору Сторони належним чином оформлюють податкові, видаткові та інші документи на товар відповідно до діючого законодавства України.

Пунктами 3.5, 3.6 Договору встановлено, що перехід права власності на товар до Покупця відбувається з моменту фактичної передачі товару представнику Покупця. Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником Покупця.

Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата за придбаний товар, який передається за цим Договором, здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у розділі 9 Договору протягом п'яти банківських днів з дня отримання товару Покупцем.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року від дати його підписання, вказаної в цьому договорі. У разі якщо жодна із сторін не заявила про припинення Договору до спливу строку його дії, строк дії Договору продовжується автоматично до кінця поточного календарного року (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів про наявність заперечень сторін щодо продовження строку дії Договору після 01.02.2012, тому судом правомірно визнано Договір продовженим на наступний період до 31.12.2012. (відповідно до пункту 7.2 договору).

Підставою звернення позивача до суду стало неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором по сплаті, після того, як позивачем було здійснено поставку товару на суму 4669,97 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.03.2012 №ПСВ-024974 та від 17.05.2012 №ПСВ-050365 (а.с. 11-12 т.1). Сума боргу за спірними накладними на час звернення з даним позовом до суду склала 3163,82 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами стосується виконання умов договору поставки, а отже до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин, пов'язаних з поставкою позивачем та отриманням відповідачем товару за договором, з підтвердженням цього відповідними документами.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалось вище, позивач надав суду накладні та товарно-транспортні накладні на поставки, здійснені 01.03.2012 №ПСВ-024974 та від 17.05.2012 №ПСВ-050365.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 9 цього Закону підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2., 2.4 цього Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції і для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати відповідні реквізити. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.0.1996 р. № 99 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, далі Інструкція. Згідно пункту 2 Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до абз.3 п. 5 та п.6 Інструкції у тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником (власником) підприємства, довіреність на одержання цінностей підписується керівником (власником) самостійно.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності, наводиться обов`язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей.

Пунктом 13 та 15 Інструкції передбачено, що довіреність незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою в ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов`язки з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

Враховуючи вимоги, які потрібні мати первинні документи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог накладні від 01.03.2012 №ПСВ-024974 (містить підпис невідомої особи, без зазначення посади цієї особи та повного розшифрування її прізвища) та від 17.05.2012 №ПСВ-050365 (містить підпис особи за прізвищем "ОСОБА_3", без зазначення її посади) не відповідають вимогам Інструкції та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Слід зазначити, що в накладних відсутні відомості відповідача або його повноважного представника, в графі "довіреність" також відсутні відомості щодо номеру, серії, дати та повноважних осіб на одержання продукції від постачальника.

До того ж, довіреностей на отримання продукції відповідачем матеріали справи не містять.

Спірні накладні містять лише відбиток штампу з реквізитами відповідача наступного змісту: "МЧП ТАРИДА, г. Севастополь, код ОКПО 20712278, р/с 26003302145 в УСБ МФО 324195".

Позивач наполягав на тому, що не зважаючи на відсутність необхідних довіреностей, отримання товару за спірними накладними відповідачем підтверджується наявністю на них відбитку штампу ПМП "Тарида" та їх частковою оплатою відповідачем готівковими грошовими коштами. Такий спосіб підтвердження факту отримання товару відповідачем, як проставляння відбитку штампу, погоджений сторонами в усному порядку у ході систематичних поставок за даним Договором. У той час, вказані відбитки штампів існують у кількох варіаціях оформлення.

Варіант відбитку штампу, який ідентичний відбиткам штампу з реквізитами ПМП "Тарида" на спірних накладних, міститься також на товарно-транспортних накладних, поставка за якими визнається відповідачем та повністю ним оплачена безготівковими грошовими коштами (від 13.08.2011 №ПСВ-141674, від 01.12.2011 №ПСВ-211803, від 19.01.2012 №ПСВ-006316, від 17.02.2012 №ПСВ-018677 тощо /т.1, арк.с. 64-65; т.2. арк.с. 7, 11, 45-47/).

Проте, докази того, що відповідач письмово повідомляв позивача про використання матеріально-відповідальною особою, що буде приймати товар за Договором, зразку згаданого вище штампу, - в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані та у зв'язку з відсутністю належних доказів погодження сторонами зразку штампу, яким уповноважена особа відповідача повинна була засвідчувати на первинних документах свій підпис про одержання цінностей від позивача, посилання останнього на відбиток штампу з реквізитами ПМП "Тарида" на спірних накладних як на доказ отримання відповідного товару саме відповідачем не є беззаперечним доказом належності цього штампу.

Не підтверджується і здійснення відповідачем часткової оплати товару, поставленого за спірними накладними, оскільки відповідно до наданих позивачем прибуткових касових ордерів відповідні готівкові грошові кошти сплачувались на користь позивача його торговими представниками. Докази уповноваження відповідачем вказаних осіб на внесення до каси позивача грошових коштів в рахунок оплати товару за спірними накладними також відсутні. (а.с. 62 т.1)

З метою підтвердження своєї позиції у справі скаржник визнав за необхідне додати до матеріалів справи податкові накладні від 01.03.2012 №1600072, від 17.-5.2012 №1601816 та податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року та за травень 2012 року, а також копії реєстрів.

Відповідно до статті 201 Господарського кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видасться покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК).

Відповідач заперечує факт поставки товару на підставі відсутності у нього первинних документів, у тому числі товарно-транспортних накладних від 01.03.2012 № ПЄВ-024974 та від 17.05.2012 № ПСВ-050365, а також тим, що позивач не передавав йому оригіналів податкових накладних від 01.03.2012 та від 15.05.2012, видача яких покупцю є обов'язком продавця, установленим п. 201.4 ст. 201 ПК. Відсутність податкової накладної виключає право відповідача враховувати факт постачання товару для визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Господарського кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011, підставою для нарахування сум податку до складу податкового кредиту є податкова накладна, докази про видачу якої відповідачу у справі відсутні. Податковим законодавством установлено, що у разі відмови продавця видати податкову накладну або в разі порушення порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, наявність чи відсутність податкових зобов'язань встановлюється на підставі копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарних послуг.

Оскільки скаржник не надав судовій колегії доказів того, що відповідачем були отримані первинні документи бухгалтерського обліку, оригіналів товарно-транспортних накладних від 01.03.2012 № ПСВ-024974 та від 17.05.2012 № ПСВ-050365. оригіналів податкових накладних від 01.03.2012 і від 15.05.2012, а відсутність відомостей про господарську операцію у додатках до податкових декларацій відповідача за відповідний період, судова колегія не може визнати їх такими, що підтверджують позовні вимоги.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що скаржником не доведено своїх вимог та не надано суду належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували спірні господарські операції з відповідачем, оскільки притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом, для настання відповідальності утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт -винна сторона, об'єктивна сторона -правовідношення по зобов'язанням, об'єкт -правопорушення, суб'єктивна сторона -вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини у формі умислу або необережності.

Статтею 32 Господарськог опроцесуального кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтування та суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність належних доказів, які б свідчили про отримання товару за спірними накладними саме відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07 травня 2013 року у справі № 919/12/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Т.С. Видашенко

Судді В.С. Голик

Ю.В. Борисова

Розсилка:

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 2. Мале приватне підприємство "Тарида" (пр. Жовтн. Революції, 23, корп.1, кв.69,Севастополь,99053)