Рішення

від 03.12.2013 по справі 906/1438/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" грудня 2013 р. Справа № 906/1438/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Заруцькій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільченка П.Л., прокурора (посвідчення №020353

видане 11.09.2013р.),

від відповідача: Кемка Д.В., представника за довіреністю №18-5/1708

від 02.10.2013р.,

від третьої особи: Ганька В.П., голови СФГ "Ставрів",

Драгана Ю.В., представника за довіреністю від 30.10.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави

до Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Селянського фермерського господарства "Ставрів" (Житомирська область, Житомирський район, с.Калинівка)

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1197 від 29.12.2012р.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні 28.11.2013р. оголошувалась перерва до 03.12.2013р.

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №1197 від 29.12.2012р.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням письмових пояснень вх.№17087/13 від 31.10.2013р.) прокурор посилається на порушенням вимог ст.ст. 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" при видачі головою Житомирської районної державної адміністрації розпорядження №1197 від 29.12.2012р. "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства".

Ухвалою господарського суду від 07.10.2013р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Селянське фермерське господарство "Ставрів". Розгляд справи призначено на 31.10.2013р.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2013р.

Зважаючи на неподання витребуваних судом документів, необхідність витребування доказів, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалою від 13.11.2013р. відклав розгляд справи на 28.11.2013р.

В судовому засіданні 28.11.2013р. оголошувалась перерва до 03.12.2013р., відповідно до ст.77 ГПК України

При розгляді справи прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях на заперечення відповідача та третьої особи.

Представник відповідача при розгляді в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях від 31.10.2013р., просила у задоволенні позову відмовити. Зокрема, у запереченнях на позов відповідач посилається на те, що оспорюваним розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації №1197 від 29.12.2012р. надано дозвіл голові Селянського Фермерського господарства "Ставрів" громадянину Ганьку В.П. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 20,07 га. на території Левківської сільської ради з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства. Дане розпорядження винесено за результатами звернення голови СФГ "Ставрів" Ганька В.П., яким дозволено заявнику на договірних умовах із відповідною землевпорядною організацією замовити розробку такого проекту землеустрою. Правовими нормами ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" прямо передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема і при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Документи, що підтверджують кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, а також документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, головою СФГ "Ставрів" Ганьком В.П. надавались, та були повернуті заявнику після розгляду даного питання. Жодних посилань щодо укладання договору оренди певної земельної ділянки, в тому числі для здійснення фермерської діяльності чи інших цілей, в оскаржуваному розпорядженні не міститься, а тому відповідач вважає доводи прокуратури, в цій частині безпідставними.

Відповідач вказує, що оспорюване розпорядження не містить жодного волевиявлення адміністрації про умови, порядок та інші обов'язкові складові передачі певної земельної ділянки в оренду голові селянського фермерського господарства "Ставрів" громадянину Ганьку В.П. Прийняття оспорюваного розпорядження не призвело і не могло призвести до переходу права оренди на вказану земельну ділянку до СФГ "Ставрів". Прийнятим розпорядженням лише розпочато певну процедуру щодо можливої передачі в майбутньому даної земельної ділянки в оренду. Правовий статус оспорюваного розпорядження обмежується виключно дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не призводить до переходу права оренди на неї, так як не є реалізацією адміністрацією права державної власності на вказану земельну ділянку.

Також представник відповідача пояснила, що висновок комісії по розгляду земельних питань від 26.07.2012р., посилання на який міститься у заяві голови СФГ "Ставрів" Ганька В.П. від 11.12.2012р., у Житомирській районній державній адміністрації відсутній. Відносно документів, що підтверджують кількість членів фермерського господарства, досвід роботи у фермерському господарстві, тощо представник відповідача вказала про їх повернення заявнику після розгляду головою ради відповідної заяви.

При розгляді справи представники третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили. Зазначили, що висновок прокурора про те, що Житомирською районною державною адміністрацією дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду СФГ "Ставрів" наданий без проведення будь-яких конкурсних процедур, в тому числі земельних торгів, не відповідає ч.2 ст.134 Земельного кодексу України. Частиною 3 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення надаються у власність чи користування, в тому числі для ведення товарного виробництва. Тобто, законом встановлено право громадянина отримати землю для ведення товарного виробництва поза конкурентними засадами. Вказали, що висновок прокурора про те, що 29.12.2012 року головою Житомирської районної адміністрації видано розпорядження №1197 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства СФГ "Ставрів" не відповідає дійсності, оскільки вказаним розпорядженням дозвіл на розробку проекту землеустрою наданий голові СФГ Ганьку Василю Павловичу. Законом не обмежено, що викуп або право оренди здійснюється лише юридичними особами.

Крім цього, представники третьої особи зазначили, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою передує процедурі проведення земельних торгів.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Житомирській області №550618 Селянське (фермерське) господарство "Ставрів" зареєстровано як юридична особа 21.03.1995р. з ідентифікаційним кодом 20411923 (а.с.28).

Згідно з Статутом Селянського (фермерського) господарства "Ставрів" в редакції, затвердженій загальними зборами членів господарства 22.02.2010р., щодо якої державну реєстрацію вчинено 02.03.2010р., засновником СФГ "Ставрів", його головою є Ганько Василь Павлович, членом господарства є Ганько Валентина Миколаївна - дружина голови господарства (а.с.54-61).

Як зазначив голова СФГ "Ставрів" Ганько В.П. у власності та користуванні Селянського (фермерського) господарства "Ставрів" знаходяться землі загальною площею 129,88га, з яких:

- у власності - 39,85га (викуплені сертифікати на землю для ведення особистого селянського господарства) на підтвердження чого надано державні акти за 2004р. (а.с.73-97);

- на праві довічного успадкованого володіння - для створення селянського (фермерського) господарства гр.Ганьку В.П. - 22,01га, на підтвердження чого надано державний акт на право користування землею №079774 за 1992р. (а.с.70-72);

- на праві оренди земельних часток (паїв) - 68,00га (як вказав голова СФГ "Ставрів" Ганько В.П. в поясненнях від 28.11.2013р. (а.с.69) договори оренди знаходяться у центрі Державного земельного кадастру для реєстрації).

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2012р. голова селянського (фермерського) господарства "Ставрів" Ганько В.П. звернувся до Житомирської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки розміром 22,07 га із земель запасу для ведення сільськогосподарського виробництва в складі СФГ "Ставрів" відповідно до висновку комісії по розгляду земельних питань від 26.07.2012р. (а.с.36).

Голова Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області 29.12.2012 року розглянувши вказану заяву голови СФГ "Ставрів" Ганька В.П., видав розпорядження №1197 "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства", яким, зокрема:

1. Надано голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 22,07га, що знаходиться на території Левківської сільської ради, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства.

2. Ганьку В.П. на договірних умовах з землевпорядною організацією, що має ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та земле оціночних робіт, замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у термін, що обумовлений угодою сторін.

3. Розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати до райдержадміністрації для розгляду та затвердження.

4. Виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки є комерційним ризиком замовника (а.с.52).

Звернувшись з позовом у даній справі в інтересах держави, у зв'язку з відсутністю повноважень на звернення з таким позовом до суду центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агромисловому комплексі - Державної інспекції сільського господарства України, та вказуючи, що незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, прокурор обґрунтовував позовні вимоги у тому числі наступним.

Як зазначено у позовній заяві, проведеною Житомирською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевіркою встановлено порушення вимог земельного законодавства при наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства.

Прокурор посилається на те, що оспорюване розпорядження видано з порушенням вимог ст.ст. 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України "Про фермерське господарство". Зокрема, вказує на те, що в порушення вимог ст.134 Земельного кодексу України, Житомирською районною державною адміністрацією надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду СФГ "Ставрів" без проведення будь-яких конкурсних процедур, в тому числі земельних торгів, в той час як вказана стаття дозволяє передачу в оренду земельної ділянки державної та комунальної власності без проведення конкурсу лише в разі передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства громадянам, а не юридичній особі.

За твердженням відповідача, спірне розпорядження стосується громадянина Ганька В.П., а не юридичної особи. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється за результатами земельних торгів, крім випадків встановлених ч.ч. 2,3 ст.134 ЗК України. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них, зокрема і при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Розглядаючи питання законності та обґрунтованості позовних вимог у даній справі, господарський суд приймає до уваги вищевикладене та таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції чинній станом на час прийняття оспорюваного розпорядження), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону; фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону; Фермерське господарство діє на основі Статуту.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України "Про фермерське господарство", заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

У ч.3 ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Згідно ч.5 ст.7 Закону України "Про фермерське господарство", громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Державну реєстрацію юридичної особи Селянського (фермерського) господарства "Ставрів" проведено 21.03.1995р., що підтверджується свідоцтвом серії АОО №804105 (а.с.29), тобто з 21.03.1995р. СФГ "Ставрів" набуло статусу юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частинами 1 та 2 статті 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про фермерське господарство", головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Згідно Статуту Селянського (фермерського) господарства "Ставрів", головою господарства є Ганько Василь Павлович (а.с.55).

Отже, голова фермерського господарства Ганько В.П., відповідно до вказаних норм чинного законодавства, є особою, уповноваженою на здійснення юридично значимих дій від імені господарства - СФГ "Ставрів".

У даному випадку, до Житомирської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки розміром 22,07 га із земель запасу для ведення сільськогосподарського виробництва в складі СФГ "Ставрів" звернувся Ганько В.П., як голова селянського (фермерського) господарства "Ставрів", тобто діючи саме від імені юридичної особи.

Крім цього, оспорюване розпорядження, яким третя особа отримала згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, містить відомості про звернення до РДА саме юридичної особи із заявою про надання такого дозволу.

Із змісту оспорюваного розпорядження також вбачається, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва в складі СФГ "Ставрів" одержало саме Селянське (фермерське) господарство "Ставрів" в особі голови фермерського господарства Ганька В.П., тобто юридична особа.

До того ж, як пояснив голова СФГ "Ставрів" Ганько В.П. в судовому засіданні, із заявою від 29.12.2012р. до Житомирської районної державної адміністрації він звертався з метою розширення селянського (фермерського) господарства "Ставрів".

Таким чином, між відповідачем та третьою особою виникли правовідносини, які були направлені на оформлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки з метою передачі земельної ділянки в оренду саме СФГ "Ставрів", а не громадянину Ганьку В.П.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Зокрема, згідно абзацу 15 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Земельні торги також не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам для сінокосіння, випасання худоби та для городництва, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу (ч.3 ст.134 Земельного кодексу).

Норми безоплатної передачі земельних ділянок, в тому числі для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство, передбачені ст.121 Земельного кодексу України, якою встановлено, що якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

В інших же випадках, за нормами чинного законодавства передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності без проведення земельних торгів можливо лише за умов прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року (пункт 1 абзац 3 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Прийняте до 1 січня 2008 року відповідним органом рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 22,07га СФГ "Ставрів" у матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини щодо надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства саме юридичній особі - СФГ "Ставрів", а отже, відсутності передбачених ч.ч. 2,3 ст.134 ЗК України підстав, передача в оренду спірної земельної ділянки Житомирською районною державною адміністрацією відповідно до вищенаведених вимог чинного законодавства, повинна була відбуватися на конкурентних засадах (земельних торгах).

Разом з тим, у даному випадку, розпорядження голови районної державної адміністрації №1197 від 29.12.2012р. "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства" прийняте без дотримання встановленого законодавством порядку передачі в користування земельної ділянки на конкурентних засадах.

Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях від 31.10.2013р. (а.с.34-35) про те, що оспорюване розпорядження не містить жодних посилань щодо укладання договору оренди певної земельної ділянки, в тому числі для здійснення фермерської діяльності чи інших цілей, та не містить жодного волевиявлення адміністрації про умови, порядок та інші обов'язкові складові передачі земельної ділянки в оренду голові СФГ "Ставрів" Ганьку В.П., оцінюються судом критично. Так, у самій назві розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №1197 від 29.12.2012 року відображено, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства.

Крім цього, відповідно до положень Закону України "Про землеустрій" розробка проекту землеустрою, його погодження та затвердження в установленому порядку є обов'язковою умовою для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності та передує такому рішенню.

Таким чином, рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою являє собою обов'язковий етап механізму передачі земельної ділянки у користування та призводить до набуття у юридичної або фізичної особи прав на отримання земельної ділянки.

Твердження представника третьої особи стосовно того, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою передує процедурі проведення земельних торгів, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Виходячи з правових норм ст.124 та глави 21 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної та комунальної форми власності в Україні здійснюється виключно на земельних торгах (аукціонах). Так само, відбувається продаж права суперфіції, емфітевзису на незабудовані земельні ділянки і передання їх в оренду, а також, реалізація земельних ділянок у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, 05 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону", який набрав чинності - 19 серпня 2012 року та спрямований на врегулювання питань, пов'язаних з проведенням земельних аукціонів.

Отже, на час винесення оспорюваного розпорядження на законодавчому рівні урегульовано порядок проведення торгів, який донедавна мав загальних характер та визначався органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які уповноважені здійснювати розпорядження землями державної та комунальної власності самостійно щодо умов та порядку проведення земельних торгів з урахуванням відповідних положень Земельного кодексу України.

Зокрема, пп. "а" ч.4 ст.136 ЗК України визначено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Зазначена підготовка включає виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

З матеріалів справи не вбачається, що Житомирська районна державна адміністрація при прийнятті оспорюваного розпорядження діяла як організатор земельних торгів.

Окрім того, виходячи зі змісту розпорядження №1197 від 29.12.2012 року, відповідачем покладено обов'язок щодо розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Ганька В.П. та подальшої подачі до райдержадміністрації для розгляду та затвердження відведення земельної ділянки, що також, не узгоджується з приписами глави 21 ЗК України.

З урахуванням викладеного, твердження представника третьої особи про те, що розпорядження є правомірним, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передує проведенню земельних торгів не узгоджуються як зі змістом самого розпорядження так і з правовими нормами, що регулюють дані питання.

Повноваження місцевих державних адміністрацій визначаються Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (п. 7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, серед іншого, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що діяльність зазначених органів, посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах і за процедурою, встановленою цими актами.

Згідно зі статтями 10, 17 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

За приписами статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу, державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У даному випадку, позивачем у справі виступає прокурор на захист інтересів держави у зв'язку з відсутністю повноважень на відповідне звернення з позовом до суду центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі - Державної інспекції сільського господарства України.

Господарський суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що порушення передбаченої земельним законодавством процедури надання в користування земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель та ефективного використання земельних ресурсів.

З урахуванням встановлених обставин справи, розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 29.12.2012 року №1197 "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства" прийняте без дотримання встановленого законодавством порядку передачі в оренду земельної ділянки на конкурентних засадах, всупереч вимог статей 116, 123, 134 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Отже, враховуючи факт невідповідності вимогам чинного законодавства розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 29.12.2012 року №1197 "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства", та порушення внаслідок прийняття незаконного розпорядження інтересів держави, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, у зв'язку з чим розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

У відповідності до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 29.12.2012р. №1197 "Про надання голові СФГ "Ставрів" Ганьку Василю Павловичу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства".

3. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код 04053476) в доход Державного бюджету України 1147,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.12.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - Житомирська міжрайонна прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (рек.з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)

4 - третій особі (рек. з пов.)