Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/19547/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/19547/13 03.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посуд Трейдинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпреко", м. Київ

про стягнення суми боргу 65 721,22 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Цитович О.М. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 65 721,22 грн. заборгованості та пені за Договором поставки № 14-ПП від 04.03.2013р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19547/13 та призначено її до розгляду на 13.11.2013р.

12.11.2013р. від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та врегулювати спір мирним шляхом.

12.11.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та документи на виконання ухвали суду від 11.10.2013р.

В судовому засіданні 13.11.2013р. представник позивача надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2013р.

19.11.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Так, відповідач звернув увагу, що позивач вказує на Договір поставки № 14-ПП від 04.03.2013р., проте, документи, які підтверджують поставку оформлені з посиланням на договір б/н від 01.01.2012р. (рахунок-фактура № 1853 від 25.01.2013р.) та на договорі без дати та номеру (видаткові накладні № 1693 від 04.03.2013р. та № 1687 від 04.03.2013р.). Таким чином, як зазначає відповідач у нього виникло зобов'язання за договором, який було укладено у спрощений спосіб, а заявлені позивачем вимоги з посиланням на Договір поставки № 14-ПП від 04.03.2013р. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 19.11.2013р. представник позивача подав заяву про зміну підстав позову та уточнив розмір позовних вимог. Так, позивач просив суд стягнути заборгованість у розмірі - 61 810,12 грн., посилаючись на поставку товару, яка була здійснена на підставі договору, який було укладено сторонами у спрощений спосіб.

Суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову, оскільки, вона оформлена та подана , відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.12.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов з урахуванням заяви про зміну підстав позову не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем 26.11.2013р. ухвали від 19.11.2013р.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги, враховуючи заяву про зміну підстав позову, підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 03.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, відповідно до якої відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах передоплати згідно виставленого рахунку, а позивач, як постачальник, зобов'язався поставити вказаний товар.

Позивачем 25.01.2013р. для оплати кухонного посуду та кондитерського інвентарю було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1853 від 25.01.2013р. на суму 72 310, 12 грн., в якому зазначені найменування товару, кількість, вартість і загальна сума товару.

Відповідачем 26.02.2013р. було здійснено часткову оплату згідно рахунку № 1853 від 25.01.2013p., що підтверджується банківською випискою з рахунку 26006052611154 за 26.02.2013р. від 27.02.2013p.. Відповідач в призначенні платежу вказав «часткова оплата за інвентар згідно pax. № 1853 від 25.01.2013р.».

Товар (кухонний посуд, кондитерський інвентар) був переданий позивачем відповідачу на загальну суму 72 310,12 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1687 від 04.03.2013р. на суму 71 730, 17 грн. та № 1693 від 04.03.2013р. на суму 579, 95 грн., які підписані повноважними представниками сторін, скріплені штампом позивача без зауважень та приймаються судом, як належні докази, що підтверджують виконання позивачем зобов'язання щодо поставки товару.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Для отримання товару відповідачем надано Довіреність № 82 від 04.03.2013р. типової форми № М- 2, якою і підтверджується отримання і прийняття товару повноважним представником відповідача.

Відповідач на виконання умов домовленості перерахував позивачу грошові кошти у загальному розмірі - 10 500 грн., чотирма платежами, що підтверджується банківськими виписками: 26.02.2013p.- 1 000 грн., 11.04.2013р.- 3 000 грн., 31.05.2013p.- 3 500 грн. та 29.07.2013р. - 3 000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 61 810,12 грн. (72 310,12 грн. - 10 500 грн. (часткова оплата)).

21.06.2013р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу вих. № 21/06/2013/1, з вимогою погасити заборгованість. Факт направлення листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.06.2013р.

На дану претензію відповідач відповіді не надав, належним чином не відреагував та грошові кошти не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував взяті на себе зобов'язання, здійснивши поставку товару, а відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав, здійснивши часткове перерахування грошових коштів.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, сторонами було укладено договір поставки товару у спрощений спосіб, відповідно до умов якого позивач виступив постачальником, а відповідач - покупцем.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпреко» (04214, м. Київ, вул. Північна, 6, літера А1, офіс 1, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16 А, код ЄДРПОУ 37290067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Посуд Трейдинг» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4 а, офіс 139; 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154 А, код ЄДРПОУ 37820048), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 61 810 (шістдесят одна тисяча вісімсот десять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук