Ухвала

від 02.12.2013 по справі 2а-10175/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/77291/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

від позивача - Гринюк О.М., Тренова О.В.,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2012

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012

у справі № 2а-10175/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В."

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2012 відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25.05.2012 № 0000132230, № 0000142230, № 0000152232 та № 0000152231, скасування Акта перевірки № 197-22-30-30530955 від 07.05.2012 в частині.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152231 від 25.05.2012, в цій частині позов задоволено. В решті постанову залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також, не погодившись з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2012, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, складено Акт перевірки від 07.05.2012 № 197-22-30-30530955, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. зі змінами і доповненнями: заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 036 643,0 грн.,

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами і доповненнями, абзацу «а» п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12-2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями: заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91 934,00 грн., та завищення заявленого бюджетного відшкодування в розмірі 3 151 929,00 грн.,

- п.103.10 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ: недонарахування податку на доходи нерезидента, отримані ним із джерелом їх походження з України на загальну суму 94128,44 грн.,

- п.7 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2001 № 470, та з 01.01.2011 - п.103.9 ст.103 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ: неподача до податкового органу «Звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів» (по кожному нерезиденту окремо) по інших доходах нерезидентів.

З урахуванням заперечень позивача, а також здійсненого перерахунку грошових зобов'язань внаслідок часткового визнання відповідачем незаконності встановлених перевіркою порушень, на підставі Акта перевірки, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2012:

- № 0000132230, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 171 280,00 грн., з яких за основним платежем - 137 024,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 256,00 грн.;

- № 0000142230, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 114918,00 грн., з яких за основним платежем - 91 934,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 984,00 грн.;

- № 0000152232, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, у розмірі 99 358,06 грн., з яких за основним платежем - 94 128,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 229,62 грн.

- № 0000152231, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 558 201,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування повідомлення-рішення № 0000152231, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток " цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств " втрачає чинність 01 квітня 2011 року.

Отже, в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми даного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже, оскільки пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 видатків, які виникли до 01.01.2011, такі видатки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності включення позивачем у декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності попереднього податкового року в сумі 4 558 201,00 грн.

При цьому, колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття відповідачем спірних повідомлень-рішень від 25.05.2012 №0000132230, №0000142230, №0000152232, та вважає, що рішення судів в цій частині не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в порушення п.1.32, ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами і доповненнями, ТОВ «ДОКА Україна Т.О.В.» до складу валових витрат включено витрати в розмірі 548 098,00 грн., не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності підприємства та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, суди дійшли висновку про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки до складу податкового кредиту позивачем було включено суму ПДВ, що не відносяться до валових витрат, сплачену за послуги з пошуку клієнтів - третіх осіб ТОВ «ВВ-Інформ-Груп» на суму 32 100,00 грн., ТОВ «ВЕСТКОМПЛЕКТСЕРВІС» на суму 46 251,00 грн. та послуги, пов'язані із сприянням у поверненні майна ПП «Спутник-А» на суму 13 583,00 грн., що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 91 934,00 грн. і відповідно до заниження сум податку на додану вартість у розмірі 91 934,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені з ТОВ «ВВ-Інформ-Груп», ТОВ «Весткомплектсервіс», ФОП ОСОБА_4, ПП «Спутник-А» договори на послуги із пошуку клієнтів (агентські) та послуги, пов'язані із сприянням у поверненні майна від його контрагентів.

Відповідно до умов договорів, Виконавець в порядку та на умовах, визначених договорами та чинним законодавством України, за винагороду зобов'язується надавати Замовнику (позивачу) послуги із пошуку клієнтів - третіх осіб (контрагентів Замовника) з метою укладання договорів на продаж та оренду будівельної опалубки (надалі - Майно) та сприянню у вчиненні від імені та за рахунок Замовника правочинів з купівлі-продажу та оренди Майна, а саме: ведення попередніх переговорів, сприяння укладенню договорів.

Факт надання Виконавцем послуг, підтверджується підписаним актом виконаних робіт на основі укладеного Замовником з клієнтом договором за посередництвом Виконавця.

Разом з тим, на виконання умов зазначених договорів, в матеріалах справи наявні акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), договори з контрагентами за посередництвом комерційних агентів, звіт про проведені роботи, (оформлення інших підтверджуючих документів умовами договорів передбачено не було).

Слід зазначити, що такі види діяльності як продаж та надання в оренду будівельної опалубки є основними видами діяльності позивача, відповідно до його статуту та довідки статистики (ЄДРПОУ).

Висновки судів відносно того, що знайдені комерційними агентами клієнти - треті особи є постійними покупцями позивача, не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи свідчать, що договори купівлі-продажу та договори оренди з такими контрагентами були укладені лише після того, як були укладені агентські договори.

Крім того, судами зазначено, що позивач не сплачував податок з доходів нерезидента, при перерахуванні нерезидентам «DOKA GMBH» Австрія та «DOKA Bulgaria EOOD» Болгарія валютних коштів у вигляді доходів із джерелом їх походження з України.

Позивачем не було надано до перевірки довідки про підтвердження статусу резидентства фірми «DOKA GMBH» Австрія та фірми «DOKA Bulgaria EOOD» Болгарія, в яких зазначено, що такі довідки підтверджують той факт, що нерезидент є особою з постійним місцезнаходженням в зазначеній країні у розумінні Угоди між урядом України та зазначеної в довідці країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

При цьому, в матеріалах справи наявні: Сертифікати про статус резидента за 2008, 2010-2012 роки відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування між Австрією та Україною стосовно «DOKA GMBH» (т. ІІ а.с.92, 109, 113, 117); копія витягу з торгового реєстру від 03.09.2008 стосовно «DOKA GMBH» Австрія; копія витягу з історичними даними станом на 13.08.2008 стосовно «DOKA GMBH» Австрія; нотаріально посвідчена копія довідки від 05.11.2010 стосовно «DOKA Bulgaria EOOD» Болгарія (т. ІІ а.с.98).

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та вказаними підприємствами, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємств основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2012 № 0000132230, № 0000142230, № 0000152232 та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25.05.2012 № 0000132230, № 0000142230, № 0000152232 скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль