Рішення

від 02.12.2013 по справі 910/18174/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18174/13 02.12.13

За позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЙ"

Про стягнення 52 875,47 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Косенко О.В. посвідчення №020151 від 03.09.2013р.

Від позивача 1 Волощенко. Н.В. дов. №2 від 11.07.2013р.

Від позивача 2 Сукач А.І. дов. №5605 від 11.10.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЙ" про стягнення з останнього заборгованості за договором зберігання №2-Г від 04.01.2012 у розмірі 52 875,47 грн., крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 порушено провадження у справі №910/18174/13 та призначено розгляд справи на 16.10.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/18174/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 30.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу №910/18174/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/18174/13 до свого провадження.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.10.2013, від 13.11.2013 розгляд справи відкладався на 02.12.2013, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник прокуратури у судове засідання 02.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник позивача 1 у судове засідання 02.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі, відповідно до яких повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник позивача 2 у судове засідання 02.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі та підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача повторно у судове засідання 02.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/18174/13 від 23.09.2013 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 року N02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/18174/13.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача 1, позивача 2 та Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2012 року між Бориспільським ДПБВК № 119 (далі - Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОЙ» (далі - Поклажодавець) було укладено договір зберігання №2-Г (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець передав, а Зберігач приймає на відповідальне платне строкове зберігання таке майно (далі - Майно):

№Характеристики особливі ознаки майнаОдиниця виміруКіль кість оди ницьВартість за одиницю, грн.Загальна (оціночна) вартість, грн.Початок зберігання (зазначити дату)Закінчення зберігання (зазначити дату) 1Продукти харчування (борошно)Т. 20 500,00 10000,00 01.01.2012 31.12.2012

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що Поклажодавець оплачує Зберігачу (ДПБВК № 119) послуги зі зберігання в порядку та у розмірі зазначених у договорі, а саме до 25 числа кожного місяця по 9 326,47 грн. відповідно до калькуляції на надання послуг по зберіганню.

Крім того, п. 3.4 Договору сторони погодили, що комунальні послуги (електроенергія та теплопостачання) сплачуються Поклажедавцем окремо, згідно фактичних витрат та калькуляцій, погоджених обома сторонами до 25-го числа поточного місяця.

Зберігач вправі вимагати оплату за фактичний строк зберігання, якщо Майно витребуване достроково або не забрано в строк, встановлений п.1.1. даного Договору (п. 2.1.5 Договору).

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так, ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, після звернень Державного підприємства Бориспільської виправної колонії № 119 управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ДПБВК №119) до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області було встановлено наступне.

На виконання умов Договору Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання Майно, а саме борошно у кількості 20 тон, на загальну вартість 10 000,00 (десять тисяч) грн., що підтверджується актом прийому - передачі від 04.01.2012р. (Додаток №1 до Договору),(копія якого міститься в матеріалах справи).

Однак, за твердженням Позивача Відповідач порушив умови Договору та не оплатив зазначені послуги, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за 2012 рік у розмірі 52 875,47 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору Позивач, 30.04.2013р. на адресу Відповідача: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 1 направляв претензію №20-2268 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 52 875,47 грн. Проте, останній залишив претензію без належної відповіді та реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач виконав свої зобов'язання частково та має заборгованість у розмірі 52 875,47 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 720,50 грн. до 68 820,00 грн.). Зважаючи, що заявлена сума позову складає 52 875,47 грн., звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1 720,50 грн.

Згідно діючого законодавства України, Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області наділена правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача, а з урахуванням п. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняться від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЙ» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЙ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 1, код ЄДРПОУ 32349325), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (08343, Київська область, Бориспільські район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1, код ЄДРПОУ 08680201) заборгованості за договором зберігання №2-Г від 04.01.2012р. у розмірі 52 875,47 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЙ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 1, код ЄДРПОУ 32349325), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України 1 720,50 грн. судового збору.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Дата складання повного рішення 05.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна