Постанова

від 26.11.2013 по справі 802/4413/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2013 р. Справа № 802/4413/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: приватної виробничо-торгової фірми "Осіріс"

про: стягнення заборгованості в розмірі 6380 грн. 74 коп.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФ України в місті Вінниці) з позовом до приватної виробничо-торгової фірми "Осіріс" (далі - ПВТФ "Осіріс") про стягнення заборгованості в розмірі 6380 грн. 74 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 23.10.2013р. за відповідачем перед УПФ України в місті Вінниці рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6380 грн. 74 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі, крім того, наголосив на тому, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.41).

Представник відповідача письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватна виробничо-торгова фірма "Осіріс" зареєстрована в УПФУ в місті Вінниці 26.01.1995, реєстраційний номер 0231031717, код ЄДРПОУ 20109526.

Станом на 23.10.2013р. борг ПВТФ "Осіріс" по страхових внесках на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед УПФ України в місті Вінниці становить 6380 грн. 74 коп.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин), (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 №64/8663, (чинної на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у строк до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 Закону №1058-IV, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Слід відзначити, що з 01 січня 2011 року набрав законної сили Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464).

Відповідно до абзацу 5 частини 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 Закону №1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З метою погашення вищезазначеної заборгованості на адресу відповідача надсилалась вимога про сплату боргу № Ю-2633 від 08.10.2013р. на суму 6380 грн. 74 коп., яка отримана останнім 14.10.2013р. (а.с. 8).

Зазначена вимога про сплату боргу відповідачем не виконана та не оскаржена.

Судом враховано, що на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед УПФ України в місті Вінниці становить 6380 грн. 74 коп., що підтверджується витягом з картки особового рахунку ПВТФ "Осіріс" (а.с. 9-16), довідкою УПФ України в місті Вінниці вих. № 5689 від 23.10.2013р. (а.с. 7).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування" (чинної на момент виникнення спірних відносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат то, згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватної виробничо-торгової фірми "Осіріс" (вул. Космонавтів, 79/10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20109526) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905, р/р 25603323421203 ОПЕРВ ВАТ "Державний Ощадбанк" МФО 302076) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6380 грн. 74 коп. (шість тисяч триста вісімдесят грн. 74 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна:

суддя:

секретар: