Рішення

від 05.12.2013 по справі 913/3110/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 грудня 2013 року Справа № 913/3110/13

Провадження № 15/913/3110/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до Комунального закладу "Луганське навчально-виховне об'єднання № 59", м.Луганськ

про стягнення 00 грн. 02 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Семендяєв О.С. - юрисконсульт, довіреність № 113-д від 11.12.2013;

від відповідача - Принь Ю.В. - директор, наказ №69/3 від 21.08.1990; Будюкіна Я.С. - головний бухгалтер, довіреність №437 від 04.12.2013.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 204 від 12.02.2013 про закупівлю за державні кошти в сумі 204978грн. 24 коп., 3% річних у сумі 1623 грн. 22 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2013 розгляд справи призначений на 02.12.2013.

Відзивом № 419 від 27.11.2013 відповідач проти позову заперечив, але не навів письмового обґрунтування своїх доводів. Крім того, відповідачем були надані платіжні доручення № 264, № 265, № 268, № 269 від 20.11.2013, з яких вбачається, що останнім сплачено за теплопостачання за березень - травень 2013 у сумі 102107 грн. 57 коп.

Заявою б/н від 26.11.2013 позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу з 204978 грн. 24 коп. до 102870 грн. 67 коп., у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем.

Заявою б/н від 05.12.2013 позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості з 204978 грн. 24 коп. до 00 грн. 01 коп. та 3% річних з 1623 грн. 22 коп. до 00 грн. 01 коп.

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду у справі є стягнення з відповідача заборгованості за березень-вересень 2012 року в сумі 00 грн. 01 коп., 3% річних за період з 20.05.2013 по 20.10.2013 у сумі 00 грн. 01 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2013 оголошувалась перерва до 05.12.2013.

У судовому засіданні 05.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач, учасник) та Комунальним закладом "Луганське навчально-виховне об'єднання № 59" (відповідач, замовник) був укладений договір про закупівлю за державні кошти № 204, за яким учасник зобов'язався у 2013 році поставити замовникові (ДКПП 40.30.1 - послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) теплову енергію, належної якості, в об'ємах, визначених цим договором (додаток № 1), до межі балансової та експлуатаційної належності, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити поставлену теплову енергію у повному обсязі, згідно із встановленими відповідно до діючого законодавства України тарифами, у строки, передбачені договором (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору найменування предмету постачання: теплова енергія.

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору (додаток № 3) становить 1126089 грн. 94 коп., у т.ч. вартість фактично спожитої теплової енергії - 876753 грн. 70 коп., вартість приєднаного теплового навантаження - 249336 грн. 24 коп.

Замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію в 5-денний строк з дня отримання рахунку (п.4.2 договору).

Договір вступає в дію з 12.02.2013 і діє по 31.12.2013 (п.10.1 договору).

Свої договірні зобов'язання позивач у період з березня 2013 року по вересень 2013 року виконав повністю, але відповідач оплату отриманої теплової енергії здійснював частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 204978 грн. 24 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.4.2 договору сторони передбачили, що замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію в 5-денний строк з дня отримання рахунку.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт надання позивачем послуг відповідачу підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами на включення (відключення) опалення (а.с.86-87), рахунками на оплату (а.с.88-94), реєстрами видачі рахунків споживачам (а.с.95-99).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 204 від 12.02.2013 за період з березня 2013 року по вересень 2013 року в сумі 00 грн. 01 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.12.2013).

Як було встановлено судом при розгляді справи відповідач після звернення позивача з даним позовом до суду (18.11.2013), погасив існуючу заборгованість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.126-132).

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 00 грн. 01 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.12.2013) підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.05.2013 по 20.10.2013 у сумі 00 грн. 01 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.12.2013).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 3% річних у сумі 00 грн. 01 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.7 ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету. Водночас в абзаці 3 підпункту 5.2 пункту 5 пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 4132 грн. 02 коп., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 206601 грн. 44 коп. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 4132 грн. 02 коп., яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4132 грн. 02 коп., у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, перерахований за платіжним дорученням № 2013 від 13.11.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Комунального закладу "Луганське навчально-виховне об'єднання № 59" задовольнити частково .

2. Стягнути з Комунального закладу "Луганське навчально-виховне об'єднання № 59", кв.Ольховський, б.15-А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 13380872, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24047779, 3% річних у сумі 00 грн. 01 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 00 грн. 01 коп. припинити.

4. Повернути з державного бюджету України Луганському міському комунальному підприємству "Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24047779, судовий збір у сумі 4132 грн. 02 коп., який сплачений за платіжним дорученням № 2013 від 13.11.2013 у розмірі 4132 грн. 02 коп., оригінал якого слід вилучити з матеріалів справи № 913/3110/13.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу платіжного доручення № 2013 від 13.11.2013.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2013.

Суддя С.В. Смола