Постанова

від 02.12.2013 по справі 2а-3651/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2013 року 16:31 № 2а-3651/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» доМіжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проскасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2012р., за участю:

представника позивача - Безсмертний О.М.

представника відповідача - Завгороднєва О.М.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2012р. №0000190700.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012р. позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012р. постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012р. залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013р. справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, що у період з 25.01.2012 по 14.02.2012 року відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт №124/4020/7/25392188 від 14.02.2012р. про результати позапланової невиїзної перевірки з питання достовірності нарахування і сплати податку на додану вартість за період 01.12.2010 - 31.10.2011р." (далі за текстом - також Акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 змінами та доповненнями, та п. 198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2751 зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 1 314 344 ,99 саме:

№ п/пПеріодСума, грн. 1 12.2010 169 501,66 2 01.2011 263 876,92 3 02.2011 151 545,59 4 04.2011 250 098,58 5 05.2011 353 378,24 6 06.2011 95 298,68 7 07.2011 30 645,32 Всього 1 314 344,99

- пп.14.1.18 пЛ4.1 ст.14, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 1 314 344,99 грн., а саме:

№ п/пПеріодСума, грн. 1 01.2011 169 501,66 2 02.2011 263 876,92 3 03.2011 151 545,59 4 05.2011 250 098,58 5 06.2011 353 378,24 6 07.2011 95 298,68 7 08.2011 30 645,32 Всього: 1 314 344,99

На підставі Акта перевірки 01.03.2012р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1 314 345грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 62 973 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та як вже було встановлено судами, до податкового кредиту позивач відніс суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Камала" в розмірі 572 866,01 грн., а саме:

Період випискиКодНазва контрагентаСума розбіжностей, грн.Період включення до ПКСума, грн. 02.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 124943,51 02.2011 124 943,51 04.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 152140,25 04.2011 152 140,25 05.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 169838,25 05.2011 169 838,25 06.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 95298,68 06.2011 95 298,68 07.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 30645,32 07.2011 30 645,32

Всього - 572 866,01.

Проте, як вбачається з Акта перевірки, підставами для вказаних вище висновків відповідача були наступні обставини: "СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП отримано від Жовтневої МДПІ у м. Маріуполі акти перевірок ПП «Кaмала"(код за ЄДРПОУ 37303306) від 01.07.2011р. № 1596/23-2/37303306, від 26.08.2011 р. № 2195/23-2/37303 яке являється постачальником ДП "КК "РОШЕН".

Від ДПІ у Київському районі м. Донецька до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя отримано спецповідомлення про викритий "конвертаційний" центр від 04.06.2011р. №5153/8/26-013, у якому зазначено, що ТОВ "Гранд 2009" (код ЄДРПОУ 36560901) входить до групи підприємств, які складають "конвертаційний" центр, діяльність якого спрямована на надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань, конвертації безготівкових коштів в готівку, легалізацію (відмивання) доходів, одержи злочинним шляхом. По даному факту порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбач ч.3 ст.212 та ч.2 ст.205 КК України. Організатор "конвертаційного" центру на сьогоднішній і затриманий згідно ст. 115 КПК України.

Перевірка проводилась в приміщенні Жовтневої МДПІ м. Маріуполя у зв'язку із надходженням від ДПІ у Київському районі м. Донецька матеріалів перевірки ТОВ "Гранд 2009" (код ЄДРПОУ 36560901), а саме: довідки №5165/15-213/36560901 від 22.08.2011р про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Гранд 2009" (код ЄДРПОУ 36560901) з питань підтвердження відомостей, отриманих від платників та спецповідомлення про відкритий "конвертаційний центр від 04.06.2011р. №5153/8/26-013.

При перевірці ПП "Камала" (код за ЄДРПОУ 37303306) встановлено, що постачальником реалізованої ДП "КК "РОШЕН" продукції (мука вищого ґатунку), являється ТОВ "Гранд 2009" (код ЄДРПОУ 36560901), яке входить до групи підприємств, які складають конвертаційний центр (від ДПІ у Київському районі м. Донецька до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя надійшло спецповідомлення про викритий "конвертаційний" центр від 04.06.2011р.). По даному факту порушено кримінальну справу за статтею 212, 205 УПК України. Організатор конвертаційного центу на сьогоднішній день затриманий у порядку ст. 115 УПК.

ГВПМ у м. Маріуполі надані пояснення ОСОБА_3, яка у перевіряємому періоді була директором ПП "Камала". Згідно наданих пояснень встановлено, що директор ПП "Камала" ОСОБА_3 до діяльності підприємства ніякого відношення не має, підприємство було зареєстровано за грошову винагороду, без мети зайняття підприємницької діяльністі. З ДП "КК "РОШЕН", як директор ПП "Камала" зазначена особа ніяких договорів не складала. Всі податкові накладні, підписані директором ПП "Камала" ОСОБА_3 вважає незаконними фіктивними".

Таким чином, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ»Гранд 2009» (контрагент - постачальник) та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу є недійсними.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та контрагентом не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 01.03.2012р. №0000190700, а тому адміністративний позов Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2013р.

Суддя В.В. Амельохін