Ухвала

від 27.11.2013 по справі 820/5768/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р.Справа № 820/5768/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Леонова А.С.

представника відповідача Гиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 820/5768/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними та скасування податкового-повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛОТПРОМ» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнатно протиправними та повністю скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за № 0002412210 від 05.07.2013 року, за яким нарахована до сплати сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66313,75 грн., з яких 53051,00 грн. - за основним зобов'язанням з податку на прибуток, 13262,75 грн. - за штрафними санкціями та за № 0002422210 від 05.07.2013 року, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50524,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" (вул. Клочківська, б. 192-А, оф. 108, м.Харків, 61041, код 38381783) судовий збір у розмірі 1133 (тисяча сто тридцять три) грн. 97 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст. 78,135,138,152,198,201 Податкового Кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ФОП ОСОБА_3 за період грудень 2012 року, результати якої оформлені актом № 2358/2210/38381783 від 20.06.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, п. 135.2 ст. 135, п. 135.4. ст. 135, п. 138. 1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до порушення ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями та внаслідок чого було занижено податок на прибуток на суму 53051 грн. за VI квартал 2012 року; п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, податковий кредит було занижено на суму 50524 грн., що призвело до порушення ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, та внаслідок чого було завищення "Від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду)" з податку на додану вартість у сумі 50524 грн.

На підставі вказаного акту перевірки №2358/2210/38381783 від 20.06.2013 року відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 року №0002412210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66313,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 0002422210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50524 грн..

З дослідженого акту перевірки №2358/2210/38381783 від 20.06.2013 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_3 у зв"язку з тим, що останній не надав у повному обсязі документи та на підставі акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Мануал-груп" та ТОВ "Дісі Лінк" за грудень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та діями відповідача щодо їх складання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки носять характер суб»єктивних припущень та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "УКРЛОТПРОМ" (Покупець) та ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) укладено договір поставки №2/12 від 03.12.2012 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, характеристика та вартість за конкретну партію якого обумовлюється сторонами у конкретному замовленні та закріплюються у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену грошову суму.

Реальність виконання умов укладеного договору №2/12 від 03.12.2012 року підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними.

В оплату отриманих послуг за договором з ФОП ОСОБА_3 позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються виписками з банку.

У підтвердження подальшої реалізації придбаної продукції ТОВ "УКРЛОПРОМ" було укладено договір поставки № 1 від 19.11.2012 року із ТОВ "ЄВРОЛОТ", договір поставки № 19 від 15.05.2013 року із ТОВ "Легіон-2013", договір поставки № 11 від 01.03.2013 року із ТОВ "МАЛЄВ", договір поставки № 17 від 04.04.2013 року із ТОВ "Три лева", реальність яких підтверджується специфікаціями до договорів, переліками комплектації лотерейного терміналу, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до договору суборенди №100 від 01.01.2013 р., укладеного між ТОВ "УКРЛОТПРОМ" (суборендатор) та ТОВ "БІЗНЕС_ЦЕНТР ПУШКА" (орендар), орендар передає суборендареві у строкове платне тимчасове користування приміщення, що знаходиться за адресою м.Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, б. 171. Реальність вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актом здачі-приймання приміщення від 01.01.2013 року .

Про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договору між позивачем та ФОП ОСОБА_3 підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено матеріалами справи, правочин укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_3 виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ФОП ОСОБА_3 належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ним отримано від Основ'янської МДПІ акт №1724/17.2-07/НОМЕР_3 від 25.03.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин, із ТОВ Дісі Лінк" та ТОВ Мануал Груп", колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 лише на підставі акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ФОН ОСОБА_3."та відповідно зменшувати розмір від"ємного значення сум податку на додану вартість за спірний період .

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 встановлено наступне.

Підставами для встановлення порушення п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в результаті чого було занижено податок на прибуток за ІV квартал 2012 року на суму 53051 грн. в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ФОП ОСОБА_3 та ведення господарської діяльності, однак факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат у розмірі 53051,00 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток за 4 кв. 2012р. в сумі 66313,75 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛОТПРОМ" у частині скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відносно зроблених висновків щодо нікчемності правочинів та нереальності здійснення господарських операцій, викладених в акті перевірки № 2359/2210/38381783 від 20.06.2013 року під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "УКРЛОПРОМ" з питання документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) за період грудень 2012 року, суд першої інстанції об»активно зазначив наступне.

Процедура складання акту перевірки врегульована "Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.

Вищевказаним Порядком передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, за змістом вищенаведеного, право на складання акту перевірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки.

При цьому неправомірність дій посадових осіб щодо складання акту перевірки може бути обумовлена або відсутністю самого факту проведення перевірки за наслідками якої складено акт, або наявністю порушень процедури його складання.

Дії відповідача, пов'язані зі складанням самого акту перевірки з викладенням в ньому висновків не можуть бути визнані протиправними, оскільки це технічні дії, направлені на складання службового документа та відображення в ньому фактичних данних встановлених в ході такої перевірки, і такі дії окремо не можуть порушувати права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшоа до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відносно зроблених висновків щодо нікчемності правочинів та нереальності здійснення господарських операцій, викладених в акті перевірки № 2359/2210/38381783 від 20.06.2013 року під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "УКРЛОПРОМ" з питання документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) за період грудень 2012 року не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст.78,135,138,152,198,201 Податкового Кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 820/5768/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2013 р.