Постанова

від 20.11.2013 по справі 826/17427/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2013 року 17 год. 04 хв. № 826/17427/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Вінецької Р.И. (довіреність від 01.11.2013р. б/н), відповідача - Денисенко О.Е. (довіреність від 21.06.2013р. № 377/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «Обрій 2000» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2013 року № 0002981550, - В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством «Обрій 2000» (далі - ПП «Обрій 2000», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2013 року № 0002981550.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у ДПІ не було достатніх правових підстав для обрахунку на власний розсуд розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності спірним податковим повідомлення-рішенням. Позивач зазначає, що ним у відповідності до норм чинного законодавства України були задекларовані та сплачені суми орендної плати за земельні ділянки державної власності, що знаходяться за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 30-34-в (згідно податкової декларації з плати за землю, підписаної 24.01.2013р.), - у розмірах визначених відповідно до умов нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 30.11.2004р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (запис від 28.12.2004р. № 85-6-00163) у книзі державної реєстрації договорів оренди, та на підставі витягу з технічної документації Ю-18470/2008 про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 07.07.2008р. № 653. Зокрема, орендна плата була визначена Сторонами цього Договору в розмірі, передбаченому нормативними актами, що діяли на час його укладення, а саме у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормами п. 288.1, п. 288.4 та п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються саме у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. В силу вказаних норм права позивач не може бути змушений сплачувати орендну плату в розмірі, що перевищує розмір орендної плати, передбачений у договорі оренди земельної ділянки (тобто у розмірі більше 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), оскільки це прямо суперечитиме нормам цього ж Кодексу. 28 лютого 2013 року Київська міська рада прийняла Рішення № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України». Водночас, позивач зазначає що, жодних змін до вказаного Договору оренди земельної ділянки, зокрема, в частині розміру орендної плати з моменту його укладення та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Сторонами не вносилося, оскільки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не проінформувало ПП «Обрій 2000» про збільшення орендної плати за вказану земельну ділянку та про необхідність внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки. З вищенаведеного виливає, що як у платника орендної плати (позивача), так і у податкового органу відсутні інші підстави для нарахування сум податку, ніж відповідний договір оренди земельної ділянки, положення якого в свою чергу регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач вказує на те, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам, встановленим нормою ч. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, а саме: згідно тексту податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013р. № 000298155 позивачу збільшено грошове зобов'язання по неналежному податковому платежу - плата за землі сільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами; графа спірного податкового повідомлення-рішення «посилання на пункту та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань» не заповнена.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 20.11.2013р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в результаті проведення працівником ДПІ камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) ПП «Обрій 2000» по орендній платі за земельні ділянки держаної або комунальної власності за 2013 рік (акт від 19.06.2013р. № 119/15-5-14/31173950) встановлено порушення підприємством норм ст. 54, ст. 274 і ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем розміру орендної плати за вказані земельні ділянки за квітень 2013 року на суму 1 718, 43 грн.

На підставі акта камеральної перевірки ДПІ винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013р. № 0002981550 на суму 2 148, 04 грн. (в т.ч. основний платіж - 1 718, 43 грн., штрафна санкція - 429, 61 грн.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні по даній справі заперечував проти позову в повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 30 листопада 2004 року між ПП «Обрій 2000» (Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі строком на 25 років (реєстраційний запис за №85-6-00163 від 28.12.2004р.), відповідно до якого позивачу на підставі п. 88 рішення Київської міської ради від 10.0.72003р. № 638/798 та за Актом приймання-передачі передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 0,1184 га, що розташована за адресою: Андріївський узвіз, 30-34-в у Подільському районі м. Києва, - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до п. 2.2 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації від 01.07.2004р. № Ю-28604/2004 Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації становить 1 044 130, 00 грн.

За умовами п. 4.1. і 4.2 вказаного Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється у наступних розмірах:

- у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки на період будівництва об'єкта;

- після введення в експлуатацію: 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі житлового фонду; 2 відсотків від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі об'єктів соціальної інфраструктури житлового будинку.

Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 4.3 цього Договору).

Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом , за згодою сторін, але не частіше ніж один раз на рік (п. 4.7 Договору).

Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки (п. 4.9 Договору).

Надалі з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України, Київською міською радою було прийнято Рішення від 28.02.2013р. за № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України». Дане рішення було оприлюднене у встановленому чинним законодавством порядку (такий порядок затверджений Рішенням Київської міської ради від 04.02.1999р. № 138/239 «Про порядок набуття чинності та оприлюднення нормативно-правових актів»), шляхом опублікування в газеті «Хрещатик» (№ 45, квітень 2013 року).

Відповідно до п. 1, 2 і 4 цього Рішення Київською міською радою вирішено:

- внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747).

- орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

- органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.

Відомості про договір оренди за реєстраційним № 85-6-00163 від 28.12.2004р., укладений із землекористувачем (ПП «Обрій 2000») щодо платного строкового користування земельною ділянкою за адресою: Андріївський узвіз, 30-34-в Подільського району, наявні у Додатку «Перелік договорів оренди земельних ділянок, розмір річної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу України» до цього Рішення Київської міської ради під порядковим номером 1039.

24 січня 2013 року ПП «Обрій 2000» (ідентифікаційний код 31173950) подало до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (далі - Податкова декларація), в якій задекларувало суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної власності, що підлягає сплаті, у розмірі 21 332, 25 грн. за рік (в т.ч. 1 777, 69 грн. - за січень-листопад 2013 року та 1 777, 66 грн. - за грудень 2013 року).

Згідно додатку 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» в користуванні ПП «Обрій 2000» на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.11.2004р. (терміном дії на 25 років, дата державної реєстрації Договору - 28.12.2004р. № 85-6-00163) знаходиться земельна ділянка площею 0,1184 га, що розташована за адресою: Андріївський узвіз, 30-34-в у Подільському районі м. Києва, Орендодавець - Київська міська рада, категорія земель, на яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення - інші землі відведені під майбутнє будівництво, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації - 1 422 150, 04 грн.

Протягом лютого - листопада 2013 року позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказану земельну ділянку у розмірах, передбачених цим Договорами.

19 червня 2013 року ДПІ провела камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) ПП «Обрій 2000» (ідентифікаційний код 31173950) по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік (вх. від 24.01.2013р.) з додатком № 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» до неї (далі - Податкова декларація), за результатами якої складений Акт від 19.06.2013р. № 119/15-5-14/31173950.

В ході проведення вказаної перевірки вказаної податкової звітності ПП «Обрій 2000» перевіряючим встановлено допущення підприємством арифметичної (методологічної) помилки у Податковій декларації (розрахунку), а саме: зазначений невірний розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за квітень 2013року: за даними платника податків сума орендної плати становить 1 777, 69 грн., за даними перевірки - 3 496, 12 грн. (сума розбіжності - 1 718, 43 грн.).

Зокрема, всупереч положенням рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 ПКУ» розмір податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки, задекларований перевіряємим підприємством у своїй Податковій декларації (розрахунку) за квітень 2013 року є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

На підставі вищевикладеного в Акті камеральної перевірки були зроблені висновки про те, що ПП «Обрій 2000» занижено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за квітень 2013 року, заявлену платником податків у Податковій декларації за 2013 рік (вх. від 24.01.2013р.) на суму 1 718, 43 грн.

05 липня 2013 року ДПІ на підставі вказаного Акта камеральної перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0002981550 (форми «Р»), яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу визначила ПП «Обрій 2000» суму грошового зобов'язання за платежем «плата за землю сільськогосп. призначення, що вноситься юридичними особами» (код бюджетної класифікації 13050200) в розмір 2 148, 04 грн., в тому числі 1 718, 43 грн. - основного платежу, 429, 61 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.10.2013р. № 4858/10/26-15-10-08, винесеного за результатами розгляду первинна скарги Підприємства на спірне податкове повідомлення-рішення, така скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013р. № 0002981550 - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів (в т.ч. плати за землю), що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому ст. 5 ПК України установлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому, відповідно до п. 10. Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю відноситься до загально-державних податків і зборів.

Справляння плати за землю здійснюється у відповідності до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, визначених у розділі XIII «Плата за землю».

В силу норм п. 269.1 ст. 269 цього Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

При цьому в силу вимог ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори (в т.ч. елементи податків, до яких, зокрема, згідно пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 ПК України відноситься ставка податку).

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У відповідності до п. 288.2, 288.3 і 288.4 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV (в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди землі) визначено, що, однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 цього ж Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під орендною платою розуміється платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст. 23 цього ж Закону).

Одночасно п. 288.7 ст. 288 зазначеного Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати , строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу .

Зокрема, в силу норм підпункту 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІ Кодексу .

В силу п. 274.1 ст. 274 ПК ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

В контексті вищевикладеного судом вбачається, що орендна плата за землі державної або комунальної власності є загальнодержавним податком, встановлення розмірів якого (ставки) та порядку сплати починаючи з 01 січня 2011 року здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. При цьому орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як зазначалося раніше, в квітні 2013 року було оприлюднене Рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. за № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України», яке на даний час чинне.

Згідно норм ч. 4 ст. 19 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999р. № 401-ХIV та п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України плата за землю належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів, а відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України рішення Київської міської ради, прийнятті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

В ході розгляду даної справи позивачем не було надано суду жодних документальних доказів оскарження ним Рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. за № 89/9146 в судовому порядку.

Зважаючи на законодавче застереження про мінімальний розмір орендної плати, передбачений підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, суд дійшов висновку, що ненадсилання виконавчим органом Київської міської ради письмового повідомлення на адресу підприємства-орендаря з пропозиціями винесення зміни до договору оренди земельної ділянки в частини збільшення розміру орендної плати, за наявності оприлюдненого та чинного рішення Київської міської ради з питань приведення у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України такого договору оренди земельної ділянки, не звільняє орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності від сплати орендної плати в розмірі, встановленою цим Кодексом (тобто 3% відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Аналогічна правова позиція також викладена в рішення Вищого адміністративного суду України (Ухвала ВАСУ від 25 червня 2013 року № К/800/19896/13, Ухвала ВАСУ від 16 квітня 2013 року № К/9991/33396/12, Ухвала ВАСУ від 07 листопада 2012 року № К/9991/42672/12, Ухвала ВАСУ від 08 жовтня 2012 року № К/9991/52059/12).

За результатами аналізу змісту Договору оренди земельної ділянки від 28.02.2004р. судом встановлено, що умовами цього Договору визначено обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату в розмірах з урахуванням змін чинного законодавства України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковий орган при визначенні позивачу суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за квітень 2013 року спірним податковим повідомлення-рішенням правомірно керувався нормами пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а не положенням п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки.

Що ж до посилання позивача на недоліки в оформлені спірного податкового повідомлення-рішення, то, на думку суду, допущення ДПІ таких формальних порушень як зазначення невірної назви платежу (з урахування правильного вказання коду бюджетної класифікації такого платежу) та не наведення пунктів і статей нормативно-правових актів, які були порушенні, при складанні податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013р. № 0002981550, безпосередньо не невілює факт вчинення ПП «Обрій 2000» податкового правопорушення - заниження суми орендної плати за квітень 2013 року в розмірі 1 718, 43 грн. та не впливає на правильність розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Обрій 2000» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова