Ухвала

від 14.08.2013 по справі 820/3394/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р.Справа № 820/3394/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Кононенко З.О.

Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЛЬЯНС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі № 820/3394/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЛЬЯНС"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Юральянс" в якому просив суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 19888,46 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту відповідача за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 26 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону - 1 особа. Відповідач за не зайняті робочі місця інвалідами повинен сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 19888,46 грн.

Задоволняючи позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, суд першої інстанції виходив з приписів ст. ст. 18,19, 20 Закону України " Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" ( далі-Закон).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно статті 18 Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" встановлена форма звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції від 20.11.2012 року Закону №5492-VI) подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення", Державна служба зайнятості має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Частина 3 статті 18-1 Закону вказує, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Тобто, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Відповідно до положень ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні Дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, законодавством передбачена обов'язковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 23.04.2013 року за № 8133 22/13 відповідачем 18 квітня 2012 року подано звіт за формою 3-ПН (про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів).

Колегія суддів зазначає, що вільні вакансії для інвалідів на підприємстві відповідача були протягом всього 2012 року, проте звіт Форми № 3-ПН надавалися до центру зайнятості один раз протягом року.

Відповідно до звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, протягом 2012 року на підприємстві інваліди не працювали, в звіті підприємство само визначило адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на суму 19 888 грн. (а.с.5)

З огляду на зазначене, колегія суддів оцінює, як неналежне виконання підприємством відповідача норм ст.ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

А саме, в розумінні зазначених норм, ТОВ "Юральянс" зобов'язане на протязі всього року здійснювати заходи, направлені на працевлаштування інвалідів, а не періодично, як це робило підприємство відповідача.

Таким чином колегія суддів, керуючись приписам ст. ст. 18, 19, 20 Закону України " Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні", а також наявності в матеріалах справи, звіту за формою 3-ПН (про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів) лише за квітень, доходить висновку, що ТОВ "Юральянс" не вчинило всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що позов щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 19 888,46 грн., є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРАЛЬЯНС" залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2013р. по справі № 820/3394/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бартош Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.