Ухвала

від 12.09.2013 по справі 820/4863/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.Справа № 820/4863/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю

секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представник відповідача Субота Т.М.

представник позивача Малахова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4863/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпромполімер"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харпромполімер" (позивач), звернулося з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області (відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002002210, № 0002012210.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002002210, № 0002012210 прийняті Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: ст. 138, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ «Харпромполімер» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.04.2010 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14801020000046550 (т.1 а.с.12-13, 16-18). Знаходиться на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області з 21.04.2010 року за № 46027 (т. 1 а.с.14), зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 100284140 (т. 1 а.с.15).

Відповідачем проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Харпромполімер» (код ЄДРПОУ 36986267) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Торгснаб-2009» (код ЄДРПОУ 36372206) за період січень-вересень 2012 року, за наслідками якої складений акт від 03.06.2013 року № 2115/2210/36986267 (т. 1 а.с. 32-53).

Перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 року на загальну суму 145 504 грн.; ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 152 779 грн. в тому числі у 1 кварталі 2012 року в розмірі 45 481 грн. та у 2 кварталі 2012 року в розмірі 107 298 грн. (т. 1 а.с. 52).

На підставі вказаного акту перевірки від 03.06.2013 року № 2115/2210/36986267 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002002210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток у сумі 190 973,75 грн. у тому числі: за основним платежем - 152 779,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38 194,75 грн. (т. 1 а.с.54) та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002012210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 181 880,00 грн. у тому числі: за основним платежем - 145 504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36 376,00 грн. (т. 1 а.с. 55).

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугувало відображення в акті від 03.06.2013 року № 2115/2210/36986267 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Харпромполімер» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та ст. 138 Податкового кодексу України за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ПП «Торгснаб-2009», які мають ознаки нереальності здійснення.

Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є висновки акту від 09.04.2013 року № 220/22.3/36372206 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Торгснаб-2009» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Федельта» за червень, липень, серпень 2012, ПП «Раіком» за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Праксет-Харків» за травень, червень 2012 року, ПФ «Агроіндустрія» за березень-червень 2012 року, їх реальності та повнити відображення в обліку за відповідні місяці 2012 року. Вказаним актом перевірки встановлено, що господарська діяльність ПП «Торгснаб-2009» по взаємовідносинам з ТОВ «Федельта», ПП «Раіком», ТОВ «Праксет-Харків», ПФ «Агроіндустрія» має ознаки нереальності здійснення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків відповідача про заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «Харпромполімер» в результаті господарських взаємовідносин з ПП «Торгснаб-2009», оскільки позивачем належними первинними документами доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за первіряємий період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ «Харпромполімер» сум податку на додану вартість у сумі 181 880,00 грн. , податку на прибуток приватних підприємств у сумі 190 973,75 грн. (т. 1 а.с.54) ґрунтуються на судженнях відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Торгснаб-2009» у зв'язку з порушенням правил ведення господарської діяльності останної.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Харпромполімер» (покупець) та ПП «Торгснаб-2009» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1/02 від 01.02.2012 року та з додаткової угоди № 1 до договору №1/02 від 01.02.2012 року. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується сплати по рахунку гумосуміш, клей "Химосил" марки 211 та 222, закладну арматуру, штампи та штамповочні пристрої на загальну суму 1100000 грн. (т. 1 а.с. 58, т. 2 а.с. 20).

На виконання умов вищевказаного договору ПП «Торгснаб-2009» на адресу ТОВ «Харпромполімер» виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 64-98)

Факт відвантаження (отримання) товару на адресу ТОВ «Харпромполімер» підтверджується складеними накладними від 02.02.2012 року № 12 (т. 1 а.с.123), від 13.02.2012 року № 17 (т. 1 а.с. 121), від 05.03.2012 року № 30 (т. 1 а.с. 119), від 05.03.2012 року № 31 (т. 1 а.с. 119), від 21.03.2012 року № 41 (т. 1 а.с. 117), від 21.03.2012 року № 42 (т. 1 а.с. 117), від 04.04.2012 року № 48 (т. 1 а.с. 115), від 12.04.2012 року № 53 (т. 1 а.с. 113), від 25.04.2012 року № 58 (т. 1 а.с. 111), від 25.04.2012 року № 59 (т. 1 а.с. 111), від 07.05.2012 року № 63 (т. 1 а.с. 109), від 07.05.2013 року № 64 (т. 1 а.с. 109), від 22.05.2012 року № 71 (т. 1 а.с. 107), від 18.06.2012 року № 86 (т. 1 а.с. 104), від 21.06.2012 року № 90 (т. 1 а.с. 102), від 26.06.2012 року № 93 (т. 1 а.с. 99), від 27.06.2012 року № 95 (т. 1 а.с. 99).

Також реальність виконання умов укладеного договору № 1/02 від 01.02.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи листами-заявками № 2 від 01.03.2012 року, № 3 від 03.04.2012 року, № 4 від 03.05.2012 року, № 5 від 01.06.2012 року (т. 1 а.с. 59-63).

Доказом руху товару від ПП «Торгснаб-2009» на адресу ТОВ «Харпромполімер» є належним чином оформлені товарно-транспортні накладні від 02.02.2012 року № 0202-01 (т. 1 а.с. 124), від 13.02.2012 року № 1302-01 (т. 1 а.с. 122), від 05.03.2012 року № 0503-01 (т. 1 а.с. 120), від 21.03.2012 року № 2103-01 (т. 1 а.с. 118), від 04.04.2012 року № 0404-01 (т. 1 а.с. 116), від 12.04.2012 року № 1204-01 (т. 1 а.с. 114), від 25.04.2012 року № 2504-01 (т. 1 а.с. 112), від 07.05.2012 року № 0705-01 (т. 1 а.с. 110), від 22.05.2012 року № 2205-01 (т. 1 а.с. 108), від 18.06.2012 року № 1806-01 (т. 1 а.с. 105), від 21.06.2012 року № 2106-01 (т. 1 а.с. 103), від 27.06.2012 року № 2706-01 (т. 1 а.с. 101), від 26.06.2012 року № 2606-1 (т. 1 а.с. 100) та талони замовника, які надавалися позивачем до автопідприємства-перевізника (т. 1 а.с. 146-161).

Відповідно до листів-заявок, наданих до матеріалів справи визначено, що транспортування товару здійснюється автотранспортом покупця із залученням ТОВ «ППМП «АГРОС», в підтвердження чого позивачем надана копія договору № 03 від 04.01.2012 року, укладеного з ТОВ «ППМП АГРОС» (т.1 а.с. 147).

З матеріалів справи вбачається, між позивачем та СПД ФОП ОСОБА_4 договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2012 року, яким підтверджується, що ТОВ «Харпромполімер» приймає у строкове платне користування виробниче приміщення площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 під виробництво гумово-технічних виробів (т.1.а.с. 200-202).

Також між позивачем та СПД ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 1 від 01.01.2012 року оренди обладнання та відшкодування витрат по комунальним платежам відповідно до якого, позивачем прийняте у тимчасове платне користування обладнання, що є необхідним для здійснення основного виду діяльності, окрім того до матеріалів справи надана копія відомості 4-м - обліку необоротних активів та зносу (т. 1 а.с. 197-199).

Оприбуткування придбаного товару ПП «Торгснаб-2009» підтверджується наданими до матеріалів справи відомістю 3-м, в підтвердження ведення складського обліку придбаних у ПП «Торгснаб-2009» товарів, позивачем надані до матеріалів справи картки рахунку 201 (т. 1 а.с. 174-196).

У підтвердження подальшого використання отриманих позивачем товарів у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку ТОВ «Харпромполімер» було укладено договір від 09.06.2010 року № 3 з ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», в рамках якого позивач поставляв на адресу останнього продукцію, що била виготовлена з товарно-матеріальних цінностей, що придбавалися у ПП «Торгснаб-2009» (перелік вказаної продукції перелічений у актах списання матеріалів, наданих позивачем до матеріалів справи) (т. 1 а.с. 203-2010). На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надані до суду копії специфікацій поставки товарів та видаткових накладних (т. 1 а.с. 211-250, т. 2 а.с. 1-19).

Колегія суддів зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем відсутності фактичного здійснення господарських операцій по вищезазначеним угодам, оскільки позивачем виконані всі умови укладених договорів та використання придбаних товарів в межах власної господарської діяльності .

Також посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт перевірки контрагенту ПП «Торгснаб-2009» від 09.04.2013 року № 220/22.3/36372206, що були складені ДПІ у Києвському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Торгснаб-2009» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Федельта» за червень, липень, серпень 2012, ПП «Раіком» за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Праксет-Харків» за травень, червень 2012 року, ПФ «Агроіндустрія» за березень-червень 2012 року, їх реальності та повнити відображення в обліку за відповідні місяці 2012 року, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат, колегія суддів не сприймає та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП «Торгснаб-2009» не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За викладених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими висновками суду першої інстанції про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Торгснаб-2009».

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 року № 0002002210, № 0002012210

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4863/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Старостін В.В. Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2013 р.