Постанова

від 07.11.2013 по справі 826/11703/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

07 листопада 2013 року Справа №826/11703/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) доВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 31483697),- провизнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) (далі - ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084), позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ, виконавча служба, відповідач-1), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - Реєстраційна служба, відповідач - 2), в якому просить:

- визнати протиправним накладення арешту на належне ТОВ «МЕКОС» нежитлове приміщення, площею 101,8кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, - на підставі постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ №АА119212 від 04 жовтня 2007 року (далі - вимога №1);

- визнати протиправною відмову ВДВС Шевченківського РУЮ у скасуванні постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ №АА119212 від 04 жовтня 2007 року (далі - вимога №2);

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ №АА119212 від 04 жовтня 2007 року про накладення арешту на нежитлове приміщення, площею 101,8кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23 (далі - вимога №3);

- зобов'язати Реєстраційну службу виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 13 листопада 2007 року №6023711 про арешт нерухомого майна - нежитлового приміщення, площею 101,8кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, - зареєстроване на праві власності за ТОВ «МЕКОС» (далі - вимоги №4).

Ухвалою суду від 07 серпня 2013 року до участі у справі №826/11703/13-а залучене товариство з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 31483697) як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: (далі - ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 31483697), третя особа)

Так, в обґрунтування позову ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) зазначає, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2003 року у справі №30/600 видано наказ, на підставі якого державний виконавець мав накласти арешт на майно боржника - ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 31483697). Натомість державний виконавець своєю постановою №АА119212 від 04 жовтня 2007 року наклав арешт на нежитлове приміщення, площею 101,8кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, - та яке належить на праві власності ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084). Позивач вважає, що арешт накладено на його майно вказаною постановою помилково та виключно з огляду на тотожність найменувань юридичних осіб.

ВДВС Шевченківського РУЮ, Реєстраційна служба та третя особа прибуття повноважних представників не забезпечили, тоді як належним чином повідомлялись про час, дату та місце судового вирішення даної справи. Відповідачі та ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 31483697) з письмовими поясненнями (запереченнями) стосовно заявлених ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) позовних вимог не звертались.

Водночас, на розгляд суду надійшло клопотання Реєстраційної служби вх.№03-4/60773 від 10 вересня 2013 року, в якому відповідач-2 просить розгляд справи здійснювати за відсутністю його представника.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2013 року (протокольною) продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Зі змісту копії договору купівлі-продажу приміщення на аукціоні вбачається, що останній укладений між представництвом Фонду державного майна України у Шевченківському районі м. Києва в особі начальника Представництва Шуляка А.І., з одного боку (далі - продавець), та ТОВ «МЕКОС», яке зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 12 квітня 1996 року, реєстр.№14354084, в особі директора Чівікова А.М., з другого боку (далі - покупець). Так, продавець продав, а покупець купив нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 101,8кв.м, розташоване на першому поверсі, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23.

Реєстраційним посвідченням №011038, виданим 26 вересня 2005 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (копія наявна в матеріалах справи), посвідчено те, що нежитлове приміщення, загальною площею 101,8кв.м, розташоване в м. Києві по вул. Велика Житомирська, 23, зареєстроване за ТОВ «МЕКОС» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 23 серпня 1996 року, реєстраційний №7072, дублікат якого виданий 16 серпня 2005 року, та акту передачі від 06 вересня 1996 року (запис внесено в реєстрову книгу №12П-264 за реєстровим №1763-П).

Разом з тим, згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36067746 від 17 травня 2012 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4 на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, - яке належить ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084 ) Першою Київською державною нотаріальною конторою 13 листопада 2007 року зареєстровано арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ Руденко Ю.О. АА119212 від 04 жовтня 2007 року.

Водночас, судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2003 року у справі №30/600 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Княжичі» до ТОВ «МЕКОС» позовні вимоги задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ «МЕКОС» (м. Київ, пров. Жуковського, 13/16, кв. 9; р/рахунок №260092806 у АКБ «ЛЕГбанк», МФО 300056, код за ЄДРПОУ 3148697; свідоцтво №37014071, ІПН 314836926092) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Княжичі» (м. Київ, бул. І.Лепсе, 53; р/рахунок №260014925 у АКБ «Перкомбанк» м. Києва, МФО 321712; код за ЄДРПОУ 30578714, свідоцтво №35755105, ІПН 305787126040) 4750грн. 00коп. - основного боргу, 189грн. 87коп. - збитки від інфляції, 68грн. 71коп. - 3% річних, 51грн. - державного мита, 118грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, позивач вважаючи, що на його майно накладено арешт помилково, у зв'язку з однойменністю назв юридичних осіб, звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, суд, вирішуючи справу №826/11703/13-а, встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16 липня 2013 у справі №30/600 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «МЕКОС» на дії ВДВС Шевченківського РУЮ, в якій скаржник просив суд визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ Руденко Ю.О. незаконними і скасувати постанову АА119212 від 04 жовтня 2007 року.

Вказаною ухвалою господарського суду встановлено, що вимоги скаржника обґрунтовані тим, що останній та відповідач є двома різними особами, що державний виконавець при накладенні арешту помилково наклав арешт на майно заявника, замість боржника.

Крім того, надано оцінку діям державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ Руденко Ю.О. та постанові АА119212 від 04 жовтня 2007 року та встановлено, що вимоги щодо визнання дій вказаного державного виконавця незаконними та скасування постанови АА119212 від 04 жовтня 2007 року, обґрунтовані належністю арештованого майна скаржнику на праві власності, є такими, що задоволенню не підлягають.

Також рішенням Господарського суду м. Києва від 13 лютого 2013 року у справі №5011-73/18124-2012 відмовлено у задоволені позову ТОВ «Мекос» до ВДВС Шевченківського РУЮ про зобов'язання скасувати постанову про накладення арешту на майно.

Вказаним рішенням встановлено, що позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем помилково винесено постанову про накладення арешту щодо позивача, оскільки рішення суду прийняте щодо іншої особи, проте суд дійшов висновку, що питання накладення та зняття арешту належить до повноважень державного виконавця, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання державного виконавця скасувати постанову не підлягають задоволенню.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон України №606) в редакції, що була чинною на момент прийняття постанови державного виконавця від 04 жовтня 2007 року АА119212, передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Згідно зі статтею 5 Закону України №606 в тій же редакції, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України №606 в редакції, що була чинною на момент прийняття постанови державного виконавця від 04 жовтня 2007 року АА119212, арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Разом з тим, з встановлених обставин, суд дійшов висновку, що державний виконавець, здійснюючи дії з примусового виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2003 року у справі №30/600 прийняв постанову про накладення арешту на майно юридичної особи, яка не є стороною у виконавчому провадженні АА119212 - боржником, а тому порушив як права ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084), так і вимоги, зокрема, Закону України №606.

Отже, позов в частині вимог №№1, 3 підлягає задоволенню у спосіб, що відповідає способу, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд зауважує на тому, що вище вказані рішення господарського суду стосовно дій державного виконавця, не можуть бути враховані під час вирішення даної справи в адміністративному судочинстві, оскільки ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) не є особою, яка залучалась до участі у виконавчому провадженні АА119212, відкритому з примусового виконання наказу, який виданий на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2003 року у справі №30/600, - а тому оцінка відповідним вимогам товариства може надаватись лише під час розгляду справи за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України. З вказаних обставин судом також не застосовуються наслідки пропущення ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) строку звернення з даним позовом до адміністративного суду, передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, досліджуючи надану відповідачем-1 відповідь, викладену у листі від 15 липня 2013 року, на вимогу позивача про зняття арешту з вказаного нерухомого майна, суд звертає увагу на наступне.

Частина 1 статті 60 Закону України №606 передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові , може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Тобто, за вказаною законодавчою нормою підставою для звернення до суду з вимогою про визнання права власності на відповідне майно має бути наявність спору стосовно такого майна між боржником та іншою особою, обов'язковість вирішення якого виникла у зв'язку з вчиненням відповідних виконавчих дій.

Разом з тим, як судом вище встановлено, нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 101,8кв.м, розташоване на першому поверсі, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23, - належить та належало ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084), який не залучався до участі у виконавчому провадженні АА119212, а тому є наявними висновки про те, що відсутній спір стосовно вказаного майна і постанова про арешт останнього прийнята помилково та є протиправною .

Суд зауважує, що усунення у судовому порядку помилок, допущених державним органом, має відбуватись без створення додаткових складнощів для відновлення порушеного права особи.

Є необхідним зауважити на тому, що порядок зняття арешту з майна визначений у статті 60 Закону України №606.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України №606 з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту .

Враховуючи, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення частини 1 та 2 статті 60 вказаного Закону, оскільки відсутній спір про право на майно, на яке накладено арешт, суд дійшов висновку, що спірна постанова ВДВС Шевченківського РУЮ підлягає визнанню протиправною та скасуванню, що відповідає вимогам статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, є безпідставною позовна вимога ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) стосовно визнання протиправною відмову ВДВС Шевченківського РУЮ у скасуванні постанови №АА119212 від 04 жовтня 2007 року.

Так, зі змісту листа відповідача від 15 липня 2013 року вбачається, що останній повідомив позивача про те, що виконавче провадження, в якому, зокрема, приймалась постанова про накладення арешту знищено за терміном зберігання і не перебуває на виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ. Отже, за відсутності виконавчого провадження, а також - відповідного судового рішення, яким могли бути встановлені певні обставини стосовно спірних правовідносин, у відповідача не було правових підстав для задоволення вимоги позивача та скасування постанови №АА119212, що, водночас, вказує на обґрунтованість у певній частині вказаного листа виконавчої служби.

Також суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню вимога ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) стосовно зобов'язання відповідача-2 виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 13 листопада 2007 року №6023711, - оскільки таким діям Реєстраційної служби повинна передувати певна процедура прийняття рішень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, які б свідчили про безпідставність позовних вимог №№1, 3 та - про відсутність порушеного права ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084), відсутні.

Водночас, слід зауважити на тому, що здійснення судового захисту особи, чиє право порушено органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд, зокрема, може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначає повноваження суду при вирішенні справи, за частиною 2 якої, зокрема, передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Проте, враховуючи вище встановлене та наведені висновки, межі заявлених позовних вимог, положення статей, зокрема, 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом:

- визнання протиправною та скасування постанови ВДВС Шевченківського РУЮ №АА119212 від 04 жовтня 2007 року про накладення арешту на нежитлове приміщення, площею 101,8кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23;

- зобов'язання ВДВС Шевченківського РУЮ відповідно до частини 3 статті 60 Закону України №606 вжити заходів щодо зняття арешту з нежитлового приміщення, площею 101,8кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23.

Решта частини позовних вимог ТОВ «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача не зазначав про необхідність відшкодування у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 04 жовтня 2007 року №АА119212 про накладення арешту на нежитлове приміщення, площею 101,8кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV вжити заходів щодо зняття арешту з нежитлового приміщення, площею 101,8кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23.

У задоволенні решти частини позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «МЕКОС» (код за ЄДРПОУ 14354084) відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька