Постанова

від 28.11.2013 по справі 910/3821/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 910/3821/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у справі№ 910/3821/13 господарського суду за заявоюміста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК Медіа" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року у справі №910/3821/13 (Суддя - Мандичев Д.В.) ТОВ "КМК Медіа" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Пальшина Юрія Ігоревича; підприємницьку діяльність банкрута завершено; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи - підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 17.06.2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у справі №910/3821/13 (Головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Разіна Т.І., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року у справі №910/3821/13 - без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами Державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції, просить їх скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону про банкрутство, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги не звертався до суду із кредиторськими вимогами до ТОВ "КМК Медіа", у своїй касаційній скарзі також не вказує про існування у боржника податкової заборгованості, доказів того, що господарський суд першої інстанції при визнанні боржника банкрутом вирішив питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві, останнім також не надано, отже, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на постанову місцевого господарського суду, у даному випадку, було відсутнє у податкового органу.

За таких обставин, оскільки заявник апеляційної скарги був позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, судом апеляційної інстанції перегляд постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві, здійснено неправомірно.

Відтак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника - припиненню, як безпідставно порушене.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що податковий орган, з урахуванням приписів ст. 78 Податкового кодексу України, не позбавлений права провести відповідну перевірку банкрута у ліквідаційній процедурі, за результатами такої перевірки заявити кредиторські вимоги до банкрута та, у разі набуття статусу сторони у справі, оскаржувати у подальшому судові рішення у справі про банкрутство ТОВ "КМК Медіа".

Керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у справі №910/3821/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києв на постанову господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі №910/3821/13.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук