Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/14956/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14956/13 25.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу Тайм Груп"

про стягнення 1 440 021,52 грн.

Голосуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Привалов А.І.

Суддя Ломака В.С.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Тимошенко О.В. (за довіреністю від 18.03.2013);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 25 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

02.08.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № б/н від 02.08.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-200" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу Тайм Груп" про стягнення 1 440 021,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 розгляд справи відкладено на 02.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від представника позивача про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні, призначеному на 02.10.2013, технічна фіксація судового процесу не відбувалася з технічних причин, про що складено акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 суд вирішив здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Привалов А.І. прийнято до свого провадження справу №910/14956/13. Розгляд справи призначено на 04.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 25.11.2013.

25.11.2013 суддя Нечай О.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва із заявою, відповідно до якої просив вивести його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу №910/14956/13 у зв'язку із великою завантаженістю справами.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Привалов А.І., Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 колегією суддів прийнято справу до свого провадження.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" (далі за текстом - ТОВ "Ліра-2000", Орендодавець, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоу Тайм Груп" (надалі -ТОВ "Шоу Тайм Груп", Орендар, відповідач), разом також іменуються Сторони, укладено Договір оренди №2009/1 (далі за текстом - Договір).

Позивач наголошує увагу суду на тому, що ТОВ „Шоу Тайм Груп" відповідно до умов Договору взяло на себе зобов'язання щомісячно сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням, яка включає в себе плату за сервісні послуги, перелік яких визначено в п. 6.1 Договору, та плату за користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля та яка прилягає до будівлі.

23.07.2009 Сторонами підписано Акт інвентаризації до Договору, у якому визначено перелік оснащення та рухомого майна, що знаходиться у приміщенні, та його вартість.

Загальна вартість вказаного оснащення та рухомого майна в приміщенні - 1 471 309,39 грн.

На виконання умов Договору позивач передав приміщення відповідачу за Актом приймання-передачі від 01.07.2010.

Крім того, 01.07.2010 Сторонами підписано додаток до Акту інвентаризації приміщення, що був складений 23.07.2009 згідно з яким на виконання умов Договору Сторони зробили фотографічну зйомку орендованого приміщення та майна, що в ньому знаходиться, яка відображена у тринадцяти фотографічних зображеннях.

01.07.2010, 31.12.2010, 31.03.2011, 30.06.2011 та 30.03.2012 Сторонами підписані додаткові угоди до вищезазначеного Договору, за умовами яких розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням у період з 01.07.2010 до 10.10.2012 складає 83 333,33 грн., крім того ПДВ 20% 16 666,67 грн., разом 100 000,00 грн.

01.10.2012 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № б/н до Договору оренди від 23.07.2009 (далі за текстом - Додаткова угода від 01.10.2012), за умовами якої строк оренди приміщення продовжено до 10 квітня 2013 р. та встановлено розмір і порядок сплати щомісячної орендної плати за користування приміщенням на період продовження строку оренди приміщення.

ТОВ "Ліра-2000" зазначає, що ТОВ "Шоу Тайм Груп" в порушення умов Договору не виконало свої обов'язки щодо оплати орендної плати та плати за сервісні послуги, додатково надані Орендодавцем відповідно до п. 5.1.2, п. 5.1 Договору.

Позивач вказує на те, що з 11.04.2013 дію Договору припинено у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено, проте заборгованість відповідача за Договором не погашена.

Як стверджує позивач, на день подачі позову заборгованість відповідача з урахуванням пені, штрафу, інфляційних витрат та 3% річних становить становить 553 840,81 грн.

З приводу відшкодування збитків ТОВ "Ліра-2000" зазначає наступне.

Позивач звертає увагу суду на те, що за час користування Приміщенням відповідачем було здійснено суттєві переобладнання та перепланування Приміщення, які не були погоджені письмово з позивачем, про що складено Акт інвентаризації Приміщення, затверджений 29.07.2013, у додатку до якого містяться фотографічні знімки Приміщення.

В порушення умов Договору, відповідач не виконав свого обов'язку по здійсненню ремонтних робіт та приведенню Приміщення у належний стан до моменту припинення Договору.

Позивач вказує на те, що він був вимушений понести додаткові витрати, пов'язані із виконанням демонтажних та ремонтних робіт, спрямованих на приведення Приміщення у попередній стан, який був до початку оренди.

У зв'язку з цим директором TOB "Jlipa-2000" був виданий наказ № 4 від 17.06.2013, згідно з яким провідному інженеру-кошториснику Крот Г.П. доручено скласти кошторис витрат, необхідних для проведення демонтажних та ремонтних робіт у Приміщенні.

Наказом № 5 від 03.07.2013 Крот Г.П. доручено звернутися до ТОВ "СК СИГМА" та провести усі необхідні переговори з метою підготовки проекту договору між TOB ,.Jlipa-2000" та TOB "СК СИГМА" щодо проведення демонтажних та будівельних робіт, необхідних для відновлення приміщень будівлі за адресою Україна, м. Київ, вул. Дніпровський узвіз. 1, раніше орендованих ТОВ "Шоу Тайм Груп" за Договором.

На виконання зазначеного наказу між ТОВ "Ліра-2000" та ТОВ "СК СИГМА" укладено Договір підряду № 21/06-13 від 21.06.2013, за умовами якого ТОВ "СК СИГМА" (підрядник) зобов'язується виконати демонтажні роботи на об'єкті 1-го поверху блоку А по вул. Дніпровський узвіз, 1 у Печерському районі м. Києва, а ТОВ "Ліра-2000" (замовник) приймає роботи та оплачує їх на умовах цього Договору. Загальна вартість робіт за Договором підряду становить 551 272,34 грн., в т.ч. ПДВ 91 878,72 грн.

Таким чином, для відновлення Приміщення та приведення його у попередній стан позивач мусить зробити витрати в розмірі 551 272,34 грн.

ТОВ "Ліра-2000" вказує на те, що в порушення умов Договору, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення позивачу орендованого Приміщення та проведення інвентаризації базового оснащення Приміщення у строк, передбачений п. 10.4 Договору.

За таких обставин позивачем було видано наказ № 3 від 14.05.2013 про проведення інвентаризації Приміщення, відповідно до якого було створено інвентаризаційну комісію, якій доручено провести інвентаризацію Приміщення, його стану, а також наявного майна у Приміщенні.

За результатами інвентаризації складено Акт інвентаризації, згідно якого загальна вартість втраченого та пошкодження відповідачем рухомого майна позивача становить 334 908,37 грн.

Отже, як стверджує позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав збитків у вигляді втрати та пошкодження рухомого майна вартістю 334 908,37 грн. та витрат, які Позивач мусить зробити для відновлення нерухомого майна у вигляді приміщень, в розмірі 551 272,34 грн.

З огляду на вищезазначене позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з ТОВ "Шоу Тайм Груп" заборгованість в розмірі - 553 840,81 грн. та збитки в розмірі 886 180,71 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.08.2013, 16.09.2013, 02.10.2013, 04.11.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обгрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вимог вказаних ухвал відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як відомо з матеріалів справи, 23.07.2009 між ТОВ "Ліра-2000" та ТОВ "Шоу Тайм Груп" було укладено Договір оренди №2009/1.

Згідно з п. 2.1 Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти від Орендодавця у строкове платне користування приміщення з метою розміщення нічного музичного клубу та бару-ресторану на умовах, викладених в цьому Договорі. Під приміщенням у Договорі розуміється приміщення льодового катка загальною площею 1741,2 кв. м., які знаходяться у будівлі, розташованій за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Дніпровський узвіз, будинок № 1 (далі за текстом - Приміщення) що належить Орендодавцю на праві власності.

Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що приміщення, яке передається в оренду по Акту прийому-передачі приміщення, включає всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом, внутрішню поверхню всіх стін, труби, проводи, кабель, сантехніку, ключі, замки, та інше рухоме майно. Базове оснащення приміщення визначається шляхом проведення інвентаризації, що має бути проведена до дати початку оренди, та визначається окремо у акті інвентаризації, який є невід'ємною частиною цього договору. В акті інвентаризації обов'язково зазначається детальний опис облаштування приміщення з доданням фотографічних зображень приміщення.

У відповідності до п. 3.1 Договору на момент його укладення розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням складає 383 160,00 грн., крім того, податок на додану вартість 76 632,грн., а разом 459 792,00 грн.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем авансом щомісячно до 10 (десятого) числа кожного календарного місяця, згідно з рахунком встановленим Орендодавцем.

У підпункті 4.2.1 п. 4.2 Договору закріплено обов'язок Орендаря своєчасно перераховувати Орендодавцю орендну плату.

Крім того, 01.10.2012 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди №2009/1 від 23.07.2009. Відповідно до п.5 вказаної Додаткової угоди п.3.5.2. Договору викладено в такій редакції: "Наступні платежі сплачуються Орендарем авансом щомісячно до 10 (десятого) числа кожного календарного місяця згідно з рахунком, наданим Орендодавцем, у сумі, передбаченій абз. 1 п. 3.1. цього Договору та/або скорегованій з урахуванням вимог п.3.2. Договору".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 287 107,41 грн. за Договором оренди №2009/1 від 23.07.2009, в тому числі: заборгованість по орендній платі за березень 2013 року на суму 74 000,00 грн.; заборгованість по орендній платі за період з 01 по 10.04.2013 на суму 159 860,00 грн.; заборгованість за електроенергію та за додатково надані сервісні послуги за період 01-10.04.2013 на суму 53 247,41 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

В підтвердження вказаної заборгованості позивачем надано рахунок на оплату №58 від 10.04.2013, відповідно до якого ТОВ "Ліра-2000" надало ТОВ "Шоу Тайм Груп" послуги на суму 53 247,41 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт надання послуг №71 від 10.04.2013, скріплений підписами та печатками сторін Договору, яким також підтверджується надання відповідачу послуг на суму 53 247,41 грн.

Також, позивачем надано виписки з банківського рахунку ТОВ "Ліра-2000" за 26.04.2013. З наданого рахунку вбачається, що ТОВ "Шоу Тайм Груп" 26.04.2013 сплачено на рахунок позивача 26 000,00 грн. оплати за оренду за березень 2013 року по рахунку на суму 100 000,00 грн. згідно Договору №2009/01 від 23.07.2009.

З наведеного вище вбачається, що позивачем належними доказами доведено наявність заборгованості за відповідачем у сумі 127 247,41 грн. з розрахунку 53 247,41 грн. + 74 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати Орендарем Орендодавцю суми заборгованості у розмірі 127 247,41 грн. до суду не представлено.

В свою чергу, всупереч умов договору, а саме п. 3.5.2. Додаткової угоди до Договору оренди №2009/1 від 23.07.2009, та вимог чинного законодавства України, позивачем не надано належних та допустимих доказів виставлення орендодавцем орендарю рахунку по оплаті послуг за період з 01 по 10.04.2013 на суму 159 860,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 159 860,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.

Так підлягає задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 863,67 грн. за прострочення сплати орендної плати за березень 2013 року в розмірі 74 000,00 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 74000.00 11.03.2013 - 30.07.2013 142 3 % 863.67

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення сплати за сервісні послуги за квітень 2013 в розмірі 53 247,41 грн. у сумі 485,79 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 53247.41 11.04.2013 - 30.07.2013 111 3 % 485.79

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 349,46 грн. з розрахунку: 485,79 грн.+863,67 грн., підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу не підлягають задоволення, оскільки мають негативне значення.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період №Інфляційне збільшення суми боргу 11.03.2013 - 30.07.2013 74000.00 1.000 -0.07

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період №Інфляційне збільшення суми боргу 11.04.2013 - 30.07.2013 53247.41 1.000 -0.05

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.14.2. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов Договору щодо сплати орендної плати або іншої плати на користь Орендодавця, встановленої цим Договором, Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день такого прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.

Так, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за березень 2013 в розмірі 74 000,00 грн. перевірено судом, та встановлено, що розрахунок є вірним, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 74000.0 11.03.2013 - 09.06.2013 91 7.5000 % 0.041 % 2767.40 74000.0 10.06.2013 - 30.07.2013 51 7.0000 % 0.038 % 1447.56 Крім того, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені в частині стягнення пені за прострочення плати за сервісні послуги за квітень 2013 року в розмірі 53 247,41 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 53247.41 11.04.2013 - 09.06.2013 60 7.5000 % 0.041 % 1312.95 53247.41 10.06.2013 - 30.07.2013 51 7.0000 % 0.038 % 1041.61 З огляду на вищезазначене, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 6 569,52 грн. з розрахунку: 4 214,96 грн. + 2 354,56 грн.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.14.5. Договору у випадку порушення Орендарем свого обов'язку по сплаті платежів, нарахованих відповідно до цього Договору, більше ніж на два місяці та десяти календарних днів орендар зобов'язується сплатити протягом місяця орендодавцю штраф у розмірі трьох щомісячних орендних плат, розрахованих відповідно до умов цього Договору без врахування податку на додану вартість.

З огляду на те, що заборгованість Відповідача за Договором залишається непогашеною понад два місяці відповідно до матеріалів справи, то сума штрафу, передбаченого п.14.5 Договору становить: 83 333,33 грн.*3=249 999,99 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 249 999,99 грн.

Щодо заявлених позовних вимог в частині збитків у вигляді втрати та пошкодження рухомого майна вартістю 334 908,37 грн. та витрат, які позивач мусить зробити для відновлення нерухомого майна у вигляді приміщень, в розмірі 551 272,34 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

З врахуванням наведеної правової норми та приймаючи до уваги п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 "Про практику розгляду судами цивільних справа позовами про відшкодування шкоди" "шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини".

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов'язань, а не причиною.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Позивачем не було доведено належними та достатніми доказами наявність збитків, які зазнав позивач від дій відповідача.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді втрат та пошкодження у сумі 334 908,37 грн. та витрати, які Позивач мусить зробити для відновлення нерухомого майна у сумі 551 272,34 грн. не підлягають задоволенню за недоведеністю та необґрунтованістю.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення основного боргу у сумі 127 247,41 грн., 3% річних у сумі 1 349,46 грн., пеня у сумі 6 569,52 грн. та штраф у сумі 249 999,99 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7 703,33 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу Тайм Груп" (03150, м. Київ, вул. Тельмана, буд. 5, код ЄДРПОУ 36588508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" (01010, м. Київ, вул. Дніпровський узвіз, 1, код ЄДРПОУ 30966313; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12) грошові кошти: основний борг у сумі 127 247,41 грн. (сто двадцять сім тисяч двісті сорок сім гривень 41 копійка), 3% річних у сумі 1 349,46 грн. (одна тисяча триста сорок дев'ять гривень 46 копійок), пеню у сумі 6 569,52 грн. (шість тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 52 копійки), штраф у сумі 249 999,99 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 99 копійок) та судовий збір у сумі 7 703,33 грн. (сім тисяч сімсот три гривні 33 копійки). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Суддя А.І. Привалов

Суддя В.С. Ломака