Рішення

від 02.12.2013 по справі 905/6993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.2013 Справа № 905/6993/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленєвій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Донецьк, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасавтолюкс», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛ-ЮСТ», м.Донецьк

про звернення стягнення на заставлене майно

за участю представників:

від позивача: Ломовцев В.О. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Сіткевич Є.П. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Донецьк, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасавтолюкс», м.Донецьк про звернення стягнення на заставлене майно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений з відповідачем договір застави №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. та факт невиконання позичальником - ТОВ "Мал-Юст" зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р.

Ухвалою від 04.10.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/6993/13 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛ-ЮСТ».

15.10.13р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в повному обсязі.

29.10.13р. від ТОВ «МАЛ-ЮСТ» надішли письмові пояснення, в яких третя особа повідомляє, що 29.04.08р. між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «МАЛ-ЮСТ» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08, на теперішній час ТОВ «МАЛ-ЮСТ» не здійснило погашення кредиту у повному обсязі, заборгованість за кредитом станом на 30.09.13р. складає 121 770 908,69грн.

02.12.13р. відповідач надав заяву про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з розірванням договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р.

02.12.13р. позивач надав лист, в якому повідомив про розірвання договору №15-94/16-204/10 та при прийнятті рішення просив покласти судовий збір на відповідача та/або третю особу.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованим листом).

Представник третьої особи проти припинення провадження у справі не заперечив.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

29.04.08р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛ-ЮСТ» (позичальник) укладений договір про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08, за яким банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 168850000,00 гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (кредит або кредитна лінія) (п.1.1 кредитного договору в редакції від 10.02.10р.).

В період з 22.05.08р. по 18.03.13р. між банком та позичальником були укладені договори про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р. Зміни до кредитного договору стосувались зменшення ліміту кредитної лінії, зміни відсоткової ставки за користування кредитними коштами, порядку здійснення нарахування та оплати відсотків, а також відстрочення дати остаточного повернення кредиту.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору в редакції від 21.02.11р. банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 185700150,00грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (кредит або кредитна лінія).

Згідно п.1.2 кредитного договору (зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 26.09.12р.) дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 10.08.13р., або 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату процентів у випадках, вказаних в п.3.3.4 цього договору. Погашення кредиту здійснюється частинами від суми заборгованості за кредитом, що склала 154917032,13грн., за наступним графіком: не менше 19% від суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього банківського дня 28-го календарного місяця (травень 2012р.) від дати укладення договору про внесення змін від 10.02.10р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р.; не менше 77% від суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього банківського дня 36-го календарного місяця (січня 2013р.) від дати укладення Договору про внесення змін від 10.02.10р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р.; не менше 88% від суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього банківського дня 37-го календарного місяця (лютий 2013р.) від дати укладення договору про внесення змін від 10.02.10р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р.; не менше 95% від суми заборгованості за кредитом не пізніше останнього банківського дня 40-го календарного місяця (травень 2013р.) від дати укладення договору про внесення змін від 10.02.10р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р.; не менше 100% від суми заборгованості за кредитом не пізніше 10.08.13р.

В п.1.3 кредитного договору сторони визначили цільове призначення кредиту.

Проценти за користування фінансовим кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами і сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 16% річних (п.2.2 договору з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 29.04.11р.).

Проценти за користування кредитами нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період, попередній даті нарахування, та у день повного погашення кредиту за період, попередній даті нарахування. Проценти, нараховані за період з 01.01.10р. по 31.12.11р., сплачуються позичальником щоквартально, не пізніше останнього робочого дня останнього місяця у звітному кварталі, за період з 01.01.12р. по 10.08.13р. - щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п.2.3 кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 07.06.12р.).

Відповідно до п.2.3 кредитного договору (з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 18.03.13р.) нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Згідно п.2.4 договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом у формі кредитної лінії у розмірі 3000,00грн.

Комісія за управління кредитом нараховується банком та сплачується позичальником в національній валюті щомісячно 1 числа місяця за попередній місяць, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п.1.2 договору.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору (зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 18.03.13р.) у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.1.2 договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена в договорі як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки 23% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.п. 2.2, 2.3 договору.

Сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості (згідно встановленого пріоритету - зверху вниз): на погашення прострочених до сплати понад 31 день процентів за користування кредитом; на погашення простроченої до сплати понад 31 день суми комісійної винагороди; на погашення прострочених до сплати не більше ніж 31 день процентів за користування кредитом; на погашення простроченої до сплати не більше ніж 31 день суми комісійної винагороди; на погашення простроченої до сплати суми кредиту; сплата нарахованих процентів за користування кредитом, строк сплати яких настав, відповідно до умов цього кредитного договору; сплата нарахованої комісійної винагороди, строк сплати якої настав, відповідно до умов цього кредитного договору;сплата суми кредиту відповідно за строком відповідно до термінів погашення; сплата неустойки (пені, штрафів); сплата нарахованих процентів за користування кредитом, строк сплати яких не настав; сплата нарахованої комісійної винагороди, строк сплати якої не настав; сплата суми кредиту, строк сплати якої не настав (п.2.6 кредитного договору зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 18.03.13р.).

Згідно підпункту д) пункту 2.8 кредитного договору (зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 18.03.13р.) забезпеченням виконання зобов'язання за даним кредитним договором є застава транспортних засобів (легкових і вантажних автомобілів) у кількості 62 одиниці (власник ТОВ «Донбасавтолюкс»).

Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п.5.1 кредитного договору). Договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього договору (п.5.6 кредитного договору зі змінами, внесеними договором про внесення змін від 10.02.10р).

Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р. та договори про зміну кредитного договору підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до статуту позивача найменування банку змінене з Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк».

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, та додаткову угоду до нього, суд дійшов висновку, що укладений між банком та третьою особою правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 1054-1057-1 Цивільного кодексу України та ст.ст.345-346 Господарського кодексу України.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р. (з договорами про внесення змін до нього), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 10.02.10р. між ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» (заставодержатель) та ТОВ «Донбасавтолюкс» (заставодавець) був укладений договір застави майна №15-94/16-204/10.

Відповідно до п.1.1 договору застави (з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін від 17.12.10р.) договір застави забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної ліній від 29.04.08р. №15-93/16-1197/08 (а також договорів про внесення змін, що укладені та/або будуть укладені до нього), укладеного між заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛ-ЮСТ» (позичальник). Крім того, заставою забезпечені і інші зобовязання, що виникають в силу договору, та вимоги заставодержателя щодо відшкодування в повному обсязі витрат, понесених ним під час звернення стягнення та/або реалізації майна, у тому числі витрати по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню та збереженню майна за рахунок заставодержателя. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення договорів про внесення змін до нього) дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.

Розмір основного зобов'язання, у тому числі: сума кредиту, процентів за користування кредитом (в тому числі процентів за користування кредитом), комісій, неустойки, (штрафу, пені), може бути збільшений протягом строку дії кредитного договору.

Згідно п.1.2 договору застави предметом застави є транспортні засоби у кількості 62 одиниць (згідно додатку №1 до договору застави), що належить заставодавцю (майно). Майно належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, договорами купівлі-продажу, накладними, актами приймання-передачі та обліковується на балансі заставодавця.

Відповідно до п.1.3 договору застави сторони договору оцінюють майно у 1228867,17грн. (заставна вартість).

Згідно п.1.4 договору застава майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за рахунок заставодавця.

Майно знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Петровського, буд.74 (п.1.5 договору застави).

Відповідно до п.5.1 договору застави майна заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію по заставній вартості у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом, сум комісійної винагороди за управління кредитом, відсотків за неправомірне користування кредитом; комісії за дебетовим оборот та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитними договорами; незалежно від настання строку виконання позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п.3.1.4 цього договору; в інших випадках, передбачених діючим законодавством України та/або цим договором.

Згідно п.5.2 договору застави звернення стягнення на майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким в наступних позасудових способів на вибір заставодержателя по заставній вартості: заставодержатель самостійно реалізує майно за заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі-продажу майна з іншою особою - покупцем або на публічних торгах; за вимогою заставодержателя заставодавець зобов'язаний передати майно заставодержателю у власність за заставною вартістю; іншим способом, що не суперечить законодавству.

Відповідно до п.5.3 договору застави в іншому випадку заставодержатель звертається до господарського суду з вимогою про звернення стягнення на майно та його реалізацію одним із способів, обраним заставодержателем та вказаним у п.5.2 цього договору по заставній вартості. Після отримання рішення господарського суду на користь заставодержателя, майно може бути реалізовано обраним заставодержателем способом згідно з п.5.2 цього договору самостійно по заставній вартості.

Згідно п.5.4 договору при неможливості реалізації згідно п.5.3 цього договору з будь-яких причин - майно реалізується державним виконавцем одним із способів, вказаних у п.5.2 цього договору, обраним заставодержателем самостійно по заставній вартості.

Договір діє до повного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені діючим законодавством (п.7.3 договору застави).

У випадку часткового виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором застава зберігається в початковому вигляді (п.7.4 договору застави).

Як вбачається зі змісту вищевказаного договору, зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання розділу 6 Глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України „Про заставу".

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про заставу» застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно банківських виписок, що є первинними документами згідно ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" станом на 12.08.13р. по особовому рахунку позичальника - ТОВ «Мал-Юст» №20678351101264 обліковується прострочена заборгованість за кредитним договором в сумі 26992311,75грн. та станом на 01.10.13р. по особовому рахунку 20679350101264 обліковується заборгованість в сумі 65238598,25грн.

Крім того, позивач зазначає, що сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.01.13р. по 29.09.13р. становить 15880564,48грн.

ТОВ «Мал-Юст» в поясненнях від 29.10.13р. повідомило про непогашення кредиту в повному обсязі та наявність станом на 30.09.13р. заборгованості за кредитом в сумі 121770908,69грн. Докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з несплатою позичальником - ТОВ «Мал-Юст» заборгованості за кредитним договором №15-93/16-1197/08 від 29.04.08р. у встановлений строк позикодавець ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк набув право звернути стягнення на предмет застави за договором застави №15-94/16-204/10 від 10.02.10р.

В судовому засіданні 02.12.13р. сторони повідомили про підписання договору про розірвання договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. Суду наданий договір від 29.11.13р. про розірвання договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р.

Відповідно до п.1 вищевказаного договору сторони дійшли згоди щодо розірвання договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р., укладеного між заставодержателем та заставодавцем. Договір застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. вважається розірваним з моменту укладення цього договору.

Згідно п.2 договору про розірвання сторони підтверджують відсутність претензій один до одного, пов'язаних з відносинами, що виникли за договором застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р.

Договір про розірвання договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. (п.3 договору про розірвання).

Договір про розірвання договору застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

У зв'язку розірванням договору, відповідач надав заяву про припинення провадження у справі на підставі ст.80 ГПК України.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав припинення провадження у справі на підставі статті 80 ГПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене та обставини справи суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Предметом спору по даній справі є звернення стягнення на заставлене майно, в рахунок погашення заборгованості в сумі 121770908,69грн., що виникла за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/16-1197/08/9 від 29.04.08р.

Підставу позову складають фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача до відповідача.

Зазначеними фактичними обставинами є такі, що тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Однією з таких обставин може бути договір.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою звернення ПАТ "Промінвестбанк" до господарського суду з позовом до ТОВ "Донбасавтолюкс" є договір застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р., укладений між банком та відповідачем.

Згідно ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, станом на 02.12.13р. у позивача відсутнє право звернення стяягнення на майно ТОВ "Донбасавтолюкс" за договором застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р., проте позивач в судовому засіданні 02.12.13р. просив задовольнити позовні вимоги про звернення стягнення на майно за вищевказаним договором застави.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що в позовній заяві підставою позову визначений договір застави майна №15-94/16-204/10 від 10.02.10р., який сторонами розірваний, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для звернення стягнення на майно за цим договором.

Згідно ч.1 ст.49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Позивач просить покласти відшкодування судового збору на відповідача та/або третю особу.

Частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п.4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» в такому застосуванні частини 2 статті 49 ГПК України суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість розподілу судового збору між сторонами, якими в силу ст.21 ГПК України є позивач та відповідач. Можливість покладення судового збору на третіх осіб процесуальним законом не передбачена.

Спір у даній справі виник з вини позичальника за кредитним договором - ТОВ «МАЛ-ЮСТ», який залучений до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Вини відповідача - ТОВ «Донбасавтолюкс» у виникненні даного спору не має. В матеріалах справи відсутні адресовані відповідачу вимоги позивача про передачу предметів застави в рахунок виконання забезпеченого зобов'язання. Про факт направлення таких вимог позивачем не зазначено. Доказів порушення відповідачем умов договору застави майна від 10.02.10р. суду не надано. Крім того, добровільне виконання забезпеченого заставою зобов'язання є правом заставодавця, а не обов'язком.

Враховуючи те, що даний спір виник з вини третьої особи та оскільки позивачем під час розгляду справи підписано договір про розірвання договору застави №15-94/16-204/10 від 10.02.10р., чим позивач добровільно позбавив себе права на задоволення своїх вимог про звернення стягнення на майно за вказаним договором застави, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 549-552, 626, 653, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, Законом України „Про заставу", ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Донецьк, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасавтолюкс», м.Донецьк про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

В судовому засіданні 02.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 09.12.13р.

Суддя Г.В. Захарченко