Рішення

від 25.12.2008 по справі 47/68-7/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/68-7/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/68-7/120

25.12.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик”

До                   Закритого акціонерного товариства  „Укрнадрасервіс”

Про                 стягнення 15 059,04 грн.

                                                                                       Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: Білощук Т.К.- довіреність №120-дов. від 08.04.2008р.

       ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Нафтовик” звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства  „Укрнадрасервіс” про стягнення 15 059,04 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 по справі № 47/68 в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 по справі № 47/68 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2008, рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 по справі № 47/68 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою суду від 04.12.2008 справу № 47/68 прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М., присвоєно їй номер 47/68-7/120 та призначено до розгляду на 15.12.2008.

15.12.2008 позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не направили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 25.12.2009.

25.12.2009 представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки не плвідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 33 від 04.12.2006 не розрахувався з позивачем за виконані роботи.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 13 485,82 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1 178, 02 грн. – пені за неналежне виконання умов Договору, 395, 20 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –150, 69 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2008р. за згодою представника відповідача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -                                                                 

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, в якості виконавця, та відповідачем, в якості замовника, було укладено Договір № 33 від 04.12.2006 (надалі - Договір) предметом якого є проведення виконавцем (позивачем) робіт по впровадженню технологій обмеження водоприливу за допомогою полімерних матеріалів.

Згідно календарного плану робіт (Додаток №2 до Договору) виконавець повинен був на першому етапі робіт скласти плани робіт та підготувати реагенти згідно плану робіт. На другому етапі - провести роботи на свердловині з аналізом результатів.

До матеріалів справи долучено наданий позивачем План робіт по свердловині ( п.10 Додатку до позовної заяви). Вказаний план містить тільки підписи осіб виконавця, які його склали - директора Патрі В.Д. та провідного технолога Височанського З.М. Однак, даний план не затверджений і не погоджений з замовником, як того вимагає його форма та зміст. Крім того, в ньому не зазначені відповідальні особи за завезення на свердловину хімічних реагентів і за дотримання техніки безпеки при проведені робіт, хоча такі пункти (графи) в плані присутні. Вказані недоліки плану є суттєвими на підставі чого суд приходить до висновку, що роботи по цій частині етапу підрядником не виконані.

Підтвердженням належного виконання другої частини першого етапу Плану робіт, а саме підготовка необхідних для виконання предмету договору реагентів, могло бути обмеження водоприпливу в свердловині після виконання повного циклу робіт, тобто другого етапу. Роботи другого етапу показали, що підготовлені по першому етапу реагенти не здійснили своєї функції - обмеження водоприпливу свердловини. Доказом цього факту служать надані відповідачем до матеріалів справи акти консервації свердловини від 31.07.2007 р., 01.11.2007 р., 01.02.2008 р.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договором застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони для забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог п.1. ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити цю роботу. Пунктом 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатись на виконання певної роботи з переданням її результатів замовнику.

Враховуючи зазначене, а також ч.2.ст.193 ГК України, поняття «належного виконання зобов'язання»охоплюється урахуванням кожною стороною інтересів другої сторони для забезпечення загальногосподарського інтересу, тобто мети (предмету) договору.

Предметом укладеного між сторонами Договору № 33 від 04.12.2006 р. є впровадження виконавцем технології обмеження водоприпливу свердловини замовника за допомогою полімерних матеріалів.

Вказане обмеження водоприпливу не відбулось у свердловині, що вказує на те, що підрядник не спромігся досягти тих результатів, які передбачені предметом договору. При цьому, частину робіт (другий етап), з врахуванням фактичного виконання підрядником цього етапу, були оплачені із сторони відповідача, як замовника, з підписанням акту здачі-приймання робіт цього етапу. Вказаний акт був підписаний по факсу, який надійшов 17.01.2006 р. в 14 год.26 хв. від підрядника по телефону № 8-03422-49351. Копія цього акту знаходиться в матеріалах справи. Вказані дії відповідача підтверджують врахування інтересу іншої сторони по договору позивача в частині оплати робіт другого етапу.

Частиною 7 ст.193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається і є підставою для застосування санкцій, крім випадків, передбачених законом. Одним з таких випадків відповідно до частини 6 цієї статті є право зобов'язальної сторони відповідача відмовитись від своїх обов'язків оплати робіт позивача у разі неналежного виконання останнім своїх обов'язків, що є необхідною умовою виконання (тобто, при недосягненні мети, визначеної предметом договору № 33 від 04.12.2006 р.).

Стосовно умов прийняття робіт і оплати їх вартості Договором визначено (п.п.2.2. та 3.2), що на етапах реалізації робіт сторони складають двосторонні акти і оплата робіт проводиться після підписання акту. При цьому, відповідно до ч. 4 та 8 ст. 193 Господарського кодексу України, управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини. Тобто, з врахуванням вимог п.2.2. та 3.2. Договору, вказаним посвідченням виконання є акт здачі-приймання робіт.

Як встановлено в ході судового розгляду справи представниками відповідача акт здач-приймання робіт по першому етапу не підписано.

Разом з тим, до матеріалів справи наданий позивачем акт про використання матеріалів при проведені водоізоляційних робіт на свердловині № 2 від 18.12.2006 р., який на думку позивача, є достатнім підтвердженням виконання роботи як по першому, так і по другому етапу.

Однак, цей висновок суперечить вимогам законодавства із врахуванням наступного. Статтями 202, 203, 207 ЦК України визначені загальні вимоги щодо здійснення правочину від імені юридичної особи. При цьому, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.232 ЦК України). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (п.2 ст.203 ЦК України). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (абз. 2 п.2 ст.207 ЦК України).

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, судом не приймається вказаний акт в якості належного доказу фактичного прийняття робіт оскільки, він підписаний не уповноваженими особами та не містить печатки підприємства.

Таким чином, доводи позивача суперечать наявним доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст. 33, 49,82-85,  ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяМ.М.Якименко

Дата підписання рішення: