47/68-7/120
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2009 № 47/68-7/120
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтовик"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.01.2009
у справі № 47/68-7/120 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтовик"
до ЗАТ "Укрнадрасервіс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 15059,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.01.2009 р. у справі № 47/68-7/120 позов ТОВ „Нафтовик” до ЗАТ „Укрнадрасервіс” про стягнення 15059,04 грн. залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Представник відповідача, в судовому засіданні, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 04.12.2006 сторони уклали договір № 33, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи по впровадженню технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів, а відповідач прийняти та здійснити їх оплату.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов договору, позивач виконував роботи та направив на адресу відповідача для підписання акти виконаних робіт на 10650 грн. та 13173,33 грн. (а.с.10-12 т.1), але відповідач акт на суму 13173,33 грн. не підписав, кошти не сплатив, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду.
Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що акт використання матеріалів при проведені водоізоляційних робіт підписаний не уповноваженими особами, не містить печатки, а тому не є належним доказом виконання робіт.
Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що судом зроблений не вірний висновок щодо відсутності доказів, підтверджуючих виконання робіт, які в свою чергу підлягають оплаті.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Умовами договору, зокрема, п.1.2 сторонами визначений зміст, порядок та умови виконання основних етапів, що визначаються у календарному плані робіт, який є невід'ємною частиною договору. За календарним планом, виконання робіт по впровадженню технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів відбувається шляхом проведення двох етапів робіт: складання планів робіт, підготовка реагентів згідно плану робіт і розрахункова ціна цього етапу – 13173,33 грн.; другий етап – проведення робіт на свердловині, аналіз результатів і розрахункова ціна склала 10650 грн. Оплата провадиться на підставі актів виконаних робіт, що направляються позивачем (п.2.2 договору ).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у справі той факт, що відповідач оплатив вартість другого етапу в сумі 10650 грн.
Спір виник в результаті того, що відповідач стверджує про неотримання акту виконання робіт за першим етапом, а примірник який надав позивач не підписаний уповноваженою особою відповідача.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З листа ( а.с.12 т.1) вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено два акта № 1 та № 2 по виконанню робіт, тобто на суму 10650 грн. і на 13173,33грн., з листа відповідача ( а.с.13 т.1) вбачається, що зауважень стосовно виконання позивачем першого етапу робіт не має. Справа в тому, що виконання другого етапу робіт, без виконання першого неможливо, оскільки по-перше необхідно скласти плани робіт, підготувати реагенті, а після проводяться роботи на свердловині та робиться аналіз результатів. Таким чином, оплативши другий етап робіт, відповідач підтвердив виконання позивачем першого етапу, без якого продовження робіт було б не можливо. Даний факт підтверджується актом (а.с.14 т.1) про використання матеріалів при проведенні водоізоляційних робіт на свердловині № 2 Краснозаярського родовища від 18.12.06, який підписаний представниками відповідача, а зауваження суду першої інстанції, що даний акт не може бути належним доказом в зв'язку з відсутністю печатки, колегія суддів вважає хибним, оскільки відповідач не заперечує цього. Також, виконання робіт позивачем по першому етапу, підтверджуються актами проведення тимчасової консервації свердловини ( а.с.53-55 т.1), яки підписані та скріплені печаткою відповідача, з яких вбачається що перед консервацією були проведені випробування.
За ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в зв'язку з незадоволенням відповідача щодо випробувань та очікуваного результату, відповідач вважає невиконання позивачем повного обсягу робіт та не бажає підписувати акт виконання робіт і його оплачувати. Жодного документу, якій б підтверджував, що відповідач звертався до позивача щодо відступів від календарного плану робіт, або виявлених недоліків, суду не надано. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що договір, укладений сторонами мав мету щодо впровадження технологій обмеження водоприпливу за допомогою полімерних матеріалів, та не передбачає позитивного результату, таким чином, вимоги про стягнення 13173,33 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 549 ч.1 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач не здійснив у встановлені договором строки оплату, то вимоги про стягнення штрафних санкцій, річних та інфляційних вимог також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача, таким чином, з нього підлягають стягненню витрати на інформаційно - технічне обслуговування судового процесу та державне мито, сплачене позивачем по першої та другій інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою , а рішення господарського суду є таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Нафтовик” задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2009 року у справі № 47/68-7/120 скасувати.
2. Прийняти нове рішення: Позов задовольнити. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Укрнадрасервіс” (01034 м. Київ вул. Ярославів Вал,33 б; р/р 26008012816861 АКБ „Укрексімбанк”, МФО 380333, ЗКПО 30216846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Нафтовик”(76019 м. Івано-Франківськ вул. Тичини 8А238; р/р 260077765 Івано-Франківська філія ВАТ СКБ „Дністер”, МФО 336923,ЕДРПОУ 33162390) 13485,82 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних витрат, 1178,02 грн. пені, 395,20 грн. річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
13.07.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176179 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Рєпіна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні