Рішення

від 29.04.2009 по справі 5/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"29" квітня 2009 р.                                                                            Справа  № 5/45

Позивач:      Приватна фірма "Мастранс"

Відповідач: №1 Рівненський міський відділ Управління Міністерство внутрішніх справ України у Рівненській області

Відповідач:   №2  Державне Казначейство України в Рівненській області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: підприємство з іноземними інвестиціями  "Ліонекс інтернаціонал транспорт" за участю органу прокуратури Прокуратура Рівненської області

про відшкодування матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів попереднього слідства в сумі 80 775 грн. 81 коп.

                                                                                                              Суддя  

Секретар судового засідання: Маслов К.Г.

Представники:

Від позивача: директор Масюк П.С.

Від відповідача: №1: юрист Олешкевич С.В. довіреність № 105 від 09.01.2009 р.

Від відповідача №2: провідний спеціаліст Гнатишин К.В. довіреність №18-22/2015-5153 від 30.03.2009 р.

Від третьої особи: не з'явився.

Від органу прокуратури: прокурор відділу Криворучко А.О. посвідчення № 10 від 23.03.2009 р.

Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена.  

СУТЬ СПОРУ:     Позивач звернувся про стягнення з УМВС у Рівненській області 80775,81 грн. матеріальних збитків. У ході розгляду справи зазначеного відповідача, за згодою позивача, замінено належним відповідачем - Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області та залучено в якості відповідача Державне казначейство України.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 5 жовтня 2001 року проти директора приватної фірми "Мастранс" Масюка П.С. слідчим Рівненського МВ УМВС України порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

25 листопада 2001 року на підставі постанови про накладення арешту на транспортні засоби належні фірмі - сідловий тягач "Сканія Р-113 НК" та напівпричіп "КРОНЕ-SDР-24"- було затримано та поставлено на стоянку фірми "Ліонекс Інтернаціонал транспорт" працівниками відповідача -1.

25 грудня 2001 року зазначені транспортні засоби вивезено зі стоянки і не розшукано досі.

29 грудня 2004 року порушену проти директора приватної фірми "Мастранс" справу закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Директор приватної фірми "Мастранс" Масюк П.С. як громадянин звертався до суду про відшкодування шкоди завданої йому викраденням транспорту у 2003 році (відмовлено ухвалою від 01.08.2003р.) та 2005 році (відмовлено ухвалою від 08.07.2005р.).

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач вважає, що строки позовної давності не пропущені.

Разом з тим просить поновити строки позовної давності, якщо суд прийде до висновку, що вони пропущені. Поважною причиною вважає ті обставини, що багато років звертавсь до правоохоронних органів та судів за захистом свого права.

У судовому засіданні представник прокуратури зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, не доведена вина працівників УМВС у зникненні автомобіля. Вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги, позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Відповідач - Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області, у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачем пропущений загальний строк позовної давності в три роки, який встановлений чинним законодавством України (ст.257 ЦК України), так як всі обставини, що мають значення в даній справі та на які безпосередньо посилається позивач в обгрунтування свого позову, були йому відомі з 17 грудня 2001 року, коли прокуратурою м. Рівне скасовано постанову слідчого Якубця М.К. про накладання арешту на вантажний автомобіль сідловий тягач СКАНІЯ Р-113 НК; та напівпричіп КРОНЕ-SDР-24, та зобов'язано повернути позивачу транспортний засіб.

Саме з цього моменту, відповідно до ст.256 ЦК України, позивач мав можливість звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Також, за особистим письмовим зверненням позивача 29 січня 2002 року в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області порушено кримінальну справу по факту незаконного заволодіння транспортним засобом (вантажним автомобілем сідловим тягачем СКАНІЯ Р-113 НК та напівпричепом КРОНЕ-SD -24).

Крім того, відповідно до ч.3 ст.79 КПК України, речові докази можуть бути повернуті їх володільцям до вирішення справи в суді.

Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області у 2001 р. та послідуючих роках не мав можливості зберігати на штрафмайданчику ДАІ великогабаритні вантажні автомобілі, у тому числі і сідловий тягач СКАНІЯ Р-113 НК та напівпричіп КРОНЕ- SDР-24, так як вони для цього не пристосовані. У зв'язку із цим слідчий Якубець М.К. передав для зберігання компанії "Ліонекс Інтернаціонал транспорт" вищевказаний автомобіль.

У відзиві на позов від 27.04.2009 р. та в судовому засіданні відповідач Рівненський МВУМВС України в Рівненській області просить припинити провадження у справі. Вважає, що справа підвідомча адміністративному суду оскільки відповідач є органом владних повноважень.

Відповідач Державне казначейство України в Рівненській області позов не визнає посилаючись на те, що він  не порушував права позивача, шкоди йому не завдав.

Третя особа без самостійних  вимог на предмет спору  на стороні відповідача "Ліонекс Інтернаціонал транспорт" в судове засідання не з'явилась. Пояснення щодо позовних  вимог не подала. В установленому порядку повідомлялась, про час і місце розгляду справи.

Матеріали справи дозволяють вирішити спір без участі третьої особи.

Клопотання першого відповідача про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню. Спір є господарським.

Позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 440, 441 ЦК України (в редакції 1963 р.) позадоговірну шкоду заподіяну з вини працівників організації під час виконання ними своїх обов'язків.

Давши оцінку поясненням сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським  судом на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт порушення 05.10.01 р. слідчим Рівненського МВ УМВС України М.Якубцем проти директора ПФ «Мастранс»п. Масюка кримінальної справи № 1-1542-01 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, в межах розслідування якої 12.11.01р. було винесено постанову про накладення арешту на транспортний засіб, вантажний автомобіль-сідловий тягач «Сканія Р-113 НК», д.н. 74-68 ВНО та напівпричіп «КРОНЕ-SDP-24», д.н. 3869 ВН, які є власністю ПФ «Мастранс»(свідоцтво про реєстрацію ТЗ ВНС № 242145 та ВНС № 236178). На виконання постанови про накладення арешту на транспортний засіб 25.11.01р. зазначений транспортний засіб та напівпричіп затримано, та передано арештований транспортний засіб на зберігання «Ліонекс Інтернаціонал транспорт».

17.12.01р. постанову слідчого про накладення арешту на транспортний засіб скасовано першим заступником прокурора м. Рівне та зобов'язано слідчого повернути п.Масюку транспортні засоби.

Господарський суд вважає, що факт вилучення у позивача вантажного автомобіля-сідлового тягача «Сканія Р-113 НК», д.н. 74-68 ВНО та напівпричіпа «КРОНЕ-SDP-24», д.н. 3869 ВН, факт їх передачі арештованого транспортного засобу на зберігання «Ліонекс Інтернаціонал транспорт», факт порушення слідчим порядку такої передачі, вчинення ним службової недбалості, а також факт зникнення транспортного засобу зі стоянки «Ліонекс Інтернаціонал   транспорт»встановлено постановою заступника прокурора м.Рівне від 17.12.2001 р. та висновками  з матеріалів службового розслідування по скарзі громадянина Масюка П.С. від 22 серпня 2002 р.

Відтак, беручи до уваги документальну доведеність наявними в матеріалах справи доказами розміру матеріальної шкоди, заявленої до стягнення (вартість транспортних засобів 80 775, 81 грн. - платіжні доручення № 19 від 28. 08. 00 р.та № 30 від 23.03.01 р.) господарський суд  вважає майнові вимоги позивача обгрунтованими.

Відповідно до ст.440, 441 ЦК України (в редакції 1963 р.) ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, господарський суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

25 грудня 2001 р. указаний транспорт вивезено зі стоянки і не розшукано.

29 січня 2002 р. по факту незаконного заволодіння транспортними засобами, про які йдеться вище, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

До суду позивач звернувся 11.04.08 р. і при цьому не просив поновити строк для звернення для захисту свого права.

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Згідно 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до ст.80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Законом.

Про порушення свого права власності на транспорт і накладення арешту на нього та затримання позивач довідався 25.11.01 р.

Про установлення органами прокуратури факту незаконності цих дій позивач довідався 17.12.01 р.                                                  

Подія зникнення транспорту стала відомою позивачу 25.12.01 р.

Отримання інформації про зазначені факти позивач підтверджує у позовній заяві де указує, що на його неодноразові звернення порушено кримінальну справу щодо незаконного заволодіння транспортом, проте не відшкодовано його вартості, а також матеріалами зазначеної кримінальної справи у якій зібрані усі документи щодо права власності на транспорт, установлені обставини зникнення автомобіля, допитані посадові особи.

Зокрема 17.02.02 р. приватною фірмою "Мастранс" було заявлено претензію до Рівненського МВ УМВС в Рівненській області про відшкодування зазначеної шкоди.

За таких обставин справи, суд вважає, що термін позовної давності по даному спору сплив в грудні 2004 року, тобто позивачем пропущений строк позовної давності.

Однак господарський суд вважає поважною причиною пропуску позивачем строку позовної давності. Порушене право підлягає поновленню. Господарський суд приймає до уваги ті обставини, що звернення громадянина Масюка  П.С. після грудня 2004 року до органів прокуратури, МВС, надана переписка з ними свідчить, що він намагався та мав надію добровільно вирішити спір з правоохоронними органами. Суд приймає  до уваги ту обставину, що позивачем у справі є приватна фірма, власником якої є Масюк П.С.

Автотранспортні засоби належать фірмі. Таким чином, одночасно громадянин та власник майна намагався захистити свої права та інтереси.

Крім того, господарський суд приймає до уваги ту обставину, що позиція прокуратури, щодо представництва інтересів держави є суперечною та не логічною. З однієї сторони прокуратурою скасовуються незаконна постанова про арешт транспортних засобів, при цьому відновлюються права їх власника, з іншої сторони прокуратура захищає правоохоронні органи, не визнаючи позов.

Відповідач Державне казначейство України в Рівненській області звільняється від відповідальності, оскільки його вини не вбачається.

Керуючись ст.ст. 82-84, 49 ГПК України, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

1. Поновити строк позовної давності.

2. Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Рівненського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області  (33000 , м.Рівне вул.Пушкіна, 4, код 08675128) на користь позивача Приватної фірми “Мастранс” (43000, Волинська область , м.Луцьк, п-т Відродження, 9/84, р/р 260003012035 в КБ “Західінкомбанк”)- 80775 грн. 81 коп. завданої шкоди, 807 грн. 75 коп. витрат по державному миту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічні послуги по забезпеченню  судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Державне казначейство України у Рівненській області від відповідальності звільнити.  

   Суддя                                                                

Рішення підписано:    "07 "  травня 2009 року.