36/79
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.06.08 р. Справа № 36/79
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Н.В.Будко
при секретарі судового засідання: К.М.Крючковой
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дев'ятка” м.Горлівка
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко Артемівського району
про стягнення зерна соняшника у кількості 124тн. 940кг.
за участю:
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дев'ятка” м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко Артемівського району, про стягнення зерна соняшника у кількості 124тн. 940кг.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №23 від 25.08.06р., додаткову угоду до нього, накладні, податкові накладні, довіреності,
Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Оскільки в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
25.08.06р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дев'ятка”, та відповідач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко, уклали договір №23.
Пунктом 1.1 означеного договору передбачено, що відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача зерно соняшника, а позивач – прийняти та оплатити дану поставку на умовах цього договору.
Ціна товару, який закупається, складає 1 000грн. за 1 тону (п.3.2 договору).
Згідно п.5.1 договору розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі на умовах 100% передоплати товару на розрахунковий рахунок відповідача.
Додатковою угодою №1 від 30.10.06р. сторони доповнили договір п.5.2 та визначили, що за згодою сторін у рахунок поставленого відповідачем зерна соняшника позивач відпускає готову продукцію (сонячну олію „Смаколія” шляхом взаєморозрахунків.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 120 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №247 від 07.11.06р. на суму 480 000грн., №277 від 13.11.06р. на суму 100 000грн., а також квитанціями до прибуткових касових ордерів №179 від 01.09.06р. на суму 40 000грн., №36 від 04.09.06р. на суму 90 000грн., №191 від 15.09.06р. на суму 100 000грн., №203 від 22.09.06р. на суму 50 000грн., №251 від 27.09.06р. на суму 250 000грн., №240 від 31.10.06р. на суму 10 000грн.
Крім того, на підставі домовленостей сторін, викладених у додатковій угоді №1 від 30.10.06р., позивач поставив відповідачу продукцію на суму 13 390грн., що підтверджується накладними №44 від 31.10.06р. на суму 9 720грн., №47 від 06.11.06р. на суму 3 250грн., №50 від 10.11.06р. на суму 3 780грн.
Всього позивачем було перераховано грошових коштів та поставлено товару відповідачу на загальну суму 1 136 390грн.
Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачем була помилково зазначена загальна сума перерахованих відповідачу коштів та поставленого товару 1 136 000грн., оскільки вказано, що за накладною №50 від 10.11.06р. поставлено товару на суму 3 780грн., однак фактично за означеною накладною поставлено товару на суму 3 870грн.
Відповідач, у свою чергу, на виконання умов договору поставив позивачу зерно соняшника на загальну суму 407 810грн. за накладними №22 від 26.09.07р. на суму 116 000грн., №451 від 30.10.06р. на суму 19 160грн., №397 від 25.10.06р. на суму 18 680грн., №393 від 23.10.06р. на суму 16 440грн., №386 від 18.10.06р. на суму 20 360грн., №385 від 17.10.06р. на суму 15 210грн., №381 від 10.10.06р. на суму 19 200грн., №378 від 06.10.06р. на суму 16 830грн., №376 від 05.10.06р. на суму 17 290грн., №370 від 02.10.06р. на суму 17 300грн., №376 від 06.10.06р. на суму 17 120грн., №374 від 04.10.06р. на суму 17 970грн., №452 від 06.11.06р. на суму 25 860грн., №454 від 09.11.06р. на суму 17 000грн., №105 від 11.11.06р. на суму 17 720грн., №456 від 11.06р., на суму 18 140грн., №427 від 17.11.06р. на суму 17 530грн.
Також відповідач частково повернув позивачу сплачені ним грошові кошти в сумі 604 000грн., про що свідчать прибуткові касові ордери та платіжне доручення, ксерокопії яких, завірені належним чином, знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, відповідач не поставив позивачу зерно соняшника на суму 124 580грн. у кількості 124тн. 58кг., а не 124тн. 940кг., як вказано у позовній заяві.
За приписами п.4.1 договору конкретні строки поставки кожної партії узгоджуються сторонами додатково.
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази узгодження сторонами строків поставки зерна соняшника відповідачем.
Оскільки сторонами належним чином не визначені строки поставки відповідачем товару, господарський суд застосовує до даних правовідносин положення Частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Ухвалами від 25.04.08р. та від 03.06.08р. господарський суд зобов'язав позивача надати письмову вимогу про поставку зерна соняшника з доказами її направлення відповідачу.
Однак позивач у судове засідання 19.06.08р. не з'явився, про день та час слухання спору був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №09311013, не представив письмову вимогу про поставку товару згідно ст. 530 Цивільного кодексу України з доказами її направлення відповідачу, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку у позивача не настало право вимоги щодо виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині поставки зерна соняшника.
Проаналізувавши усі вищевикладені обставини, господарський суд відмовляє у позивачу у заявлених вимогах.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дев'ятка” м.Горлівка до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко Артемівського району про стягнення 124тн. 940кг. зерна соняшника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Будко Н.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2008 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3588169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Будко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні