Ухвала

від 22.04.2009 по справі 12/180/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/180/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"22" квітня 2009 р.                                                                             Справа №  12/180/08

22.04.2009 р.                                                                                         Справа № 12/180/08.

м. Миколаїв

стягувач

(позивач по справі) :     Закрите акціонерне товариство “Райз”.

                                       03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного,152,

                                       код ЄДРПОУ 13980201.

Боржник

(відповідач по справі): Товариство з обмеженою відповідальністю "Райська  

                                       долина",                                              

                                       57024, Миколаївська область, Веселинівській район,                               

                                       с. Луб'янка, код ЄДРПОУ 32314051.

Суддя  А.К.Семенов.

Представники:

Від Стягувача

Не присутні.

Від БоржникаІксар О.Л. –керівник.

СУТЬ УХВАЛИ : про розгляд заяви про затвердження мирової угоди між стягувачем і боржником.

13.03.09 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ЗАТ "Райз” про затвердження мирової угоди з ТОВ "Райська долина".                                              

Розглянувши матеріали заяви  та справи господарський суд встановив.

26.05.2008 року господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі №12/180/08 яким стягнуто з ТОВ "Райська долина" на користь ЗАТ "Райз" 52376 грн. 77 коп. боргу, 2823 грн. 67 коп. пені, 26188 грн. 38 коп. збитків, 4941 грн. 92 коп. річних, 863 грн. 29 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.11.08 року на виконання судового рішення був виданий наказ.

22.12.08 року з метою примусового виконання судового рішення органом ДВС було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою органу ДВС.

30.03.09 року органом ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

В процесі виконавчого провадження сторони дійшли до згоди про укладення мирової угоди.

У своєї заяві про затвердження мирової угоди стягувач  посилається  на п. 4 ст. 121 ГПК України.

До заяви прикладений проект мирової угоди, підписаний повноважними пред-ставниками сторін 12.03.09 року.  

Розглянувши заяву та проект мирової угоди, господарський суд дійшов до вис-новку, що мирова угода затвердженню не підлягає з нижченаведеного.

У пунктах 1 і 2  мирової угоди сторони домовились про те, що відповідач бере на себе обов'язок сплатити позивачеві стягувану суму в розмірі, яка на дату підписан-ня цієї угоди складає 87310 грн. 55 коп. в строк до 01.08.09 року.

У пункті 4 мирової угоди сторони домовились про те, що разом зі сплатою су-ми (або її частини) відповідач сплачує 14% річних від суми у розмірі 87310 грн. 55 коп. (або її частини) за кожен день з дня укладення цієї угоди.

У пункті 7 мирової угоди сторони домовились про те, що у разі невиконання боржником умов цієї угоди стягувач має право звернутися до суду з позовом про стяг-нення боргу з врахуванням п. 4 мирової угоди.

Отже, мирова угода може призвести до виникнення нового спору.

Мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумін-ні. Само поняття мирова угода застосовується виключно для угод, які укладаються  у межах судового процесу безпосередньо учасниками такого процесу. За своєю право-вою природою мирова угода є процесуальним документом, який припиняє судовий спір на підставі взаємних поступок. Затверджуючи мирову угоду господарський суд одночасно припиняє провадження в справі.

У пункті 9 мирової угоди зазначено, що угода набирає чинності з дати її підпи-сання, тобто з 12.03.08 року, хоча мирова угода набирає чинності з моменту її затверд-ження ухвалою господарського суду, оскільки остання набирає чинності з моменту її винесення.

Отже, умови мирової угоди суперечать діючому процесуальному законодавст-ву України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови  госпо-дарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче проваджен-ня".

У статті 1 Закону України “Про виконавче провадження зазначено:” Виконав-че провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконан-ня рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та ін-ших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах пов-новажень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, видани-ми відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)".

Про закінчення виконавчого провадження  відповідно до п. 2 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”  у проекті цієї мировій угоді не згадується..

Відповідно до п.п.3.9.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97 року (з послідуючими змінами) господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно  не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, ч. 4 ст. 121 ГПК України, ст.ст. 11-1, 37 Закону України “Про виконавче провадження" господарський суд

У Х В А Л И В :

В затвердженні мирової угоди відмовити.

Суддя                                                                                               А.К.Семенов