Постанова

від 06.12.2013 по справі 1011/1160/12

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1011/1160/12

Номер провадження: 1/365/17/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2013 року смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В .

при секретарі НОСОВІЙ О.О.

за участю

прокурора ХУДЯКОВОЇ М.Ю.

підсудного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, одруженого, маючого неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше несудимого

за ч. 2 с. 367 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2012 року до Згурівського районного суду надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 с. 366 КК України.

04 березня 2013 року прокуратурою Згурівського району було змінено обвинувачення ОСОБА_1 на ч. 3 ст. 212, ч. 1 с. 366 КК України.

В ході судового розгляду 29 листопада 2013 року прокуратурою остаточно змінено обвинувачення ОСОБА_1 на ч. 2 с. 367 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_1 згідно рішення №б/н від 16.05.2005 року призначений на посаду директора приватного підприємства «Агафер» (далі ПП «Агафер»), яке зареєстроване Згурівською районною державною адміністрацією 23.05.2005 року за № 13361020000000109 за юридичною адресою: Київська обл., Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Залізнична, 7, взяте на податковий облік Згурівським відділенням Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції 31.05.2005 року за № 29.

Відповідно до законодавства та чинних нормативно-правових актів України на ОСОБА_1, як на керівника підприємства покладено наступні обов'язки:

- Згідно ст. 67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- Згідно п. 3 ст. 8 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні" за № 996-ХІУ (в редакції від 16.07.1999 р.) в обов'язки ОСОБА_1 входило - відображення в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді в якому вони були здійснені, несення відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

- Згідно ст.ст. 9, 11 Закону України "Про систему оподаткування" №77/97-ВР від 18.02.97р. ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

- Згідно до ст. 20 Закону України № 168/97-ВР від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств" ОСОБА_1 несе відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства. Службові особи, винні в порушенні податкового законодавства, згідно вказаного закону, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1, обіймаючи посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків щодо здійснення керівництва ПП «Агафер», відповідав за організацію, ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність товариства, подання податковим органам звітності та інших необхідних документів і відомостей пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, своєчасне нарахування та сплату податків та інших обов'язкових платежів.

Проте, ОСОБА_1 неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам при наступних обставинах:

Так, у період часу з червня 2005 року по листопад 2007 року діяльністю ПП «Агафер», відповідно до статутних документів, було здійснення оптової та роздрібної торгівлі, посередницьких послуг при купівлі-продажу товарів та інше.

Так, у вересні 2005 року директор ПП «Агафер» ОСОБА_1, являючись службовою особою, знаходячись у невстановленому досудовим слідством місці, уклав з приватним підприємством «Ірбіс Плюс» (далі - ПП «Ірбіс Плюс») договір поставки №01/09 від 01.09.05, відповідно до умов якого ПП «Агафер» зобов'язалось поставити на адресу ПП «Ірбіс Плюс» товар в асортименті, який останнє зобов'язалось оплатити.

Протягом лютого - серпня 2006 року ПП «Агафер» виконало умови даного договору та здійснило поставку на адресу ПП «Ірбіс Плюс» товару в асортименті на загальну суму 2359664грн., в тому числі ПДВ - 419973грн., що підтверджено наступними податковими накладними:

№10 від 01.02.06,

№28 від 06.03.06,

№42 від 11.04.06,

№135 від 02.08.06,

а також наступними видатковими накладними:

№10 від 01.02.06,

№28 від 06.03.06,

№42 від 11.04.06,

№135 від 02.08.06.

Протягом березня - серпня 2006 року ПП «Ірбіс Плюс» в рахунок оплати за отриманий товар перераховано на поточні рахунки грошові кошти загальною сумою 2359664,04грн., в тому числі ПДВ - 419973грн.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року: «Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше»:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».

Таким чином, внаслідок продажу у період часу з лютого по серпень 2006 року директором ПП «Агафер» ОСОБА_1 товарів приватному підприємству «Ірбіс Плюс», у вказаний період в ПП «Агафер» виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 419973грн.

Однак, директор ПП «Агафер» ОСОБА_1, достовірно знаючи про виникнення у підприємства податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 419973грн., та знаючи про покладені на нього обов'язки, у період з лютого по вересень 2006 року, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, не вніс до складу податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 419973грн., та не сплатив її до державного бюджету.

Згідно п. 4.1 статті 4 Закону України від 28.11.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Датою збільшення валового доходу (пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.11.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, внаслідок продажу у період часу з лютого по серпень 2006 року директором ПП «Агафер» ОСОБА_1 товарів приватному підприємству «Ірбіс Плюс», у зазначений період валовий дохід ПП «Агафер» збільшився на загальну суму 1939691грн.

Однак, директор ПП «Агафер» ОСОБА_1, у період з лютого по листопад 2006 року, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог п.п.16.2 та 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №283/97-ВР, не задекларував валовий дохід ПП «Агафер» за1-й, 2-й, 3-й квартали 2006 року загальною сумою 1939691грн., та відповідно не сплатив до бюджету податок на прибуток за1-й, 2-й, 3-й квартали 2006 року в сумі 522600грн.

Отже, внаслідок своїх дій директор ПП «Агафер» ОСОБА_1 допустив порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України в лютому, березні, квітні та серпні 2006 року податку на додану вартість в сумі 419973грн. та податку на прибуток за 1-й, 2-й та 3-ий квартали 2006 року в сумі 522600грн., які згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року входять до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_1 був зобов'язаний контролювати правильність відображення діяльності підприємства в податковому обліку підприємства, а також ніс відповідальність за достовірність даних, внесених у звітні документи, він не забезпечив правильність відображення даних у податкових звітах, через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків.

Тобто, маючи реальну можливість забезпечити належний контроль за правильним веденням податкового обліку, а також складання та подання до відповідних установ податкової звітності, ОСОБА_1 неналежно виконував свої обов'язки директора підприємства через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого не забезпечив правильне ведення податкового обліку.

Вказані дії ОСОБА_1 спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 942573 грн.

Таким чином, своїми діями, що виразилися в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 звернулись до суду із письмовими клопотаннями, в яких просили закрити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України підсудний ОСОБА_1 визнав повністю та показав, що працював на посаді директора ПП «Агафер» з моменту заснування підприємства, тобто з травня 2005 року. Дане підприємство створювалось з метою отримання прибутку, вело фінансово-господарську діяльність, займалось посередницькою торгівлею, сплачувало податки до бюджету. Підсудний відповідав за правильність нарахування і сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів. Підсудним було допущено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про податок на прибуток підприємств», що призвело до ненадходження до бюджету Укаїни в лютому, березні, квітні та серпні 2006 року ПДВ в сумі 419973 грн. та податку на прибуток за перший, другий, третій квартал 2006 року в сумі 522600 грн., що разом складає суму в розмірі 942573 грн. На даний час ПП "Агафер" визнано банкрутом та ліквідовано. Вказані порушення, що призвели до несплати податкових зобов"язань ПП "Агафер" підсудний вчинив внаслідок неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, так як на час подання звітності був впевнений в правильності своїх дій.

Прокурор Худякова М.Ю. не заперечувала проти закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7-1 КПК України (1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України (1960 року) якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

Згідно положення п. 3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Враховуючи, клопотання підсудного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності, відсутність заперечення проти закриття кримінальної справи з даної підстави з боку прокурора, а також те, що підсудний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, підсудний ОСОБА_1 вину у вчинені злочину визнав повністю, з моменту вчинення злочину минуло п"ять років, суд вважає за необхідне, звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальну справу провадженням закрити.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 367 КК України, ст.7-1, 282 КПК України (1960 року), суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальну справу провадженням закрити.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд ОСОБА_1, скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд протягом 7 (семи ) діб з моменту її винесення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ