Рішення

від 03.12.2013 по справі 211/2458/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/2458/13-Ц 22-ц/774/2657/К/13

Справа № 211/2458/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22ц/774/2657/К/13 суддя Ткаченко С.В.

Категорія - 19 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Остапенко В.О., Турік В.П.

при секретарі - Бевзі М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрфінанс» на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 16 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрфінанс» про захист прав споживача.

Особи, що беруть участь у розгляді справи:

позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрфінанс» ( далі - ТОВ „Компанія Укрфінанс") про захист прав споживача.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 08 листопада 2011 року між ТОВ «Компанія Укрфінанс» та ним було укладено договір № 002820, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання надати систему взаємопов'язаних послуг, спрямованих на придбання ним товару, а саме грошових коштів у розмірі 70 000,00 грн..

Крім того, за умовами договору він повинен був сплачувати відповідачеві щомісячний загальний платіж, який включає - чистий внесок та адміністративні витрати.

На виконання вимог цього договору за період з 24.11.2011 року по 19.10.2012 року ним було сплачено: 7 000,00 грн. адміністративного платежу, 10 934,00 грн. щомісячного платежу та 700,00 грн. за договором страхування зі страховою компанію, визначеною відповідачем.

Але відповідач не виконав жодного із взятих на себе зобов'язань, ніяких послуг йому не надав, не повідомляв про дату та час, коли він може отримати товар, не надав жодних доказів, що його кошти було витрачено на придбання товару іншим учасникам, а тому просив стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі внесених ним щомісячних платежів у сумі 10 934,00 грн.

Крім того, неправомірними діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, яку позивачем визначено у розмірі 10 000,00 грн.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 10 934,00 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язань в сумі 84 301,14 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ „Компанія Укрфінанс" на користь ОСОБА_3 заборгованість у сумі 10 934,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач ТОВ „Компанія Укрфінанс" подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, саме рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Посилається на те, що позивач консультувався щодо умов договору у представників ТОВ „Компанія Укрфінанс", йому були досконало надані роз'яснення щодо всіх умов договору, з якими він погодився. Крім того вважає, що оскаржуваний правочин відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства. А волевиявлення позивача під час укладення правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі.

Висновок суду, щодо здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи. Зокрема, судом не враховано, що на момент укладення договору - 08.01.2013 року - чинним законодавством не було передбачено отримання будь-яких дозвільних документів, у тому числі й ліцензії, а здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах передбачено Законом України № 3462-ІV від 02 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання фінансових послуг», який набрав чинності 09 січня 2012 року.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а тому колегією суддів не перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення пені та моральної шкоди.

Представник відповідача ТОВ „Компанія Укрфінанс", будучи завчасно (27.11.2013 року) належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи за його апеляційною скаргою (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки про виклик в судове засідання на 03.12.2013 року), в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія Укрфінанс» в особі Кухаренко П.О., що діє на підставі довіреності № 44 від 17.06.2011 року було укладено договір № 002820.

За умовами цього договору відповідач, в своїх інтересах та за рахунок учасника надає останньому систему взаємопов'язаних послуг, спрямованих на придбання учасником товару, якісні та кількісні характеристики якого визначаються сторонами у додатку №1 до цього договору, на умовах програми УКРФІНАНС. Учасник, в свою чергу, зобов'язаний сплатити реєстраційний платіж в день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання договору, своєчасно, щомісячно, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор формує фонд групи та здійснює оплату вартості товару, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до термінів, викладених в Додатку № 2 зазначеного Договору, програма «УКРФІНАНС» базується на створенні груп учасників з метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Згідно додатку №1 до договору між сторонами визначено ціну товару - 70 000 грн., встановлено розмір щомісячного загального платежу у розмірі 458 грн.89 коп., із них: чистий платіж - 388 грн.89 коп. та адміністративні витрати - 0,1%; адміністративний платіж 7 000,00 грн. (а.с.7.8,9-10).

На виконання вимог цього договору, за період з 24.11.2011 року по 19.10.2012 року ним було сплачено: 7 000,00 грн. адміністративного платежу, 2250 10 934,00 грн. щомісячного платежу та 700,00 грн. за договором страхування з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО».

Крім того, 08.11.2011 року між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством «Укрфінанс-Південь» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрфінанс» було укладено договір про надання інформаційних та консультаційних послуг (а.с.11).

12 липня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Компанія Укрфінанс» з заявою про ознайомлення з результатами асигнаційних заходів і станом грошових коштів, з яких складається фонд групи, та з вимогою про повернення адміністративного платежу в розмірі 7 000 грн., завчасно сплаченого в повному обсязі (а.с. 13).

25 вересня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до прокурора Леніського району м. Миколаєва щодо проведення перевірки діяльності ТОВ «Компанія Укрфінанс» (а.с. 15-17).

21 грудня 2012 року позивачем ОСОБА_3 була направлена відповідачу заява про розірвання договору № 002820 від 08.11.2011 року та повернення авансових платежів в розмірі 10934,00 грн. (а.с. 14).

30 березня 2013 року він звернувся до відповідача з досудовою вимогою про розірвання договору та повернення йому загальних щомісячних платежів в розмірі 10934,00 грн. (а.с. 18-19).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що розподіл коштів між учасниками програми являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, а тому, з урахуванням приписів ст. 19 Закону України " Про захист прав споживачів", укладений між сторонами договір від 08.11.2011 року про надання послуг є нікчемним і визнання його недійсним не вимагається; з урахуванням положень ст. 216 ЦК України такий правочин не створює юридичних наслідків, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені кошти в сумі 10934,00 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не рахунок продажу або споживання продукції. Правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія Укрфінанс», як Адміністратором програми „ УКРФІНАНС ", був укладений договір про надання послуг.

Відповідно до термінів, викладених в Додатку № 2 зазначеного Договору, програма «УКРФІНАНС» базується на створенні груп учасників з метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Згідно з статею 1 договору про надання послуг від 08.11.2011 року відповідач зобов'язався вчинити від імені та за рахунок позивача, як учасника програми, певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати Групу учасників та оформити учасника у певну Групу Програми, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду.

Згідно зі статтею 2 вказаного договору та додатком № 2 до договору позивач зобов'язаний не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати Загальний платіж, який включає Чистий платіж, за рахунок якого відповідач здійснює оплату вартості Товару, та Адміністративні витрати, що є платою за послуги відповідача з організації діяльності Програми.

Статтею 4 додатку № 2 до договору про надання послуг від 08.11.2011 року, укладеного між сторонами, передбачено, що при проведенні Асигнаційного Заходу по розподілу грошового фонду перевагу на отримання Товару має той учасник, який сплатив найбільше Загальних платежів з урахуванням дотримання платіжної дисципліни, а при наявності однакової кількості платежів різними учасниками програми першим право на отримання дозволу отримує учасник програми, який підписав раніше договір.

Строків або термінів отримання товару Договір не містить, як не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Компанія Укрфінанс» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання товару учасником групи навіть у разі повної оплати вартості товару, право на отримання дозволу мають не всі учасники програми, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач сплачує кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Компанія Укрфінанс» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному із учасників групи, залучених до умов діяльності програми, тобто розподіл коштів між учасниками програми являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Аналогічне положення висвітлено в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року про перегляд Ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ „Філдес Україна" про визнання договору недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яка згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою для застосування судом при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними та спростовуються наступним.

Так, у п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» надано нормативне визначення поняття «пірамідальна схема» та зазначено, що забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції». Поняття «Пірамідальна схема» у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» має три обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання продукції. Пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання компенсації, форма якої законом не обмежена, оскільки така компенсація має надаватися за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, що не виключає надання компенсації споживачам в товарній, іншій майновій формі.

При укладення договору сторони не зазначили товар для придбання якого укладається цей договір, а лише зазначили його ціну - 70 000 грн.

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що договір №002820 від 08.11.2011 року ним було укладено з метою отримання у подальшому грошових коштів у сумі 70 000 грн., тобто метою укладення такого договору фактично є отримання грошової компенсації (винагороди).

Оскільки, ОСОБА_3 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на отримання товару (грошових коштів у розмірі 70 000 грн.), ТОВ «Компанія Укрфінанс» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на придбання товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «УКРФІНАНС», колегія суддів вважає, що такий договір вводить споживача в оману.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом, що на момент укладення договору - 08.01.2013 року - чинним законодавством не було передбачено отримання будь-яких дозвільних документів, у тому числі й ліцензії, а здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах передбачено Законом України № 3462-ІV від 02 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання фінансових послуг», який набрав чинності 09 січня 2012 року, колегією суддів до уваги не беруться з огляду на наступне.

По-перше, посилання на укладення спірного договору 08.01.2013 року є надуманим та спростовується матеріалами справи (а.с. 7).

По-друге, оскільки договір № 002820 про надання послуг між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія Укрфінанс» було укладено 08 листопада 2011 року, положення Закону України № 3462-ІV від 02 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання фінансових послуг» не можуть бути застосовані до правовідносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами;3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11) факторинг; 11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Наведене свідчить про те, що перелік фінансових послуг, передбачений вказаним Законом не є вичерпним, визначення послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 1 даного Закону.

У листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24 квітня 2009 року № 5737/12-12 також указано, що надання послуг при придбанні товарів у групах містить ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. Водночас відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Доказів щодо отримання такої ліцензії станом на 08 листопада 2011 року ТОВ «Компанія Укрфінанс» не було надано ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні даного правочину були дотримані приписи законодавства, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм та фактичних обставин справи.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрфінанс» відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 16 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: