Рішення

від 17.04.2009 по справі 10/536/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/536/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.09                                                                                 Справа №  10/536/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( 69001.м. Запоріжжя, вул. Перемоги)

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вія»

(69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 68)

до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства»Запоріжжяводбуд»

(69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105)

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілко-транс»

( 69120, м. Запоріжжя, вул.. Авраменко, 16/65)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача: Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної

інвентаризації»( 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23)

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

          Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

За участю прокурора: Хорунжий С.Н.

від позивача: Сириця О.Д.  довіреність від 30.12.08 № 01/183

від відповідача-1: Білицький Є.М., довіреність б\ н від 26.02.09

від відповідача –2:  Гедіков С.Л., довіреність б/н від 24.07. 2007 р.

від відповідача -3: Бітяков Д.М., довіреність б/н від 06.04.09

третя особа: Опанасенко В.Л. довіреність б/н від 04.01.09 № 10

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26 серпня 2008 року до господарського суду Запорізької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою до відповідачів –Товариства з обмеженою відповідальністю «Вія», Закритого акціонерного товариства «Запоріжжяводбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної  інвентаризації»про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2008р. порушено провадження по справі № 10/536/08, судове засідання призначено на 29.09.2008р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду спору по суті.

Ухвалою суду від 29.09.2008р. провадження у справі зупинено в зв'язку із розглядом справи № 10/536/08 у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Відповідно до ухвали від 18.02.09 р. провадження по справі поновлено, судове засідання призначене на 27.02.09 р.

Відповідно до ухвали від 18.03.2009р., клопотання позивача задоволено, залучено до  участі у справі в якості відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілко-Транс»

Позивач уточнив та доповнив свої позовні вимоги відповідно за заяви від 25.03.2009р. Розглядаються уточненні позовні вимоги

Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалася перерва.

Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за письмовим клопотанням представників сторін.

Рішення оголошено в засіданні 17.04.2009р.

Позивач підтримує уточнені позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В обґрунтування вимог зазначає, що за наслідками проведеної приватизації  державного майна, 14.05.1994 р. між регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та організацією орендарів будівничо-монтажного підприємства «Запоріжжяводбуд»було укладено договір купівлі-продажу державного майна № 93. Відповідно до умов вказаного договору, у власність Покупця було передано державне майно - цілісний майновий комплекс орендного будівничо-монтажного підприємства «Запоріжжяводбуд», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, на земельній ділянці 83,49 га.

Відповідно до акту оцінки вартості майна , було вилучено 5872487 тис. карбованців, в тому числі за ознаками –«належить орендатору»- 5157877 тис. крб., «пільги»- 586402 тис. крб., «особливий режим приватизації» –128 208тис крб. До цього, акту та  переліку увійшов і гуртожиток, який є предметом суперечки - інвентарний номер 10103, вартістю 187193 тис. крб.

Відповідно до п. 2. ст. 3 Закону України «про приватизацію державного майна»- дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються. З урахуванням вказаної норми, а також приписів ст.4, 127 Житлового кодексу УРСР, ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»- позивач зазначає, що гуртожиток розташований у м. Запоріжжі по вул. Окружній, 4 не був предметом приватизації, а залишився лише на балансі Відповідача-2 і у його відповідальному збереженні.

Крім того, позивач зазначає, що у провадження господарського суду Запорізької області знаходилася справа № 22/289/07-8/242/08 за позовом ЗАТ «Запоріжжяводбуд»до  РВ ФДМУ по Запорізькій області, третя особа –ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», за участю Прокуратури Запорізької області про визнання права власності на гуртожиток, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Окружна, 4.

Право власності на вказане майно було визнано за відповідачем-2 на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2007р., яке набрало чинності згідно з Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2007р. Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2008 року, вказані Рішення та Постанова були скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2008 року по справі № 22/289/07-8/242/08 позов ВАТ «Запоріжжяводбуд»був залишений без розгляду.

Позивачу відомо, що відповідач-2 продав майно іншій особі. Пізніше, позивачу стало відомо, що майно відчужувалось неодноразово і останнім власником спірного майна стало ТОВ «Ілко- транс», т. е майно вибуло із володіння позивача поза його волею. Продаж майна порушив законні інтереси та права позивача, як особи до повноваження якої належить управління зазначеним майном. Відповідач вважає, що згідно зі ст.ст. 387, ч. 1 ст. 388, 392 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яке незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тому, позивач, з урахування наданої заяви про уточнення позовних вимог просить суд –витребувати будівлю гуртожитку, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Окружна, 4 з чужого незаконного володіння ТОВ «Ілко-транс»

Відповідач - 1  проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що 22 лютого 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вія»придбало будівлю гуртожитку літ. А-2, будівлю гуртожитку літ. А'-2, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Окружна, буд. 4 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція –Інвест С»згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 415, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гедіковою Г.І.

У відповідності до п. 2.1. вказаного договору купівлі-продажу, - за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за ціною 255 000 гривень, які Покупець зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця (ТОВ «Реконструкція –Інвест –С»).

Ця  умова договору була повністю виконана відповідачем-1 , згідно платіжним дорученням № 16, №160, № 176. Таким чином,  вважає, відповідач-1,  ТОВ «Вія»є добросовісним набувачем будівлі гуртожитку, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Окружна, буд. 4. Відповідач-1 , зазначає, що  йому невідомо про існування  відповідача-2, а відповідне майно було придбане у Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція –Інвест –С», при цьому законною підставою володіння спірним майном є договір купівлі-продажу № 415, який є дійсним.

Згідно положенням Цивільного кодексу України, а саме ст. 328 - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Згідно вказаного Договору купівлі-продажу, відповідач-1  мав усі законні підстави відчужувати об'єкт нерухомості.

Відповідач-2, проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції, зазначає, що  ЗАТ «Запоріжжяводбуд»на законних підставах, являючись власником майна - 08 лютого 2008 року, продало нерухоме майно, а саме будівлю гуртожитку розташовану за адресою : м. Запоріжжя. вул. Окружна, 4 –Товариству з обмеженою відповідальністю «Снабсервіс плюс»( ЄДРПОУ 32692093, м. Запоріжжя, вул. Каховська , буд. 40).  Договір купівлі-продажу з покупцем був укладений відповідно до ст. 657 ЦК України у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням і державною реєстрацією. Відповідач зазначає, що укладаючи договір купівлі-продажу діяв добросовісно, при цьому він  отримав у повному обсязі  оплату за продане нерухоме майно, відповідно до п. 1.3. Договору купівлі-продажу від 08.02.2008р. реєстр. № 407.  в загальній сумі - 208000,00 гривень.

Відповідач-2 ніяким чином не відноситься до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вія», і взагалі не знає яким чином воно придбало вказаний об'єкт нерухомості. На думку відповідача-2, вказане товариство є добросовісним набувачем. Позивач просить витребувати будівлю гуртожитку  з чужого незаконного володіння, однак він  вважає, що позивач ніякими доказами не підтвердив факт незаконного володіння майном.

Крім того, право власності до ТОВ «Снабсервіс плюс»перейшло відповідно до возміздного  Договору купівлі-продажу від 08 лютого 2008 року.

Відповідач-3, також проти позову заперечив, зазначивши, що він придбав спірне майно, у ході виконання Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2008 року по справі № 22/178/08, відповідно до якого, з ТОВ «Вія»на його користь  було стягнуто 200250,00 гривень –основного боргу, 2002, 50 грн. –витрат на державне мито та 118,00 грн. –витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

При знаходженні Наказу Господарського суду Запорізької області від 16.09.2008 року № 22/178/08 на виконанні в Орджонікідзевському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,  в зв'язку із відсутністю у ТОВ «Вія»грошових коштів, відповідач-3, та відповідач-1 погодились укласти мирову угоду, відповідно до якої ТОВ «Вія»передало відповідачу-3 у власність,  в погашення існуючого боргу –нерухоме майно  будівлю гуртожитку, яка розташована у м. Запоріжжі, вул. Окружна, буд. 4.

Згідно з вимогами діючого законодавства, за ТОВ «Ілко-Транс»- 26.01.2009 року було зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно. Таким чином, вважає відповідач-3, він є добросовісним набувачем майна. Правовою підставою для набуття права власності була Мирова угода , затверджена  Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2008 року по справі № 22/178/08. Тому, відповідач-3  законно володіє та користується будівлею гуртожитку.

Крім того, як зазначає відповідач –3, права мешканців гуртожитку не порушуються, про що свідчить лист, який підписаний мешканцями гуртожитку.

Третя особа, просила суд розглянути позов з урахуванням фактичних обставин справи, та відповідно до норм діючого законодавства.  

Суд, дослідивши матеріали справи у  їх сукупності,  вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2007р. по справі № 22/289/07, за позовом ЗАТ «Запоріжжяводбуд»до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про визнання права власності на нерухоме майно,  та Постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2007р. по цієї ж справі –відповідач-2 набув право власності на будівлю гуртожитку Літ. А-2, літ. А'-2, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Окружна, буд. 4 (надалі нерухоме майно).

08.02.2008 року, ЗАТ «Запоріжжяводбуд», як власник нерухомого майна, розпорядився ним, та уклав відповідний Договір купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабсервіс плюс». Договір купівлі-продажу, був посвідчений Журавльовим Д.В. –приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу –08.02.2008р.  зареєстровано в реєстрі  за № 407.

ТОВ «Снабсервіс-плюс», згідно з вимогами діючого законодавства, зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. 4.1. зазначеного Договору купівлі-продажу, ТОВ «Снабсервіс плюс»перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача-2 –вартість нерухомого майна в загальній сумі - 208000,00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням № 27 від 05.03.2008 року.

19.02.2008р. ТОВ «Снабсервіс плюс»продало відповідно до Договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гедіковою Г.І. , реєстраційний номер 370 нерухоме майно -  товариству з обмеженою відповідальністю «Реконструкція –Інвест С». Право власності у встановленому законодавством порядку, було зареєстровано за останнім в ОП ««Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

22.02.2008 року –ТОВ «Реконструкція Інвест С»продало Відповідачу-1 (ТОВ «Вія») нерухоме майно, на підставі Договору купівлі-продажу зареєстрованого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гедіковою Г.І. , реєстраційний номер 415. Право власності у встановленому законодавством порядку, було зареєстровано за відповідачем - 1 ОП ««Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». Відповідач-1 , відповідно до п. 2.1. вказаного Договору купівлі-продажу, сплатив продавцю договірну вартість нерухомого майно в загальній сумі 255000,00 гривень, про що відповідач -1  надав суду відповідні платіжні доручення.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2008 року, Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2008р. по справі № 22/289/07  та Постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2007р. по справі № 22/289/07 були скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2008 року по справі № 22/289/07-8/242/08 позов ВАТ «Запоріжжяводбуд»був залишений без розгляду. На час винесення вказаної Постанови Вищим господарським судом України –ЗАТ «Запоріжжяводбуд»- вже перестало бути власником нерухомого майна, реалізувавши його на відповідній правовій підставі. Власником нерухомого був відповідач-1.

Відповідно до Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2008 року по справі № 22/178/08, з відповідача-1 на  користь відповідача -3 було стягнуто 200250,00 гривень –основного боргу, 2002, 50 грн. –витрат на державне мито та 118,00 грн. –витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення –16.09.2008 року, господарським судом був виданий Наказ про примусове стягнення.

ТОВ «Ілко-транс»- 25.09.2008 року звернулось до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про примусове стягнення с відповідача-1 суми боргу.

В ході виконання вказаного рішення господарського суду, сторони дійшли згоди укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження.

15.10.2008 року –державний виконавець Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, звернувся до суду із заявою про затвердження судом мирової угоди.

30 жовтня 2008 року, Господарський суд Запорізької області постановив Ухвалу в стадії виконавчого провадження по справі № 22/178/08 відповідно до якої, в погашення боргу, відповідач-1 передав у власність відповідачу-3 будівлю гуртожитку Літ. А-2, літ. А'-2, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Окружна, буд.4

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21663871 від 26.01.2009 року, право власності на зазначений об'єкт нерухомості було зареєстровано третьою особою за ТОВ «Ілко-транс».

Відповідно до ст. 83, 84 ГПК України, господарський суд, розглядає господарський спір в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Частина 2 ст. 11 ЦК України визначає, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини.

Стаття 204 ГПК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на вказані приписи діючого законодавства, суд вважає безпідставними твердження позивача, що відповідач-1 та  відповідач-3 незаконно без належної правової підстави придбали у власність спірне нерухоме майно. Правовою підставою для набуття права власності  ТОВ

«Снабсервіс плюс», ТОВ ««Реконструкція –Інвест С», ТОВ «Вія» – були договори-купівлі-продажу, які згідно з вимогами ст. 657 ЦК України, були нотаріально посвідчені та зареєстровані, а тому були належною правовою підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Крім того, положення вказаних договорів  не суперечать приписам діючого законодавства, т. е містять усі передбачені законодавством вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 124 Конституції України,  ст. 4-5 ГПК України –рішення господарського суду –є обов'язковими до виконання на усій території України.

На час відчуження нерухомого майна (08.02.2008р.) –ЗАТ «Запоріжжяводбуд»- згідно з Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2007р. по справі № 22/289/07, яке набуло чинності - 28.11.2007р., був належним власником майна, тому на достатній правовій підставі розпорядився вказаним майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Вищевказані докази, підтверджують, що відповідачі по справі є добросовісними набувачами, і набули право власності на спірне нерухоме майно на відповідних правових підставах. Належних доказів що до незаконного заволодіння кожним з відповідачів нерухомим майном - будівлею гуртожитку Літ. А-2, літ. А'-2, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Окружна, буд.4 –відповідач суду не надав.

Слід також зазначити, що відповідач-3, придбав право власності на вказане нерухоме майно на підставі Мирової угоди, укладеної відповідачем-1 з відповідачем-3 в стадії виконавчого провадження. Дана мирова угода була затверджена  Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2008р. по справі № 22/178/08.  Згідно з умовами Мирової угоди, відповідач-1 фактично продав, в забезпечення погашення існуючого боргу, відповідачу -3 нерухоме майно.

Частина 2 ст. 388 ЦК України визначає, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Вищезазначену позицію підтримує і Вищий господарський суд України. Так, відповідно до пункту 6.1. Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України  N 01-8/98 від 31.01.2001 з наступними змінами та доповненнями «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» - власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати.

Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону. Як зазначалось вище, відповідач-1, та відповідач-3 , та інші  власники , які придбавали нерухоме майно –володіли ним на відповідних правових підставах, які є чинними на час розгляду цього спору.

Крім того, суд бере до уваги і той факт, що ТОВ «Ілко-транс»згідно із довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області АА №068810, має право займатися такими видами діяльності, як - здавання в оренду власного нерухомого майна, а також надання інших комерційних послуг, що не позбавляє право вказане товариство на  надання певних послуг (обслуговування) мешканцям гуртожитку.

          Як слід із наданих суду доказів, права мешканців гуртожитку – відповідачем-3  не порушуються, і вони заперечують проти передачі будівлі гуртожитку до комунальної власності, що в свою чергу намагається зробити позивач.

Вищевказані фактичні обставини справи, та дослідженні в судовому засіданні докази, спростовують  позовні вимоги позивача, і підтверджують про їх безпідставність.  

У той самий час, суд зазначає, що з урахуванням фактичних обставин справи, та реальної відсутності у відповідача-2 нерухомого майна, позивач не позбавлений права звернутися з позовом в суд до ЗАТ «Запоріжжяводбуд»з  вимогами про стягнення вартості нерухомого майна (збитків).

Клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілко-транс» судом не задовольняється як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій

області - відмовити.

Суддя                                                                                       Т.Г. Алейникова