Рішення

від 08.04.2009 по справі 15/194-08-4132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/194-08-4132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "08" квітня 2009 р.Справа  № 15/194-08-4132

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                               М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача -                         Пономаренко Ю.П.,

від відповідачів:

1)          ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон” - Голівець В.Б.,

2)          Фонду державного майна України -   Калиновська О.С.,

3)          Міністерства промислової політики України –не з'явився,

від третьої особи –Дмитрієв В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „ЖКГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон”, Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики України про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” до Приватного підприємства „ЖКГ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” про визнання  дій незаконним та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ЖКГ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” про визнання права власності на будинок загальною площею 4884,82 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Приватне підприємство „ЖКГ” у відповідності зі статутом є повним правонаступником ДП „ЖКГ” ВАТ „Мікрон”. ВАТ „Мікрон” (повним правонаступником якого є ТОВ ХК „Мікрон”) належав гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21, який був введений в експлуатацію ще в 1972 році. Пізніше, в 1990 році на підставі рішення Іллічівського РВК м. Одеси гуртожиток був переведений у статус сімейного гуртожитку, а надалі було надано дозвіл на реконструкцію гуртожитку.

Як зазначено позивачем, оскільки у ВАТ „Мікрон” не було можливості обслуговувати житлові будівлі було створено дочірнє підприємство „ЖКГ”, якому були передані на баланс будівлі. Рішенням загальних зборів акціонерів під час перетворення ВАТ „Мікрон” у ТОВ ХК „Мікрон” (протокол № 10 від 27.03.05 р.) було продано корпоративні права на дочірнє підприємство, яке реорганізувалось у приватне підприємство.

Так, за твердженням позивача, на теперішній час обслуговування будинку та прибудинкової території, а також постачання водою, газом, електрикою та інші турботи пов'язані з функціонування багатоповерхової будівлі взяло на себе ПП „ЖКГ”. Однак в повній мірі бути господарем будинку не може оскільки в свій час не було оформлено належним чином право власності на будинок ВАТ „Мікрон”, що викликає обмеження прав власника.

У зв'язку з вищенаведеним Приватне підприємство „ЖКГ” просить суд визнати за ним право власності на будинок загальною площею 4884,82 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2008 р. про порушення провадження у справі № 15/194-08-4132 залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області в якості другого відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008 р. по справі № 15/194-08-4132 замінено відповідача –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області на належного відповідача –Фонд державного майна України та розгляд справи відкладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2008 р. залучено  до участі у справі № 15/194-08-4132 Міністерство промислової політики України в якості відповідача та розгляд справи відкладено.

Відкрите акціонерне товариство „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства „ЖКГ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” про визнання дій незаконним та зобов'язання виконати певні дії посилаючи на наступне.

Спірний гуртожиток було побудовано Відкритим акціонерним товариством „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” та ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон”  при державному фінансуванні на підставі договору дольової участі будівництва гуртожитку від 14 квітня 1969 року, пунктом 2 якого передбачено, що фінансування будівництва проводиться за рахунок державних централізованих капіталовкладень. Після будівництва гуртожиток було передано в оперативне управління ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” та ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон”, що підтверджується договором дольової участі будівництва гуртожитку від 14 квітня 1969 року, листами заступника міністра станкобудівної та інструментальної промисловості СРСР від 25.03.1971 року та від 21.04.1972 року, листуванням між керівництвом підприємств стосовно управління гуртожитком та договором № 101 від 16.12.1998 року про передачу житлової площі в гуртожитку в безкоштовне користування.

Як зазначено ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття”, гуртожиток розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 ніколи не належав на праві власності ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон” у зв'язку з тим, що частиною 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” чітко визначено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду.

Також, виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. N 208 передбачено, що гуртожитки –це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання або оперативного управління, то гуртожитки слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному  управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”.  Крім того, відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” установлено мораторій на відчуження у будь-який спосіб гуртожитків, які будувалися за державні кошти.

Таким чином, на думку ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття”, спірний гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 з моменту прийняття його в експлуатацію знаходиться в оперативному управлінні ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” та ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон”, а дії ТОВ „Холдінгова компанія „Мікрон” щодо передачі гуртожитку в користування, а тим більше у власність ПП „ЖКГ” є незаконними і такими що порушують право ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” володіння та користування частиною гуртожитку.

Враховуючи вищевикладене, ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” просив суд визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія Мікрон”, направлені на передачу у власність Приватного підприємства „ЖКГ” гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 та зобов'язати Приватне підприємство „ЖКГ” і Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія Мікрон” не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття у володінні, користуванні та розпорядженні зазначеним гуртожитком.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2009 р. було залучено  до участі у справі № 15/194-08-4132 Відкрите акціонерне товариство „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та самостійні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” до Приватного підприємства „ЖКГ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” про визнання дій незаконним та зобов'язання виконати певні дії, прийнято до спільного провадження зі справою № 15/194-08-4132.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” позовні вимоги визнало, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 115 т.І), проти позовних вимог ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 59-60 т.ІІ).

Відповідач - Фонд державного майна України відзив на позов не надав, проте в засіданні суду представник Фонду державного майна України проти позову заперечував.

Представник відповідача - Міністерства промислової політики в засідання суду не з'явився, проте з наявних в матеріалах справи пояснень (а.с. 139-140 т.І) вбачається, що відповідач просить суд в задоволенні позову Приватного підприємства „ЖКГ” відмовити. Також згідно вказаних пояснень відповідач просив суд розглядати справу за відсутності представника.

Приватне підприємство „ЖКГ” проти позову Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 57-58 т.ІІ).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.

14.04.1969 р. між Одеським заводом прецезійних верстатів та Центральним конструкторсько-технологічним бюро був укладений договір дольової участі будівництва гуртожитку № 10 на 632 міста у м. Одесі на площадці Застава-І (а.с. 26-28 т.ІІ), згідно якого сторони взяли на себе зобов'язання при дольовій участі здійснити будівництво гуртожитку № 10 на 632 міста у м. Одесі на площадці Застава-І, за рахунок державних централізованих капіталовкладень.

Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів трудящих № 219 від 31.03.1972 р. „Про прийняття в експлуатацію заново побудованої будівлі гуртожитку на Заставі І” (а.с. 14 т. ІІ) було затверджено акт прийому в експлуатацію гуртожитку –5-ти поверхової будівлі гуртожитку № 1 Застава  І, Тираспольське шосе № 19 на 632 місця з оцінкою „добре”.

Листом № 06-77/2226 від 25.03.1971 р. заступника міністра станкобудівельної та інструментальної промисловості було зобов'язано директора Одеського заводу  прецезійних верстатів відповідно до укладеного договору від 14.04.1969 р. та рішення арбітражу від 01.07.1970 р. закріпити за Науково-дослідним інститутом спеціальних способів лиття 210 койко-місць.

16.12.1998 р. між ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” та ТОВ „Одеський завод прецезійних верстатів” був укладений договір на передачу житлової площі у гуртожитку у безоплатне користування (а.с. 34 т. ІІ), згідно умов якого ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” передало з 01.01.1999 р. у постійне безоплатне користування ТОВ „Одеський завод прецезійних верстатів” три житлові кімнати та кладову  гуртожитку загальною площею 72 м2  та залишило у своєму володінні 15 житлових кімнат площею 253,5 м2, дві кухні, умивальник та туалет.

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 29.01.2009 р. Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України відповідно до Указу Президента України від 15.06.93 № 210/93 „Про корпоратизацію підприємств” згідно з рішенням від 31.08.1994 р. № 1200 було проведено корпоратизацію Одеського заводу прецизійних верстатів, який було перетворено у ВАТ „Одеський завод прецизійних верстатів „Мікрон”.

Відповідно до зазначеного Указу Президента України наказом від 29.07.1994 р. № 1094 Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України було створено комісію з корпоратизації Одеського заводу прецизійних верстатів.

Так, протоколом від 29.08.94 № 2 комісією затверджено результати інвентаризації майна Одеського заводу прецизійних верстатів станом на 01.08.1994 р. На підставі результатів інвентаризації складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Одеського заводу прецизійних верстатів (а.с. 143-144 т. І), який затверджено Міністром машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 19.11.1994 р.

Відповідно до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.08.1994 р. (а.с.145 т.І), яка є додатком до акту, по розділу „Будівлі” значиться „Гуртожиток” з наступними даними, заповненими відповідно до встановленої форми: рік введення в експлуатацію - 1972; початкова вартість до 01.05.92 –92 тис. крб.; відновна вартість до 01.08.93 - 7780 тис. крб.; балансова вартість - 292543 тис крб.; початковий знос - 51488тис крб. залишкова вартість -241056 тис.грн.

Як зазначено позивачем, оскільки у ВАТ „Мікрон” не було можливості обслуговувати житлові будівлі було створено дочірнє підприємство „ЖКГ”, якому були передані на баланс будівлі. Крім того позивач зазначає, що рішенням загальних зборів акціонерів під час перетворення ВАТ „Мікрон” у ТОВ ХК „Мікрон” (протокол № 10 від 27.03.05 р.) було продано корпоративні права на дочірнє підприємство, яке реорганізувалось у приватне   підприємство.

Відтак, на думку позивача, ПП „ЖКГ” є власником гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21.

Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Частиною 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” визначено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному  управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21, як об'єкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”, у зв'язку з чим не міг бути відчужений.

До того ж відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

До того ж відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установлено мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 не міг бути відчужений на користь іншої особи.

Крім того відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Враховуючи вищенаведене та те, що Приватним підприємством „ЖКГ” не надано суду документів, що підтверджують право власності на спірний гуртожиток ТОВ „Холдингова компанія Мікрон” або його попередника ВАТ „Мікрон”, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за Приватним підприємством „ЖКГ” права власності на будинок загальною площею 4884,82 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” про визнання незаконними дій ТОВ „Холдингова компанія Мікрон”, направлених на передачу у власність Приватного підприємства „ЖКГ” гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21 та про зобов'язання Приватного підприємства „ЖКГ” і Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія Мікрон” не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” у володінні, користуванні та розпорядженні зазначеним гуртожитком суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 317 Цивільного кодексу України вбачається, що право володіння, користування та розпоряджання майном належить власникові майна.

Проте, Відкритим акціонерним товариством „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” не надано суду доказів наявності у ВАТ права оперативного управління, господарського відання або права власності на гуртожиток, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21, у зв'язку з чим ним не доведено, що його права як власника майна були порушені. Більш того ВАТ „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” не надано доказів знаходження частини гуртожитку на його балансі після корпоратизації підприємства.

За таких обставин,  господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” про визнання незаконними дій ТОВ „Холдингова компанія Мікрон”, направлених на передачу у власність Приватного підприємства „ЖКГ” гуртожитку та зобов'язання Приватного підприємства „ЖКГ” і Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія Мікрон” не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” у володінні, користуванні та розпорядженні гуртожитком, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 21.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Приймаючи до уваги усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає позовні вимоги Приватного підприємства „ЖКГ”  та Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства „ЖКГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон”, Фонду державного майна України та Міністерства промислової політики України про визнання права власності відмовити.

2. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття” до Приватного підприємства „ЖКГ” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінгова компанія „Мікрон” про визнання дій незаконним та зобов'язання виконати певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

     Рішення підписано 13.04.2009 р.

                                                  Суддя                                                               Петров В.С.