Рішення

від 28.04.2009 по справі 8/991

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/991

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" квітня 2009 р. Справа № 8/991

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюк В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача за первісним позовом   Ганновський І.М. - дов. б/н від 15.10.08.                                              Кравчук В.І. - дов. б/н від 13.01.09.      

від відповідача за первісним позовом  Гукова Н.Є. дов. б/н від 27.04.2009 р.

Розглянув справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (м. Житомир)

про стягнення 21023,19 грн.

За зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (м. Житомир) до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" (м.Рівне) про визнання договору поставки №114 від 30.11.2007 р. недійсним.

 Розглядається спір про стягнення з відповідача на користь позивача 21023,19 грн. заборгованості за договором поставки №114 від 30.11.07.

Представники позивача (за первісним позовом) позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість в сумі 19034,86 грн., 655,89 грн. пені та 1332,44 грн. штрафу.

Представник відповідача (за первісним позовом ) заборгованість в сумі 18231,41 грн.  визнає, в судовому засіданні повідомив, що після подачі позову до суду ТОВ "Бакалія-Продукт" повернула частину товару на загальну суму 803,75 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств(т.2 а.с.15-16), в частині нарахування штрафних санкцій проти позову заперечує .

26.03.2009 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору поставки №114 від 30.11.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт".

  Ухвалою суду від  від 30.03.2009 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТзОВ "Бакалія-Продукт".

Представники позивача (за зустрічним  позовом) позовні вимоги підтримують в повному обсязі, зазначають, що договір поставки № 114 був підписаний сторонами 30.11.2007 р., хоча довіреність на укладання від ТОВ "Літа Холдинг" угод з юридичними та фізичними особами видана директору Житомирської філії ТОВ "Літа Холдинг" лише 31.12.2007 р.

Крім того, про існування договору №114 від 30.11.2007 р. на який посилається позивач за первісним позовом,  директору ТОВ "Бакалія-Продукт" нічого невідомо.

Представники відповідача (за зустрічним позовом) позов не визнають, оскільки на підставі договору поставки №114 протягом тривалого часу здійснювалась поставка продукції та проводилась їх оплата згідно платіжних доручень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Літа Холдинг" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт"  (відповідач) був укладений договір поставки №114 (т.1 а.с.3), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов”язується протягом дії договору передати покупцеві продукцію, окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата за кожну партію товару проводиться на умовах відстрочки платежу 21 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар , що підтверджується видатковими накладними на поставку продукції: (т. 1 а.с. 25-87, т.2 а.с. 36-72).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду  утворилась заборгованість перед позивачем в сумі  19034,86 грн.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України позивач (за первісним позовом) направив на адресу відповідача претензію № 1 з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідач (за первісним позовом) залишив її без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Після подачі позову до суду відповідач здійснив повернення товару на суму 803,75 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків  та про що не заперечили представники сторін у судовому засіданні.

Тому, відповідно до ч.1-1 ст.80 ГПК України суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 655,89 грн. пені та 1332,44 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

За прострочення оплати поставленого постачальником товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової стави НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу(п.8.3.1 договору).

Пунктом 8.3.2 договору передбачено, що у разі неоплати поставленого товару більш ніж на 10 днів понад термін встановлений в п.2.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок  штрафу та пені, суд вважає його правильним та таким що підлягає задоволенню.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач (за первісним позовом) в судовому засіданні заборгованість визнав, доказів погашення боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача (за первісним позовом) обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають  задоволенню у розмірі 18231,41 грн. основного боргу, 655,89 грн. пені та  1332,44 грн. штрафу.

А в частині стягнення 803,75 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за  первісним  позовом покладаються на відповідача .

26.03.2009 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору поставки №114 від 30.11.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт".

В  обгрунтування    зустрічного  позову  позивач  зазначає, що про існування договору №114 від 30.11.2007 р. на який посилається позивач за первісним позовом,  директору ТОВ "Бакалія-Продукт" нічого невідомо, а поставка продукції здійснювалась на підставі усної домовленості.

Суд дослідивши  матеріали  справи,  перевіривши  доводи  сторін  дійшов  висновку, що позов ТзОВ "Бакалія-Продукт" не  підлягає  задоволенню на  підставі  наступного.

Згідно статті  202 ЦК України,  правочином  є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК  України містить  загальні  вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач просить визнати недійсним договір поставки  № 114 від 30.11.2007 року.

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Слід зазначити, що договір підписаний повноважними представниками  сторін, скріплений  підписами та посвідчений печатками.

Судом встановлено, що в спірному договорі сторони погодили всі  істотні умови, зокрема: визначили умови,  предмет договору,  кількість, асортимент, ціну товару, строк дії договору та інші умови.

Крім того, на підставі вищевказаного договору між ТзОВ "Бакалія-Продукт" та ТзОВ "ЛІТА ХОЛДИНГ" протягом тривалого часу існують господарські правовідносини, що підтверджується матеріалами справи, зокрема накладними на поставку товарів, в яких зазначено, що підставою відпуску продукції є Договір поставки № 114 від 30.11.2007 р. та платіжними дорученнями згідно яких позивач (за зустрічним позовом) здійснював розрахунки за поставлений товар.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На  підставі  викладеного  суд  дійшов  висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання    недійсним  договору  поставки №114 від 30.11.2007 р. не підтверджуються  документально, не  грунтуються  на вимогах  чинного  законодавства.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за  зустрічним  позовом  покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 526, 692, 712 , 202, 203, 626, 215 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ"  задовольнити частково.

2.  Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Бакалія-Продукт" (10001, м.Житомир, вул. 2-й провулок Іподромний,3-а код ЄДРПОУ 33019762) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ" (33009, м.Рівне, вул. Князя Володимира,112А код ЄДРПОУ 33167320):

-  18231,41 грн. основного боргу;

-  655,89 грн. пені ;

-  1332,44 грн. штрафу;

-  210,23 грн. державного мита;

- 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 803,75 грн. основного боргу.

4. Відмовити  у  задоволенні  зустрічного  позову  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Бакалія-Продукт" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА ХОЛДИНГ"  про визнання договору поставки №114 від 30.11.2007 р. недійсним.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                  Дата  підписання  рішення "___"____"2009"

Суддя Давидюк В.К.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2, 3- сторонам