Постанова

від 28.04.2009 по справі 33/74-08-4424

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/74-08-4424

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 33/74-08-4424

 м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін

від позивача –не з'явився

від відповідача –Столяр О.О.

від ІІІ особи –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”

на рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2008 р.

у справі №  33/74-08-4424

за позовом Одеського обласного орендного підприємства „Кіновідеопрокат”

до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Одеської обласної ради у справах майна та інвестицій

про визнання права власності

Строк розгляду справи ухвалою колегії суду продовжувався на один місяць.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

В С Т А Н О В И Л А :  

Рішенням господарського суду від 11.11.2008 р. (суддя Мазур Д.Т.) позовні вимоги Одеського обласного орендного підприємства „Кіновідеопрокат” (далі - ОООП „Кіновідеопрокат”) задоволені, визнано право власності ОООП „Кіновідеопрокат”, саме на підставі ст. 331 ЦК України, на збудовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 38, зазначені у матеріалах технічної інвентаризації від 17.10.2002 р., складених КП „Одеське МБТІ та РОН”, приміщення: складу зберігання агрегатів та кінообладнання (літера „Е”), загальною площею 263,84 кв. м, вартістю 81869 грн.; 2-х гаражних боксів (літера „Р1”), загальною площею 75,36 кв. м, вартістю 9930 грн.; будівлі перепускного пункту (літера „С”), загальною площею 23,5 кв. м, вартістю 6020 грн.; автозаправної станції із 2-х боксів (літери „З” та ”И”), площею відповідно 9,62 кв. м і 7,33 кв. м, вартістю 4442 грн.; а також на кам'яну капітальну огорожу по периметру (межі) земельної ділянки, висотою 2.50 м та довжиною 313,89 м; тверде (асфальтне) покриття господарської території земельної ділянки загальною площею 3819 кв. м („І” за схематичним планом). При цьому, суд дійшов висновку про наявність належних підстав та доказів, побудови позивачем спірних об'єктів за рахунок власних коштів на відведеній йому у користування земельній ділянці.

Не погоджуючись з вказаним рішенням з апеляційною скаргою звернулось комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” (далі —КП „Одеське МБТІ та РОН”), яке просить рішення скасувати та прийняти нове, відмовивши в позові ОООП „Кіновідеопрокат”. При цьому скаржник вважає, що рішення незаконне та необґрунтоване, оскільки підстави для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відсутні, так як позивачу не було надано у користування в установленому порядку земельну ділянку і судом не встановлений факт прийняття об'єктів нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Крім того, скаржник зазначає, що він не може бути відповідачем у справі про визнання права власності, так як здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Одночасно, скаржник вважає, що предмет спору у даній справі відсутній, оскільки позивач взагалі не подавав до КП „Одеське МБТІ та РОН” заяву встановленої форми та правовстановлюючі документи для здійснення права власності на нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу ОООП „Кіновідеопрокат” вимоги скаржника вважає безпідставними та просить в задоволенні апеляційної скарги КП „Одеське МБТІ та РОН”  відмовити, а  рішення господарського суду залишити без змін. При цьому, у наведених відзивах позивач, обґрунтовуючи свою правову позицію, змінив підстави свого позову, зазначаючи, що він правомірно, відповідно до приписів вже ст. 392 ЦК України, звернувся з позовом саме до КП „Одеське МБТІ та РОН”, яке не визнає його право власності.  

Апеляційною інстанцією залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Одеської обласної ради у справах майна та інвестицій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволені з мотивів, наведених в описовій частині цієї постанови. При цьому, апеляційна інстанція вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм процесуального права, що згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України, в будь-якому випадку є підставою для його скасування.

Так, задовольняючи вказаний позов про визнання права власності на новостворені нерухомі будівлі та інше майно, яке зазначене вище в мотивувальній частині цієї постанови, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що КП „Одеське МБТІ та РОН” являється неналежним відповідачем у даному спорі, який був заявлений позивачем до відповідача та вирішений судом першої інстанції саме на підставі положень ст. 331 ГК України; розташована законодавцем у Главі 24 (Набуття права власності).

Наразі КП „Одеське МБТІ та РОН”  не являється а ні власником, а ні орендарем земельної ділянки, на якій були позивачем збудовані спірні об'єкти, а за своїми повноваженнями взагалі здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі наданих йому власником чи уповноваженою особою, встановлених чинним законодавством, відповідних документів, отже не може бути відповідачем саме в цьому спорі. Місцевий господарський суд під час розгляду спору по суті не визначив, хто повинний бути відповідачем у даному спорі, належного відповідача до участі у справі не залучив, а отже прийняв рішення про права і обов'язки не залученої до участі у справі особи.

Заміна неналежного відповідача, відповідно до приписів ст. 24 ГПК України, допускається лише до прийняття рішення господарським судом по суті спору. В свою чергу, положення зазначеної норми процесуального закону виключають можливість заміни неналежного відповідача судом апеляційної інстанції під час перегляду вже прийнятого місцевим господарським судом рішення по суті спору.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що КП „Одеське МБТІ та РОН” є належним відповідачем у даному спорі, оскільки заперечує проти його права власності та, відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, може бути таким відповідачем саме у цій справі, судовою колегією до уваги не приймаються з наступних підстав.

Так, як вже зазначалось вище, позов був заявлений та вирішений судом першої інстанції саме на підставі саме приписів ст. 331 ЦК України (Глава 24 Набуття права власності), а не на підставі приписів ст. 392 ЦК України, що розташована законодавцем в Главі 29 (Захист права власності) та надає безпосередньо власнику майна пред'являти позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Отже, позивач у відзиві помилково наводить зовсім іншу підставу позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція встановила, що позивач не скористався своїм правом, наданим йому приписами ст. 22 ГПК України, та не змінив підставу свого позову саме до прийняття рішення по цій справі, а відтак після прийняття оскаржуваного рішення він цього права позбувся та не може змінювати підстави позову в суді апеляційної інстанції. Отже, позовні вимоги про визнання права власності позивача по ст. 392 ЦК України можуть бути предметом іншої справи.

З огляду на викладене та враховуючи правову позицію Верховного Суду України щодо судових рішень у справах, де позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, судова колегія приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу слід задовольнити.

Враховуючи наведені вище положення, судова колегія не надає будь-якої правової оцінки іншим посиланням скаржника і обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2008 р. у справі № 33/74-08-4424 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Одеського обласного орендного підприємства „Кіновідеопрокат” на користь комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 42,50 грн. держмита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Головуючий суддя                                                                       Сидоренко М.В.          

Суддя                                                                                       Таценко Н.Б.          

          Суддя                                                                                               Мишкіна М.А.

          Постанова  підписана 29.04.2009 р.