Рішення

від 08.04.2009 по справі 22/195-08-5151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/195-08-5151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р.Справа  № 22/195-08-5151

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ГРУП";  

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті ключі"   

про стягнення 332206,25 грн.;  

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Брицька К.А. - представник за довіреністю № б/н від 20.11.2008р.;

Від відповідача: Панчошак О.Д. - представник за довіреністю № б/н від 16.12.2008р.;

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГРУП»звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті ключі»про стягнення боргу в розмірі 332 206,25 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2008 року було порушено провадження у справі та присвоєно номер 22/195-08-5151.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ТОВ «ДЕЛЬТА ГРУП» в задоволені позову, посилаючись на те, що згідно з п.п. 3.8. Договору № 14/02/07  про надання вантажопідйомного баштового крану від 14.02.2007 року, який був укладений між Позивачем та Відповідачем, оплата фактично наданих послуг здійснюється протягом п'яти календарних днів з моменту отримання рахунків на оплату робіт за Договором, проте зазначені рахунки за інформацією бухгалтерії Відповідача на адресу останнього не надходили, документи надані Позивачем до Господарського суду Одеської області не містять доказів, підтверджуючих цей факт.

В підтвердження отримання Відповідачем рахунків Позивач надав копії матеріалів, а саме супровідні листи № 210 від 09.06.2008 року, № 220  від 08.07.2008 року з відомостями про їх отримання Лабінською А. та супровідний лист за № 245 від 05.09.2008 року. На що Відповідач надав до суду листа за №15 від 19.03.09 року, в якому пояснив, що Лабінська А.Л. є начальником виробничо-технічного відділу, але не уповноважувалась  отримувати пошту від імені ТОВ «Золоті ключі».

Позивач, приймаючи до уваги, що з'явились додаткові відомості та документи, які змінюють дату отримання Відповідачем рахунків, а саме:

-          рахунок - фактура № СФ-0000084 від 9 червня 2008 року був отриманий Відповідачем 03.12.2008 року;

-          рахунок - фактура № СФ-0000101 від 8 липня 2008 року був отриманий Відповідачем 03.12.2008 року;

-          рахунок - фактура № СФ-0000123 від 6 серпня 2008 року був отриманий Відповідачем 03.12.2008 року;

-          рахунок –фактура № СФ-0000139 від 5 вересня 2008 року був отриманий Відповідачем 08.09.08 року за вх. № 24,

а відповідно до цього змінюється розрахунок штрафних санкцій, пені та інфляції, надав до суду  роз'яснення щодо уточнення суми боргу та ціни позову, а саме:

- сума пені становить 28 456,79 гривень;

- три проценти річних від простроченої суми (300 979,94 гривень) складає 3 557,10  гривень;

- сума боргу з урахуванням індексу інфляції на 08 квітня 2009 року складає 323 084,66 гривень.

В судовому засіданні Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням змін.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, у відповідності до якої останній просив суд накласти арешт на суму 335646,31 гривень.

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, до заяви не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, суд встановив:

між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГРУП»(далі - «Виконавець») та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Золоті ключі»(далі - «Замовник»), далі разом –«Сторони», укладений Договір № 14/02/07  про надання вантажопідйомного баштового крану від 14.02.2007 року (далі –«Договір»), згідно з умовами якого Виконавець надав Замовникові вантажопідйомний баштовий кран LIEBHERR-112 ЕС-Н, вантажопідйомністю  8 тонн, заводський номер 32532917 (далі –«кран»)   для виробництва будівельних робіт, а Замовник прийняв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати Виконавцеві вартість даних робіт в порядку і на умовах встановлених Договором.          Згідно з  п. 5.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом двох років. А в частині взаєморозрахунків –до повного їх завершення.

В підтвердження факту виконаних робіт Виконавець приготував та надав Замовнику змінні рапорти,  а також склав на їх основі акти виконаних робіт, які є невід'ємною частиною Договору та підписані Сторонами.

Відповідно до п. 2.2.15. Договору Замовник зобов'язався вчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Виконавця, в тому числі вартість робіт з перевезення, монтажу, кріплення, нарощування й демонтажу крана відповідно до умов Договору та калькуляціями (кошторисами). А також, відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки між Сторонами здійснюються  за узгодженими цінами за виконані роботи, які визначені Договором.

Оплата фактично наданих послуг здійснюється Замовником (Відповідачем) у відповідності з п. 3.8. Договору, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання рахунків на оплату робіт за Договором, які є невід'ємною частиною Договору.

Виконуючи свої договірні зобов'язання,  відповідно до вимог п. 2.2.2. Договору Виконавець 19.03.2007 р. прийняв у Замовника площадку для монтажу крану по адресу: м. Одеса, Гагарінське плато 5/1, що підтверджується актом прийому-передачі площадки для монтажу крану. Продовжуючи виконувати свої договірні зобов'язання було доставлено та здійснено монтаж крану на зазначену  площадку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГРУП»(Позивач) зобов'язання за договором  виконало у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а саме

1.          акт прийому-передачі виконаних робіт за травень 2008 р. від 09.06.2008 року на суму 105 519,50 гривень;

2.          акт прийому-передачі виконаних робіт за червень 2008 р. від 08.07.2008 року на суму 94 158,22 гривень;

3.          акт прийому-передачі виконаних робіт за липень 2008 р. від 06.08.2008 року на суму 93 687,02 гривень;

4.          акту прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2008 р. від 05.09.2008 року на суму 76 261,44 гривень.

За рахунком - фактурою № СФ-0000084 від 9 червня 2008 року була здійснена часткова оплата в сумі: 68 646,24  гривень.

23.10.08 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.10.2008 року, відповідно до якого заборгованість останнього складає - 300 979,94 гривень.

Намагаючись вирішити питання про повернення Відповідачем заборгованості, Позивач звернувся до нього з претензіями № 288 від 14.11.2008 року та № 255 від 16.09.2008 року, у яких  Позивач просив погасити заборгованість.

Однак означені вимоги були залишені Відповідачем без відповіді.

Таким чином основна заборгованість Відповідача перед Позивачем складає:  300 979,94 гривень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України –в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України – зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 300 979,94 гривень обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, Відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, -  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства

Відповідно п. 4.6. Договору за порушення умов оплати наданих робіт по дійсному договору, Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у  розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення.

Сума, нарахованої Позивачем, пені складає -  28 456,79  гривень.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 28 456,79   гривень обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, -  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача:

сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає - 323 084,66  гривень;

3 % річних - 3 557,10 гривень.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних також обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті ключі»(65026,, м. Одеса, вул. Приморська, 49, ЄДРПОУ 31765335, свідоцтво ПДВ № 23205013, ІПН 317653815537, п/р № 26005038472400 АКІБ «УкрСиббанк», код банку 351005) 323084,66 (триста двадцять три тисячі вісімдесят чотири грн. шістдесят шість коп.)  гривень; три проценти річних від простроченої суми - 3557,10 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. десять  коп.) гривень,  а також пеню у  розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в сумі 28456,79 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість грн. сімдесят дев'ять коп.) гривень, сплату державного мита у розмірі 3550,98 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят грн. дев'яносто вісім коп.) гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 (сто вісімнадцять) гривень.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 13.04.2009р.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.